ЕкспериментПлати, лише якщо сподобалося: як київська кондитерська місяць працює без обов’язкової оплати
«Я зрозумів, що люди кращі, ніж я про них думав»
Кафе Milly Filly, що спеціалізується на тортах «Наполеон», відкрили на вулиці Шота Руставелі у вересні 2018 року. Це друга точка мережі, яка виросла до двох закладів (ще один розташований на вулиці Московській) з резидента фестивалю Ulichnaya Eda. У січні 2019-го кафе перейшло на новий режим роботи: тут пропонують заплатити за замовлення лише у тому випадку, якщо гостю сподобалося. Якщо гостю не сподобалося, він може не платити. The Village Україна перевірив цю систему і поспілкувався зі співзасновником компанії Олександром Вітюком.
Фото: Андрій Баштовий
Підпишись на Telegram-канал ТЕСТОВИЙ РЕЖИМ – уся іжа міста в одному місці.
Кафе Milly Filly розташоване поряд із баром «Алхімік» на Шота Руставелі. Це невелике приміщення з однією залою, барною стійкою та кількома посадковими місцями. Замовлення у гостей приймають на барі. Продавчиня заздалегідь запитує, який вид кондитерських виробів хотів би скуштувати гість. На вибір пропонує, зокрема, вершкові та шоколадні торти. Оскільки заклад спеціалізується на «Наполеонах», замовляємо традиційний листковий торт. У меню позиція коштує 53 гривні, але оплата залишається на розсуд гостя. «Якщо вам не сподобалося, можете не платити», – кажуть у Milly Filly.
У Milly Filly є меню та визначені ціни. Якщо гостю сподобався замовлений торт, він може заплатити вказану ціну і залишити чайові. Якщо ж ні – не розраховуватися за замовлення. У такому режимі Milly Filly працює майже місяць. «Що я зрозумів за цей час? Що люди кращі, ніж я про них думав і мені про них казали. Наш досвід показує: з людьми все нормально і вони готові платити за якісний продукт», – розповідає співзасновник кондитерської Олександр Вітюк.
Ще одна принципова позиція – гостей не змушують пояснювати, чому вони вирішили не заплатити. «Спроектуйте це на свій досвід: коли ви приходите у ресторан, куштуєте несмачну страву, офіціант запитує вас, чи сподобалося вам – чи часто ви відповідаєте, що саме вам не сподобалося? Я думаю, це робить дуже мало людей», – каже Вітюк. У Milly Filly надають перевагу користуватися статистикою: «Якщо більшість людей платить, то, виходить, їм подобається. Якщо не платить – значить, нам треба допрацювати цей продукт».
За словами керівника Milly Filly, основною метою цього рішення було вивести на перший план продукт компанії. «Як на мене, це найбільш прямий і простий шлях вдосконалювати продукт. Якщо тобі платять за роботу, це показник того, що ти потрібен людям. Якщо ж ніхто не платить – ну, закривайся; навіщо тоді це все?» – пояснює співзасновник Вітюк.
У цей момент до закладу заходить група людей, вони спілкуються між собою англійською. Продавчиня розповідає гостям про новий принцип роботи кафе, але на заваді мовний бар’єр. Зрештою група розвертається і виходить без замовлення. Запитуємо у співзасновника, чи часто бувають такі випадки. «Ми продовжуємо працювати над цим питанням, включно з тим, що стосується спілкування англійською, адже це популярна вулиця серед туристів», – каже Вітюк.
У Milly Filly визнають, що одразу були готові до найгіршого – особливо з огляду на негативний досвід низки схожих проектів, зокрема Львівського бієнале довіри. «Усі друзі мене застерігали, казали, що в Україні така історія не пройде», – розповідає Вітюк. Занепокоєння ініціатива викликала й у колективі. «Реакція була проста: «Ти що, дурний?» Люди розуміли, який це ризик», – каже співзасновник.
Запитуємо у керівника, чи був у нього план «Б». «Звісно, і дуже простий – припинити це все за два тижні. Якби сюди почали масово заходити люди, які свідомо розраховували на халяву, це була б катастрофа», – каже Вітюк. Та додає, що одразу подавав нову систему не як експеримент, а як постійний режим роботи.
Суперечливі думки ініціатива викликала й у соцмережах. Зокрема, висловлювали думку, що у такий спосіб заклад хоче привернути увагу до себе після не надто вдалого запуску. Та у Milly Filly визнають, що це рішення було передусім маркетинговим. «Звичайно, ми робили це для того, аби збільшити потік клієнтів, – каже Вітюк. – Не скажу, що до цього в нас були проблеми. Але річ ось у чому: всі хочуть виділятися. Ми тверезо розуміємо, що працюємо в іншій ціновій категорії і не можемо конкурувати з популярними інстаграмними місцями на кшталт Milk Bar чи Kachorovska. Тому для нас це був спосіб подати унікальну пропозицію».
Перші результати, за підсумком близько місяця роботи, у Milly Filly оцінюють позитивно. Кажуть: за місяць роботи було не більше десяти людей, які відмовилися платити за замовлення. «Якщо переносити це у відсоткове співвідношення, це навіть не 1% від загального. Це навіть менше, ніж кількість тортів, які ми списуємо через термін свіжості», – розповідає співзасновник компанії.
«Напевно можна сказати одне: ми не почали заробляти менше, навпаки – намітили тенденцію до зростання. За підсумками першого місяця роботи ми розуміємо, що немає причин повертатися до попередньої системи. Урешті-решт, для нас це довготривала стратегія, ми не сподівалися на миттєве зростання», – каже Вітюк. До того ж він робить знижку на традиційно слабший за потоком січень як перший місяць року.
Зараз Milly Filly розглядає можливість розширити цю систему й на замовлення кондитерських виробів через сайт компанії. «Насправді у цьому в нас є лише одне застереження. Замовлення продукту онлайн не передбачає персонального контакту з людиною, яка його продає. Є ризик, що замовлення через сайт дасть можливість зловживати нашою політикою», – визнає Вітюк. Утім, почати впроваджувати систему можуть через список постійних клієнтів Milly Filly.