Тимчасовий мистецький простір МОТ, або Module of Temporality («Модуль тимчасовості»), відкриють у Києві 17 лютого, але монтаж його конструкції на Контрактовій площі привернув увагу містян майже за два тижні до відкриття.

Цей культурний проєкт робить команда don’t Take Fake спільно з Balbek Bureau. Крім виставки робіт українських і міжнародних митців, працюватиме гіфт-шоп з українськими брендами, а також планують спеціальні івенти: кінопокази, лекції, екскурсії від команди проєкту. Виручені кошти спрямують на відновлення культурних пам’яток, що постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення РФ.

Команда The Village Україна побувала всередині тимчасового простору до його відкриття й розпитала в організаторів, як з’явився задум «Модуля тимчасовості», чому обрали саме таку форму й втілення і які культурні події проводитимуть протягом трьох місяців, доки працюватиме мистецький простір.

Фото: Серж Хуцану для The Village Україна

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Що всередині «Модуля тимчасовості»

До відкриття артпростору залишається три дні [ми відвідали його 13 лютого], тож там уже дороблюють останні штрихи. Технічна команда шумить дрилями й підфарбовує конструкцію, усередині приємно пахне новим ремонтом. На стінах (і навіть на вікнах) уже розвісили перші мистецькі роботи.

У частині приміщень висота не перевищує 2,3 метра. За задумом, це нагадування про дискомфорт, який відчувають люди, ховаючись в укриттях. Водночас є оупен-спейс із висотою в чотири метри. Тобто простір водночас більший і менший, ніж може здатися.

Візуалізації: Balbek Bureau

«Біля входу гості справді відчуватимуть певний тиск, але, рухаючись простором далі, потраплятимуть до просторої виставкової зони з іншим світлом. Оптичну ілюзію створюють і меблі, і декоративні елементи. Вони в нас усі простих кубічних форм, навмисно різної висоти й з однакового матеріалу – металу»,

– коментують The Village Україна в Balbek Bureau.

Біля входу вже видно майбутню касу, де можна буде зробити внесок й отримати «браслетик» відвідувача. У просторі можуть одночасно перебувати близько ста людей у порядку живої черги. Фіксованої ціни за вхід немає, але як оптимальну суму команда проєкту пропонує 200 гривень (сума може збільшуватися або зменшуватися залежно від бажання та можливостей людини).

Організатори навмисно не вживають слово «донат»: «Усі кошти, які ми збиратимемо на відновлення артінституцій, – це не донат, не пожертва, а оплата конкретної послуги чи товару: вхідного квитка, футболки, кінопоказу», – пояснює комунікаційниця Юля Сосновська. До слова, квитки не на виставку, а на кінопокази й інші події можна буде придбати тільки онлайн, на Сoncert.ua.

Навпроти майбутньої рецепції вже облаштували полички для гіфт-стору, де можна буде придбати речі від українських брендів, як-от кубик Рубіка з принтами сестер Фельдман. Загалом для колаборацій обирали бренди зі спільними цінностями, кажуть організатори, наприклад: m0d44, O(FourFour), Broq, Pilsok, Woolkrafts і Sabi. Виробництва цих брендів розташовані в Україні, тож речі створювалися в умовах постійних відключень світла й повітряних тривог: «Для нас це не стільки товари, скільки уособлення витривалості українського бізнесу й фіксація часу у фізичних об’єктах, що доповнюють проєкт».

На першому поверсі конструкції впадає в око й величезний прапор України, на ньому зображений символ миру, що наче «стікає» вниз. Це водночас і «штора», яка відділяє простори. Як пояснюють у команді, розмір прапора – шість на дев’ять метрів, тож спочатку переймалася, що робота просто не поміститься у виставковий простір. Це експонат від митця Zevs, продовження серії його робіт із символами, що «стікають».

На другий поверх піднімаємося невеликими гвинтовими сходами. Крім полотен, тут будуть скульптури, інсталяції й аудіовізуальні твори.

Щоб візуально збільшити простір, Balbek Bureau створили стриманий інтерʼєр у світлих тонах, який слугує нейтральним фоном для артоб’єктів. Також передбачили модульну підлогу – мобільну конструкцію, за допомогою якої можна розширити виставковий простір на другому поверсі.

Тут відразу привертає увагу артоб’єкт із носовичками, які прикріплені до вікна за допомогою червоних присосок. Це робота французького митця Ноеля Долла, який перетворює предмети побуту на артоб’єкти. Оглядати барвисті носовички можна як із боку приміщення, так із боку невеликої тераси, яку утворює дах модулів «першого поверху». Звідти відкривається доволі інстаграмна панорама на колесо огляду. Терасу планують відкрити, коли потеплішає, розповідає Юля Сосновська.

На другому поверсі вже готові до перегляду й кілька робіт українських художників: настінний килим у техніці колажу від українського художника Нікіти Кравцова, який живе у Франції (за сюжетом, у карпатський ліс з неба падають російські мотрійки); принти від Waone Interesni Kazki, який створив серію муралів у Нью-Йорку; колаж Олексія Кондакова, який переносить у київські реалії сюжети середньовічних й античних картин.


Чому саме «Модуль тимчасовості»

За словами архітектора Слави Балбека, МОТ – саме той випадок, коли мистецтво привертає увагу до архітектури й дизайну, а дизайн і форма привертають увагу до мистецтва.

Тема виставки зрозуміла із самої назви проєкту, пояснюють у don’t Take Fake. Мистецький простір об’єднав темою тимчасовості роботи українських й іноземних митців. З одного боку, тут ідеться й про війну – тимчасово окуповані регіони, тимчасово розділені родини, статус тимчасового захисту. З іншого боку, ідеться про особисте – період невизначеності, перехідний стан, який є в житті кожної людини.

У будь-якому разі це про час і його крихкість: «Будь-яка тимчасовість має своє закінчення, а за ним – новий вектор для дій». Цей концепт і загалом мова мистецтва зрозумілі для митців незалежно від того, звідки вони й у якому контексті перебувають, додають організатори.

Візуалізації: Balbek Bureau

«Ми любимо робити проєкти, які дивують. Тому й зараз ставили перед собою завдання не тільки зібрати цікаву виставку: це можуть зробити й роблять інші команди. Натомість для нас важливо створювати, адже саме створення – потужний сигнал світу в часи, коли протягом багатьох місяців наша країна зазнає найбільших руйнувань з часів Другої світової війни через російські атаки. І це додатковий інфопривід для світових медіа, щоб про Україну ще більше говорили, зокрема в контексті сучасного мистецтва, архітектури й дизайну»,

– коментує комунікаційниця Юлія Сосновська.

Ідея проєкту з’явилася в команди don’t Take Fake у липні 2022 року, після того, як переконалися, що культура під час війни потрібна: «У перші тижні повномасштабного російського вторгнення в Україну ми долучилися до створення роботи французького митця JR. Він приїхав із командою, щоб реалізувати проєкт на підтримку українців, що також став обкладинкою журналу Time. Познайомившись із ним й обговорюючи цей проєкт, ми пересвідчилися, що під час війни є місце для мистецтва й за допомогою нього Україна може продовжувати комунікувати про себе у світі», – розповідають у don’t Take Fake.

Протягом кількох місяців усередині команди пропонували різні ідеї, але зупинилися на найбільш глобальній: артпростір міг би зібрати в Україні митців зі всього світу й показати, що у важкі часи українці продовжують створювати й проявляти себе.

«Коли ми презентували цей проєкт усім учасникам і партнерам, то казали, що він може давати надію на майбутнє, а фактично він дав нам самим надію на продовження своєї справи, надихнув багатьох людей усередині нашої великої сім’ї, що треба розвиватися, треба продовжувати робити те, що ми робили раніше. Бо змінилися тільки цілі – методи залишилися»,

– відзначає співвласник don’t Take Fake Дмитро Соболь.


Хто й навіщо створює проєкт

Щоб запустити процес, команда вклала кошти своєї компанії – DTF Agency, яка зараз відповідає за всі організаційні моменти: від будівництва конструкції до її наповнення. Головними партнерами стали агентство США з міжнародного розвитку (USAID) і найбільша європейська криптобіржа WhiteBIT, вони покрили трохи більше третини вартості всього проєкту.

«Знайти людей, які готові навіть частково фінансувати подібні проєкти в період війни, – це дуже складно, до того ж коли йдеться про кілька сотень тисяч доларів. Але ми були щасливі, коли наші друзі й партнери готові були долучитися до проєкту й допомагати нам своїми потужностями або активами. Ми вдячні бізнесу, який об’єднувався навколо нас, щоб допомогти створити цей проєкт. Інколи для цих «переговорів» було достатньо лише кількох дзвінків»,

– каже Дмитро.

Наприклад, компанія Goodwine, яка втратила свої складські приміщення й велику частину продукції після обстрілів у Київській області, на півроку надала для будівництва велику частину комплексу М82, де зберігали «вина, що вижили». Європейський виробник алюмінієвих виробів Reynaers Aluminium безкоштовно надав металопрофіль для всіх вікон конструкції, українська компанія Ajax Systems – системи сигналізації. Megogo, BigMedia, 24print, 16:9 підтримали в промокампанії.

Але першими залучили архітекторів Balbek Bureau й українську дизайн-студію Crevv, які працювали над архітектурною формою, інтер’єром і візуальною мовою проєкту.

Візуалізації: Balbek Bureau

До створення експозиції залучений французький куратор Фабріс Бусто і його кураторська команда La Societe Molle. Перенести виставку у віртуальний простір допомогла ще одна українська компанія – Sensorama.Lab. На різних етапах задіяні конструктори, технічні спеціалісти в різних галузях (від електрики й водопостачання до виставкового обладнання, наприклад відеопроєкцій). Загалом проєкт створює понад сто людей.

«Ми вважаємо, що підтримати культуру – це логічне продовження всього, що ми робимо. Першочергово потрібна допомога армії, тимчасовим переселенцям, медикам. Утім, інші сфери, які зараз ніби не в пріоритеті, також мають значення»,

– коментують don’t Take Fake.

Успіхом команда називає зібрати принаймні стільки коштів, скільки вони вклали як компанія.

Усі гроші з продажу мерчу, квитків і мистецьких робіт на аукціоні будуть акумулювати в один спільний фонд МОТ на відновлення культурних пам’яток. Після завершення експозиції й збору коштів разом із залученими спеціалістами зі сфери культури вирішать, який саме культурний об’єкт (або кілька) варто підтримати. Звітність публікуватимуть у соцмережах проєкту.


Чому саме на Контрактовій площі

Відкриття мистецького простору планували взимку й орієнтувалися на широку аудиторію, розповідає команда. Тому шукали просторе популярне місце в центрі, куди зручно добиратися й де, незважаючи на потенційні морози, буде великий потік людей:

«Контрактова площа ідеально підходить під ці параметри, до того ж наша мінімалістична будівля МОТ і сама архітектура площі цікаво поєднуються візуально»,

– вважають don’t Take Fake.


Морські контейнери й сталь з «Азовсталі»: як працювали Balbek Bureau

«Для Слави [Балбека] ця конструкція персонально важлива, ми бачили й чули це від нього, коли поділилися нашої ідеєю. Та поки ми її не викупили в попереднього власника, думаю, Слава не до кінця вірив, що ми в цей час підемо на такий проєкт»,

– каже співвласник don’t Take Fake Дмитро Соболь.

Працювати над створенням конструкції з контейнерів архітектор Слава Балбек почав ще у 2011 році. Вона мала стати багатофункціональним простором із можливістю переїздів. Контейнери для цієї конструкції виготовили на Іллічівському судноремонтному заводі, а основу зібрали в Миколаєві. Але тоді в замовника змінилися плани й проєкт заморозили.

Конструкція була побудована до етапу основи з металу, тож протягом восьми місяців разом із командою DTF Agency попередній проєкт вдосконалювали й фактично з нуля перероблювали під нові потреби.

Наприклад, улітку з’явився задум використати сталь з «Азовсталі» й металургійного комбінату імені Ілліча: архітектори побачили, що сталеві листи, куточки й інші продукти їхнього виробництва ще в продажу, і вирішили, що буде символічно інтегрувати їх в інтерʼєр, коментують The Village Україна в Balbek Bureau.

На перший погляд конструкція складається лише з контейнерів, але це не так. Сходи, пандуси, меблі, інженерні мережі – це пазл із багатьох елементів, пояснюють у Balbek Bureau. Наприклад, систему вентиляції довелося розбити на фрагменти до кожного контейнеру; вони працюють автономно, але забезпечують кондиціонування всього об’єму. Автономною зробили й каналізацію: під контейнерами передбачили резервуари для водовідведення.

27 контейнерів склали у фактично повноцінне двоповерхове приміщення площею 417 квадратних метрів, яке може працювати в разі тривалих відключень світла.

Архітектори кажуть: їхня команда не перша, хто працює з модульними спорудами, але все-таки виклики були. Зазвичай подібні конструкції статичні, їх встановлюють на певній локації й більше не переміщують. А ця споруда мала бути мобільною, це й стало найбільшими труднощами в роботі. Довелося й збільшувати висоту стелі, що достатньо важко з інженерного погляду.

Крім того, музеї й кафе в таких модулях відкриті зазвичай лише в теплий сезон або там, де тепло й сухо цілий рік. А у випадку МОТ треба було й подбати про те, щоб виставковий простір витримав київські морози й опади, тож було багато роботи з тепло- й гідроізоляцією.


28 художників із 10 країн світу: що буде на виставці

Виставкову частину вдалося підготувати менш ніж за чотири місяці. Для багатьох художників із світовим іменем, у яких робота розписана на два роки вперед, такі короткі терміни виявилися викликом, але вони хотіли підтримати Україну і шукали оптимальні рішення, розповідає комунікаційниця проєкту Юля Сосновська. Половина митців створила нові роботи для виставки, деякі запропонували перевидання. Це й визнані митці, і ті, хто лише заявляє про себе: живописці, скульптори, стритарт-художники й автори інсталяцій.

Із кураторами виставки, Фабрісом Бусто і його командою, організатори регулярно проводили зідзвони в Zoom, де обговорювали митців і їхні роботи. З українських художників don’t Take Fake зібрали лонгліст, зазначивши сильні сторони кожної людини зі списку. Частина імен була вже відома кураторам, але були й відкриття. Майже всіх зі списку запросили до участі.

Загалом на виставці покажуть роботи 28 митців із десяти країн світу. Серед українських митців на виставці будуть Жанна Кадирова, Марія Куліковська, Роман Мінін, Олексій Кондаков, Олексій Сай, Володимир Манжос і Нікіта Кравцов. Із закордонних митців – французькі художники JR і Zevs, стритарт-художник Vhils, який створив київський мурал із зображенням Сергія Нігояна, американський скульптор Марк Дженкінс, південнокорейська мультидисциплінарна артистка Kimsooja, індійський авангардист Субодх Гупта й художник із Лос-Анджелеса Клеон Петерсон. Також новий аудіовізуальний проєкт презентує нью-йоркський дует Soundwalk Collective, вірш до якого написала й зачитала Патті Сміт.

Для тих, хто не зможе відвідати виставку фізично, запустять 3D-тур орієнтовно за два тижні після відкриття артпростору. Це буде повноцінний метавсесвіт, де зможуть зустрітися люди з усього світу. Зараз команда працює над тим, щоб перенести всі експонати у віртуальний світ і зберегти їхній вигляд максимально наближеним до реального.


Не лише виставка. Які ще події будуть у МОТ

Організатори анонсують «камерні події з фокусом на український контекст і спікерів», незабаром програму опублікують на сайті й Instagram проєкту. Першою подією стане кінопоказ фільму «Євромайдан. Чорновий монтаж», що відбудеться в партнерстві з Docudays 20 лютого: «Для нас це можливість переосмислити події, що передували вторгненню Росії в Україну й анексії Криму, історичний момент, який багато хто з нас і нашої аудиторії зустрів ще в студентському віці», – коментують don’t Take Fake.

Також планують показати ще кілька документальних фільмів з Docudays і стрічки з архіву «Довженко-Центру». Крім того, проводитимуть різні екскурсії простором від кураторів, команди don’t Take Fake і Balbek Bureau.

Як відвідати

Тимчасовий мистецький простір «Модуль тимчасовості» відкриють 17 лютого, о 12:00. Він працюватиме протягом трьох місяців, до 14 травня (у режимі 12:00–19:00 у будні й 11:00-20:00 у вихідні). Під час повітряної тривоги простір зачинятимуть.

Вхід буде доступний до 19:00 (оплатити можна готівкою, карткою або криптовалютою завдяки сервісу WhitePay). В окремі дні після 19:00 будуть починатися спеціальні події, які згодом анонсують на сайті.

Після завершення експозиції команда DTF планує показати проєкт в інших містах Європи. Де саме, поки невідомо, над цим ще працюють.