РепортажПраворадикали напали на стендап-коміка Єгора Шатайла через жарт. Він записав про це сольний концерт

14 вересня на українського стендап-коміка Єгора Шатайла здійснили напад. Кілька десятків невідомих у масках напали на нього перед виступом на майданчику «ЮБК» на Трухановому острові. Коміка повалили на землю, залили обличчя газом із балончиків і змусили «вибачатися перед традиційною родиною». Причиною став жарт, яким Шатайло анонсував виступ: «Завтра буду валити стендап про збитковість традиційної української сім’ї, яку треба закрити, як Тетчер [закрила] шахти, і вкладати бабки в інновації». Після інциденту Шатайло вийшов на сцену, а наступний місяць присвятив написанню нового матеріалу. Редактор The Village Україна Ярослав Друзюк протягом двох місяців стежив за процесом підготовки нового сольного концерту Єгора Шатайла і розповідає, як cтендапер використав досвід нападу у комедії.

Вечір п’ятниці, 23 жовтня. Оболонь, кінотеатр «Братислава». У малій залі кінотеатру Єгор Шатайло робить останні приготування до виступу та відеозапису. На вході немає афіші, щоб про це підказати, але сьогодні Шатайло вперше виступить з сольним концертом під назвою «Шахти Тетчер» – новим матеріалом, який він осмислив і написав за п’ять тижнів після нападу представників праворадикальних організацій.

– Я знаю, що буду нервувати. Але зараз, у цей момент, не нервую, – каже стендап-комік, перебираючи в руках пляшку з водою за годину до виступу.

Шатайло відповідає ще на кілька запитань перед входом до «Братислави», а тоді каже: «О, а ось і мої друзі під’їхали!» На площу перед кінотеатром заїжджає автомобіль з символікою охоронної служби, машина паркується, з неї виходять четверо охоронців. Стають по діагоналі від входу: не надто близько, але так, щоб можна було проглядати периметр перед входом до «Братислави».

– Думаю, вам цікаво, як я получав пизди від праворадикалів! – каже Шатайло у ключовий момент виступу на сцені.

Кожен концерт «Підпільного Стендапу» починається з кількох обов’язкових пунктів програми. По-перше, ведучий просить поаплодувати гостей, які раніше вже були на стендапі. За гучністю оплесків визначають, наскільки підготовлена аудиторія й чи потрібно пояснювати базові правила: не перекрикувати коміка, аплодувати йому, якщо вподобали жарт тощо. Ще одна можливість перевірити залу – один і той же жарт про метро, який неодмінно озвучує ведучий і засновник «Підпільного» Свят Загайкевич (це треба чути). 14 вересня на «ЮБК» вечірку також відкривав Загайкевич.

– Я виходжу на сцену, знайомлюся з людьми й пояснюю, як загалом це все працює. І тут я починаю відчувати запах перцевого балона, – пригадує Загайкевич.

Він каже, що наступні кілька хвилин перебував у стані шоку, але продовжив тримати мікрофон і коментувати, що відбувалося далі. На територію майданчика вбігли кілька десятків молодих людей, які врешті-решт ізолювали й оточили Єгора Шатайла, заливши йому обличчя перцевим балончиком.

Загайкевич каже, що другий напад здійснили щонайменше 30 людей, підтверджують ці цифри очевидці події й інші резиденти «Підпільного Стендапу» Сергій Ліпко та Антон Тимошенко. Обоє кажуть, що сприймають напад на Шатайла як напад на стендап і свободу слова в Україні загалом. «Якщо чесно, то було стрьомно, – додає Ліпко. – Зараз згадую це все: залітає багато чуваків, щось кричать. Словом, це була якась печерна двіжуха». «І мені трохи прилетіло газу в очі, тому я теж відчув на собі трохи «традиційних цінностей», – каже Тимошенко.

Тимошенко пригадує, що представники «Підпільного» намагалися говорити з нападниками та знизити градус протистояння: «Ми намагалися хоч якось взяти ситуацію під контроль, щоб не почалася бійка. Але швидко зрозуміли, що, якщо бійка й буде, то битимуть нас». Розповідає, що спробував підійти до Єгора, коли його оточили нападники: «Я вирішив не провокувати: ніби вписуюся за нього, але й не розштовхую їх, бо відкрита бійка могла закінчитися більш трагічно». Каже, що просив не заливати Шатайлу обличчя газом, але вони зробили це ще раз і кинулися тікати.

– Пекло просто нестерпно. Мабуть, тому що це в мене вперше, – каже Шатайло. Додає – поки приїхала швидка, йому вже стало краще. Після перевірки лікарів він вийшов на сцену. «Шкодую, що вийшов з іншим матеріалом, а не про традиційну сім’ю. У такому разі це точно була б перемога», – згадує Шатайло.

Про досвід нападу Єгор розповідає неохоче. За відповідями здається, що в пам’яті епізод розбився на окремі фрагменти. Перед виступом до Шатайла підходять двоє невідомих у масках і заливають йому обличчя газовим балончиком. Йому вдається вирватися й підбігти до колег на «ЮБК». Тоді, вже біля сцени, з’являється кілька десятків людей у масках і знову його оточують. Приск із балончика й фраза, яку йому кинули перші два нападники: «Єгоре, це тобі від «Традиції і порядку». «Наскільки я розумію, там були різні чуваки, але ці вирішили представитися», – каже Шатайло.

Під час другого нападу Шатайла змусити принести вибачення народу України. Коли зняли це на відео, нападники прокричали: «Слава Україні!» Шатайло згадує, що, почувши гасло, мимоволі думав відповісти «Героям слава!» «Але тоді подумав – якій Україні слава? – каже Єгор. – Країні, де на тебе можуть напасти за жарт?»

середа, 23 вересня. Єгор Шатайло стоїть перед входом до клубу «Теплый ламповый» біля «Арсенальної», у колишньому приміщенні коворкінгу MediaHub. Поряд готуються до виступу й палять інші коміки, що прийшли на так званий «закритий мікрофон»: це можливість вийти на сцену за попереднім записом і перевірити новий матеріал. Це не перший виступ Шатайла після нападу: за два дні після «ЮБК» він тут же записував матеріал із «Підпільним Стендапом». Та це перший раз, коли Єгор готується розповісти на сцені про досвід нападу.

Запитувати, чи хвилюється він перед цим виступом, було б дивно. Але я ставлю запитання, наскільки зараз більше хвилювання, ніж зазвичай перед виходом на сцену.

– З досвідом зростає відсоток того, що ти на сцені тримаєш під контролем. Відповідно, зменшується відсоток того, що не контролюєш. Але однаково нервуєш, навіть якщо не так, як рік тому, – робить паузу Шатайло. – Зараз хвилююся менше, бо взяв із собою газові балончики.

Запитую, скільки балончиків він купив. Показує на рюкзак за плечем: «Я взяв чотири. Вони ж, як патрони, на одне використання». Перед останнім виступом у «Теплый ламповый» організатори подбали про додаткову охорону, але на «закритий мікрофон» її не замовляли. «Ми не сильно афішували, що я буду тут сьогодні», – каже Шатайло.

Вихід Єгора на сцену запланували в середині програми. Анонсує його ведучий вечора, він побіжно розповідає про напад на «ЮБК», підводить до жарту: «Я теж був на тому концерті, але довелося з’їбати: закінчився газ у балончику». У залі приблизно 25–30 людей, за їхньою реакцією зрозуміло – більшість з них не чули про історію з нападом.

– Думаю, вам цікаво, як я получав пизди від праворадикалів! – каже Шатайло одразу після виходу на сцену. – Задули мені балончиком їбало. Змусили вибачатися перед «українською родиною». Що я й зробив, бо не хочу потрапити в «клуб 27», блять. Тим більше, що я ще не легенда.

У цей момент у залі на 15–20 людей проривається нервовий сміх. Зовсім не знають, як реагувати, після наступних реплік Шатайла.

– Задули балончиком їбало вдруге, а тоді кричать: «Слава Україні!» І я такий подумки: «Героям слава!» А потім подумав: «Слава якій Україні?» І це запитання не до вас, бо ви тут усі круті люди. Це запитання до підписників закритої групи «Традиційна традиційність традиціоналістичних традицій».

Перші великі оплески в залі Шатайло зриває після наступної репліки.

– Слава якій Україні? Україні, у якої досі немає «Оскара»? Традиційна українська сім’я не змогла народити режисера, який подарував би нам «Оскар». Боснія і Герцеговина змогла, а ми – ні. Як ми будемо вирішувати цю проблему? У мене є підказка! Треба вистежити журі «Оскара» й задути їм балончиком їбала!

Шатайло доводить історію до кульмінації в заключні п’ять хвилин виступу, уперше перевіряючи матеріал, який стане основою для сольного концерту. «Головне – нікому не треба переживати, що Тетчер закриє шахти! Усім дякую, Єгор Шатайло», – стендапер закінчує 12-хвилинний сет і швидко виходить з приміщення.

Шатайло зустрічає гостей після закриття вечора напроти виходу в респіраторі, з рюкзаком із газовими балончиками на плечі та притримуючи руками велосипед. Каже, що зайшов у клуб лише на свій виступ, бо намагається обмежувати перебування в закритих приміщеннях під час пандемії. Через це відмовився й від громадського транспорту, до площі Слави під’їхав на велосипеді.

По дорозі від клубу запитую, чи вагався він повертатися на сцену після нападу.

– О, це було чудово, – починає описувати відчуття Єгор. – На сцені я відчуваю, ніби мене несе, наче я лечу, наче купаюся у хвилях емоцій людей. Це банальне визначення, але я відчуваю людей, як хвилі на морі. Іноді ти можеш на них прокататися, як на серфі. А іноді хвиля тебе збиває.

На запитання про рішення повернутися до стендапу після нападу Шатайло відповідає після кількох уточнень. Чи був сумнів виходити на сцену після нападу? Помітно, що він намагається правильно підібрати слова. Але врешті виходить на тон, який зазвичай умикає після виходу на сцену, ніби з кожним словом намагається втамувати енергію всередині.

– Розумієш, я насправді боягуз. Але я заїбався боятися. Так, я боявся, що вони могли прийти й сьогодні. Але ще більше я боюся жити в страху, – прискорює темп Шатайло. – Ти ж бачиш, я параноїдальна людина: я постійно в масці, я не заходжу надовго в приміщення. Так само і в житті – завжди хочу втекти від труднощів. Але що мені тепер – усе життя боятися й не виступати?

За місяць, на тижні до запису сольного матеріалу про напад, Шатайло доповнює:

– Чи страшно мені? Так. Чи була думка все кинути? Ні, – робить невелику паузу. – Я збрехав би, якби сказав, що не боюся їх. Але є речі, яких я боюся більше. Ну, уяви, якби я сказав: «Я більше не буду виступати!» І що б я робив? Почав би себе їсти, я б просто здався. Тоді їм би вдалося досягнути того, чого вони й хотіли, щоб я злякався. Ось це було б дійсно страшно.

Єгор Шатайло народився та провів дитинство до шостого класу у Вінниці в «традиційній українській сім’ї» – з дідусем і бабусею. Мама Єгора протягом тривалого часу працювала в київських креативних агентствах, а згодом організувала роботу власної брендингової агенції, де тепер працює разом із вітчимом Єгора. «Мама відповідає за креатив, а батько – за технічні питання», – розповідає Шатайло. «А мій біологічний батько… Блін, «біологічний батько» звучить жахливо. Словом, у нього зараз інша родина, ми майже не бачимося», – каже стендап-комік.

Підліткові роки Шатайло найбільш влучно описує у твіті, який розвірусився й набрав понад 1 300 лайків: «У шістнадцять років я любив вийобуватись. Ходив із сумним їбалом, читав Ніцше, грав на басу, слухав Joy Division. Потай мріяв зібрати пост-панк гурт і померти у 24, лишивши збірник авангардної поезії. Поступив на маркетинг».

«У 16 я любив усе протестне, хотів вступити на японську лінгвістику. Але не наважився. Тоді прочитав «99 франків» і купився на всю цю історію, думав, що буду створювати рекламу та брати «Каннські леви», – каже Шатайло. Розповідає, що протягом наступних кількох років працював у креативній агенції, був піарником бренду парасольок та екскурсоводом в «Експериментаріумі», також певний час працював з офіційним дистриб’ютором LEGO. «Подумав: ну, я ж люблю конструктори, буде класно працювати там. Але врешті виявилося, що це страшно – щодня прокидатися й іти на роботу, яку ненавидиш».

Стендап з’явився в житті Шатайла дуже вчасно. У 2015 році, під час роботи в LEGO, він почав ходити на «відкриті мікрофони» у «Фан-бар «Банка» біля КПІ. Власне, «Банку» можна назвати місцем народження нового українського стендапу: свого часу тут починали виступати більшість резидентів «Підпільного Стендапу», включно зі Святом Загайкевичем, Антоном Тимошенком, Сергієм Ліпком і Настею Дєрскою, а також коміки Наталія Гаріпова й Андрій Щегель.

«Було ще кілька оупен-майків, але для мене все почалося звідти, – каже Шатайло про заходи від Stand Up Community Ukraine. – Не в «Банці» справа, а в тому, що зібралося достатньо людей, які хотіли спробувати себе в стендапі». Додає: «Знаєш, у якійсь країні в Африці є свято, коли африканці на один день вдають з себе білих колонізаторів? Вдягають смокінги, танцюють на вулицях. Ось приблизно так ми починали в стендапі, надивилися іноземних коміків типу Луї Сі Кея й Ханса Тейвена, захотіли самі погратися».

Перший свій виступ у «Банці» Шатайло називає «абсолютно неприйнятним видовищем». Пригадує, що більше хвилювався до реєстрації, ніж перед виступом. Та нерви проявилися на сцені: «Тоді я ніби сказився. Я був наче їбанутий тіп. Не в хорошому сенсі цього слова». Як після цього наважився на другий виступ? «Ну, другий раз теж не був хорошим, – сміється Шатайло. – І третій раз наважився, і вдесяте. Боїшся, боїшся, боїшся, а тоді наважуєшся». Чому? «Я себе втішив, що хоч щось було людям смішно. А тоді спробував написати кращий матеріал».

Колега Шатайла за «Підпільним Стендапом» і радіопрограмою «Гомін Аут» Сергій Ліпко був у «Банці» під час дебюту Шатайла: «Це був Єгор у найбільш агресивних його проявах. Слина летіла в перші ряди, люди прямо лякалися, бо не були до такого готові». Антон Тимошенко розповідає, що теж уперше побачив Шатайла в «Банці». Пригадує, що познайомився з ним після виступу, а телефонний номер підписав як «Єгор 3D»: «У Єгора тоді був якийсь жарт у стилі Єгора: про Кличка, бабусь і вихід у сингулярність. Так і запам’ятав його». «Якби Антон бачив перший виступ Шатайла, він би й не подумав знайомитися з ним», – сміється Ліпко.

– Уперше я побачив Єгора на імпровізації, – каже організатор «Підпільного Стендапу» Свят Загайкевич, – він мені здався типовим стендапівським фріком – чуваком, який надивився західного стендапу й вирішив спробувати сам. Думав, що після цього його більше не побачу. Але згодом зустрів на виступі у день народження Furgoneta, там Єгор жартував щось про шрифти. Я дизайнер, тому зацінив жарт, запропонував йому приєднатися до перших вечірок «Підпільного».

«У Єгора є свій стиль, який його вирізняє: це інтелектуальний, складний та абсурдний гумор», – каже головний сценарист «Телебачення Торонто» Андрій Кондратенко. Шатайло співпрацює з програмою «#@)₴?$0 з Майклом Щуром» з 2017 року, після того, як редакторська група помітила його на одному з виступів. Зараз Кондратенко називає Шатайла «одним з найкращих авторів» програми, періодично його залучають як співведучого.

Разом із Шатайлом сценаристами «Телебачення Торонто» є й Антон Тимошенко та Сергій Ліпко. Коміки розповідають, що заздалегідь здають жарти редакторам програми, тому до останнього не знають, чи потраплять їхні пропозиції у фінальний монтаж. Під час прем’єри програми в неділю вдень автори вмикають трансляцію і в режимі реального часу стежать, чи озвучить Майкл Щур їхні жарти. «Жарти Єгора можна впізнати одразу», – каже Кондратенко. «У нього завжди щось сатиричне, завжди щось закручене, з якимись референсами до старих рок-гуртів, – додає Ліпко. – Іноді буває, що нам з Єгором дають одну тему, я в такому разі завжди радію: Шатайло завжди навалить свого космосу, а я напишу робочий жарт, який працює за формулами. Словом, повторів у нас не буде».

Здебільшого стендапом у 2015 році почали займатися молоді люди, які мали досвід гри у КВН. З огляду на популярність гри в Україні з радянських часів це не дивно, але уявлення про гумор як командний спорт різко контрастує з принципами стендапу – авторським підходом до комедії.

«КВН – це секта, – розповідає Андрій Щегель, який у студентські роки виступав у команді КВН. – Це свій окремий світ, і ти маєш жити за його законами, якщо хочеш цим займатися. І головна мета – це сміх залу. Не виступити красиво чи правдиво, а розсмішити людей у залі». «Ми не знали, що таке стендап. Ми вийшли з КВН, спершу просто замінювали мініатюру «Випадок в аптеці» на розповідь від першої особи: «От я був в аптеці», – визнає Ліпко.

Єгор Шатайло ніколи не грав у КВН, у стендап він заходив з іншими форматами й темами, розповідають колеги. Захоплення стендапом Шатайло пов’язує із загальним захопленням західною попкультурою. Водночас серед улюблених коміків називає Стюарта Лі й Ханса Тейвена – європейських майстрів альтернативної комедії, зацікавлених насамперед у перформансі, а не схваленні аудиторії. «Це було його і плюсом, і мінусом. З одного боку, це було щось нове. З іншого, люди не розуміли, чому в один момент чувак на флегматі розповідає про колишню, а тут раптом на сцену вбігає Єгор і бризкається слиною», – каже Ліпко.

Ліпко продовжує: «За п’ять років розвитку в Україні стендап пройшов тривалий шлях розвитку. І це точно було на руку Єгорові». Комедію Шатайла називають «альтернативною» або «інтелектуальною», але сам Єгор під час згадки таких епітетів приморщується. Каже, що сприймає стендап як формат перформативного мистецтва, у якому задоволення аудиторії є лише однією з цілей. На практиці це означає відхід від тем, які спрацьовують найлегше; натомість він обирає матеріал, що провокує дискусію. «Давайте почнемо з чогось легенького. Мовне питання!» – відкриває, наприклад, «Шахти Тетчер» Шатайло.

Нерідко це призводить до ситуацій, у яких між коміком та аудиторією виникає навіть не напруга, а відкритий конфлікт. Тимошенко й Ліпко пригадують один із виступів «Підпільного Стендапу» в пабі Golden Gate, коли виступ Шатайла почав агресивно перебивати чоловік із зали. Після перепалки аудиторія розділилася на прихильників і ненависників стендапера; останні, хоч і були в меншості, почали проганяти Єгора зі сцени. «У певний момент Єгор не витримав і просто послав його. Загалом так і треба було зробити, – згадує Тимошенко. – Я тоді був ведучим і довелося заспокоїти людей, пояснити, що стендап – це моноспектакль; не можна вставати й вимагати змінити людину на сцені».

«Єгор безкомпромісно ставиться до аудиторії, і це круто. Але, з іншого боку, це й мінус», – додає Ліпко. «За Єгором треба встигати: якщо він використовує метафору, яка може бути фізіологічно неприємною, то йдеться ж не про цю неприємність, а про те, що він хоче цим сказати», – каже Тимошенко. Ліпко використовує ще одне порівняння: «Єгор – це ніби прогресивний чувак з моєї сільської школи, якого ми травили, бо не розуміли. Що це за патлач? Що це він знову придумав? Що це за піджаки?» Пояснює, що також намагається говорити з аудиторією на непрості теми, але зазвичай перестраховується, готуючи заздалегідь легші жарти й інтерактиви з людьми.

– Це ніби солодка оболонка, у яку ти загортаєш пігулку. А Єгор хоче одразу давати пігулку, – каже Ліпко. – Сподіваюся, це йому окупиться раніше, ніж він присяде на антидепресанти чи з’їде з глузду. В Україні поки складно стати комерційно успішним коміком з підходами, як у Єгора.

Перший сольний концерт Єгора Шатайла має назву «Внутрішня Каліфорнія». Шатайло випустив годинний запис півтора року тому, у березні 2019 року. Це матеріал, який підводить умовну риску під першим етапом кар’єри стендап-коміка. Записуючи його у 25 років, Шатайло розповідає про підліткові роки, у яких був занурений у західну попкультуру з Голлівудом, серіалами, музикою та відеоіграми. Як доказ – на сцені під час запису Шатайло у футболці зі щитом Капітана Америка розповідає про свій підлітковий рок-гурт під назвою Look, They Changed і те, що його порівнюють з Раджешем Кутраппалі з «Теорії великого вибуху».

Водночас «Внутрішня Каліфорнія» є матеріалом людини, яка починає розуміти: захоплення американською культурою вплинули на його смаки та сприйняття світу, але справжнє життя відбувається навколо нього в Україні. «Це матеріал про внутрішню еміграцію; про те, що ти хочеш жити у світі, який сам собі намалював. А живеш насправді в зовсім іншому», – каже Шатайло.

Матеріал, який Шатайло записує після «Внутрішньої Каліфорнії», відрізняється від першого запису кардинально. Ще до нападу на «ЮБК» він пропрацьовував матеріал про «традиційні цінності», президента Володимира Зеленського та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Він не першим почав жартувати про Авакова та його вплив на процеси в державі, що виходять за межі повноважень очільника МВС: жарти про Авакова, а також необхідність розслідувати справи Катерини Гандзюк і Павла Шеремета озвучували зі сцени й на відео, зокрема, Антон Тимошенко й Андрій Щегель. Та в матеріалі «Шахти Тетчер» Шатайло не ставить обмежень з сатирою на тему насильства поліції та президентської каденції Зеленського. «Я вже абсолютно політизований. Можна сказати, радикальний», – визнає Шатайло.

Та найбільш помітна відмінність нового матеріалу Шатайла від «Внутрішньої Каліфорнії» – це мова. Із «Шахтами Тетчер» він уперше дає великий концерт українською, це результат понад пів року роботи з переходу в стендапі з російської на українську мову. Шатайло каже, що не хоче приймати компліменти за це рішення. Вважає, що зробити це потрібно було набагато раніше. «Це ж не те, що мене раптом мавка причарувала, – повторює один із жартів своєї програми. – Просто у 2020 році, за 30 років незалежності, нарешті потрібно було на це зважитися».

Пів року тому це було важко уявити, але зараз «Підпільний Стендап» регулярно влаштовує вечірки повністю українською мовою. Окрім Шатайла, у першій хвилі коміків, які почали виступати українською, – Сергій Ліпко та Сергій Чирков. «Стендап – це завжди історія про особистість. Вирішують самі коміки. Думаю, це круто, що одразу кілька людей вирішили перейти на українську», – розповідає організатор «Підпільного» Свят Загайкевич. Пригадує, що Шатайло вирішив зробити паузу на виступи під час карантину, а повернувся вже повністю з українськомовним матеріалом, після цього виключно українською почали виступати Ліпко та Чирков. Загайкевич визнає: російська досі переважає на концертах «Підпільного», а перші українськомовні відео збирають менше переглядів на YouTube. Але поки не робить висновки й бачить потенціал у виході на українськомовну аудиторію.

Якщо Шатайло періоду «Внутрішньої Каліфорнії» був занурений у західну попкультуру, то в новому матеріалі він пропонує йти не до чогось, а від чогось. Головною мішенню обирає вплив пострадянського та російського культурного простору, доводячи думку до абсурдної метафори з персонажами радянських мультфільмів на зразок «Ну, погоди!» У процесі дістається й КВН, президенту Зеленському та Капітошці.

Шатайло розповідає, що підбирав інструменти для цього під час карантину навесні, коли заповнював вільний час написанням оповідань. Пояснює, що для розкриття теми з впливом Росії на сучасний український простір свідомо використовував літературну російську мову, намагаючись на рівні стилю обіграти твори радянських фантастів на зразок братів Стругацьких. Описує один із сюжетів: найкращі вчені Галактичної Федерації готують космольот і тренують космонавтів в ім’я великої мети – полетіти в космос і на далекій планеті збудувати ГУЛАГ.

Найгірше, про що можна запитати коміка, – це попросити пояснити його жарт. Шатайло розуміє, до чого я веду, і починає розповідати передісторію жарту, за який на нього напали.

Розповідає, що разом із Тимошенком і Ліпком готував новини для програми «Гомін Аут» на «UA: Радіо Промінь» і побачив інформаційний привід: міжфракційне об’єднання «Цінності. Гідність. Сім’я» почало готувати у Верховній Раді законопроєкт на підтримку «традиційної української сім’ї».

– Я подумав – невже політики настільки не вірять у «традиційну українську сім’ю», що вирішили її захищати? Ми її захищаємо постійно, але ніяк не виходить! Постійно вона в небезпеці. Чому? Може, вона не конкурентна?

Додає, що після цього з’явилася ідея порівняти її з іншими неконкурентними галузями.

– Може, вона як український виробник: її треба дотувати з бюджету? І тоді наступне запитання – що, якщо «нетрадиційна українська сім’я» за всіма параметрами перемагає «традиційну»? Що ми будемо робити? То, може, треба закрити її, як Тетчер закрила шахти?

Уже цього достатньо, щоб не сприймати жарт буквально. Але основний елемент – який, власне, і робить його жартом, – впирається в те, що «традиційні цінності» не є тим, що можна комусь насадити. Сексуальна орієнтація – це не вибір. Відповідно, й уявлення про «гей-пропаганду» чи «пропаганду традиційних цінностей» є хибним.

– То давайте тоді вже й звітність, – продовжує Шатайло. – Покажіть мені список геїв, які перейшли в шеренги «традиційних цінностей», коли на них подіяла пропаганда? Інакше за що ми платимо піар-менеджеру «традиційної української сім’ї»?

«Єгор у жодному разі не прагнув образити «традиційні українські сім'ї», – наполягають юристи «Міллер, юридична компанія», які представляють інтереси Шатайла. «Що дивує найбільше, – додає комік, – так це те, що мені почали доводити, що не можна закривати «традиційну українську сім’ю». Це вони ніби думають, що «традиційну українську сім’ю» можна закрити, наче шахту. Ніби уявляють, що якось поїдуть у гості до «традиційної української сім’ї», а там забиті двері, тільки сторож сидить: «Сорян, нас закрили».

За фактом нападу на Єгора Шатайла на «ЮБК» відкрили кримінальне провадження за статтею 125 Кримінального кодексу України про навмисне нанесення легких тілесних ушкоджень. Це стаття, яка передбачає покарання у вигляді штрафу в розмірі 50–100 неоподаткованих мінімумів, виправні роботи чи до двох років обмеження волі. Найчастіше цю статтю використовують для фіксації випадків домашнього насильства. «Міллер, юридична компанія» вважає це неправильним і просить перекваліфікувати провадження на статтю 296 ККУ про хуліганство, оскільки йдеться про «грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом із застосуванням предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень». За хуліганство передбачена відповідальність від трьох до семи років обмеження чи позбавлення волі.

«Наша заява є, свідчення є, скрини є. І є відчуття, що поліція зовсім не квапиться з цією справою», – каже Шатайло. Додає, що юристи ініціювали допит потерпілого та свідків, від слідчої потрібна була лише організація та проведення. «Але для того, щоб допитатися, нам довелося надсилати запити та телефонувати слідчій з проханням провести допит. Урешті-решт допит зайняв не більше 20 хвилин», – розповідають юристи Шатайла. «Завдання нашому клієнту тілесних ушкоджень і моральної шкоди у поєднанні з грубим порушенням громадського порядку повинні бути належно розслідувані правоохоронними органами», – додає юристка «Міллер, юридична компанія» Наталія Баранова.

Скриншоти, про які згадує Шатайло, – це коментарі, що під публікацією на Facebook з анонсом концерту 14 вересня залишили кілька чоловіків. Серед них – коментар Богдана Ходаковського, лідера організації «Традиція і порядок», яка називає себе «консервативним рухом» і раніше організовувала напади на «Марш рівності» в Одесі та двох активісток на Подолі. «Шатайло, привет от детей британских шахтеров!» – написав Ходаковський після нападу. Ще один його коментар: «Хах, спіймав на традицію». Інші коментарі під постом від людей, які в соціальних мережах асоціюють себе з «Традицією і порядком» та CI4 [йдеться про про фото з символікою організації на сторінках коментаторів]: наприклад, користувач «Син Маминої Подруги» опублікував коментар із портретом Шатайла з накладеними ефектами «синців» і написом: «Він передбачив своє фіаско». Ще кілька коментарів: «Стендап відміняється» та «Йой. Не вийшло?»

«[Після нападу] я змінив налаштування цієї публікації, тепер її можуть бачити лише мої друзі на Facebook. Тому вони не можуть бачити пост і, головне, видаляти коментарі», – розповідає Шатайло.

Зараз Шатайло готує відеозапис «Шахти Тетчер» для YouTube, а від виступів у клубах на певний час відмовився. «Я поки не виступаю, ну його до біса. Через карантин не хочеться зайвий раз вештатися по пабах», – пояснює стендап-комік. Каже, що занотовує ідеї для нового матеріалу й учить вдома японську мову. На етапі перекваліфікації його справа перебувала й у перший тиждень після нападу, і зараз, коли минуло більше двох місяців.