Репортаж«Сцена – місто, актор – ви». Навіщо йти на виставу-прогулянку Remote Kyiv та як це працює
Як навчитися (не)довіряти синтетичному голосу в голові
Учасники надівають навушники та вирушають за маршрутом, прокладеним у місті. Синтетичний голос у навушниках вказує їм, куди йти, як взаємодіяти з містом та як сприймати себе чи перехожих навколо. У Києві стартував сезон спектаклю-прогулянки Remote Kyiv.
Remote вже влаштовують у більш ніж 50 містах по всьому світу – у Нью-Йорку, Шанхаї, Лондоні та Парижі. Remote Kyiv – це проєкт театральної групи Rimini Protokoll та української команди U!Zahvati, яка вже робить спектакль-прогулянку «Час».
Декорації – місто з його підземними переходами та запаркованими тротуарами. Учасники спектаклю одночасно лишаються і глядачами, і акторами. Вони зупиняються серед фонтанів, бродять київськими дворами, сидять у темних залах забутих київських будівель і катаються на метро.
Дві години прогулянки Києвом у форматі театральної вистави починаються серед могил на Звіринецькому цвинтарі, фінал – на даху з краєвидом на Хрещатик.
«Remote X, відповідно до власної драматургії, передбачає кілька ключових точок, про які ми знали ще до початку постановки. Цвинтар, де все починається, церква, метро, дах в центрі міста. Найскладніше було знайти усі ці локації в потрібному порядку та поєднати їх одним сюжетом, при цьому врахувавши тривалість маршруту. Це не так просто. Церкву, яка б нам пасувала, ми так і не знайшли», – розповідає Поліна Бараніченко, співрежисерка Remote Kyiv та режисерка театральної команди U!Zahvati.
«Ми запропонували Rimini protokoll два альтернативні маршрути та почали узгоджувати документи, для дозволів використовувати ці локації. Це окремий складний етап постановки. Люди, з якими ми спілкувались, не зовсім розуміли, що ми збираємось влаштувати, як це буде і головне – навіщо. Наприклад, фінальну сцену спектаклю ми хотіли організувати на терасі консерваторії, але після проведення довгих перемовин нам так і не вдалось знайти спільну мову», – каже вона. Оскільки з консерваторією не склалося, спектакль завершують на даху ЦУМу.
Голос у навушниках постійно ставить питання, змушуючи фокусуватися на довірі одне до одного чи до технологій, оцінювати природність чи неприродність простору, ставити під сумнів доречність чи недоречність власної поведінки, шукати своє місце у групі людей.
«Remote X – це спектакль про місто, людей та стосунки із сучасним світом технологій. Тема нескінченно актуальна та універсальна для сучасного глядача на будь-якому континенті. Але переклад спектаклю українською мовою з урахуванням сенсів та особливостей кожної локації вимагав від нашої команди творчої залученості».
Спектаклі триватимуть усе літо – щотижня вони повторюватимуться близько чотирьох разів. «Квитки варто купувати наперед, оскільки один спектакль відвідує група з 40 людей, а це не так багато, враховуючи увагу глядачів до цього театрального формату».
Фото: U!Zahvati