Вечірню програму у форматі Late night show на «Суспільному» перезапустили. Ведучим у другому сезоні, замість Майкла Щура, став Юрій Марченко. Його співведучий – канадець українського походження Істан Розумний. «Вечірнє шоу з Юрієм Марченком» можна переглянути щосуботи о 21:25 на «UA:Перший» або на YouTube-каналі.

Редакція The Village Україна розповідає зі знімального майданчика, як влаштоване українське Late night show.

Фото: Анна Бобирєва

Заходимо на знімальний майданчик – тут відбувається запис шоу.  У кадрі – ведучий Юрій Марченко перепитує: «То що, спочатку?»

За кадром за зйомками спостерігають близько 20 глядачів – вони заповнюють половину залу. Сюди може потрапити кожен охочий – для цього треба лише попередньо заповнити онлайн-форму. Ніяких табличок «оплески» чи «сміх» – усі емоції глядачів справжні.

Над глядачами їздить камера. Головний оператор, який сидить за публікою, контролює кадр. У кутку приміщення дрімає прибиральниця. Бенд «Тут може бути ваша реклама» грає музичний програш – зйомки епізоду з гостею Тамілою Ташевою з «Крим SOS» завершено. Оголошують невелику перерву. Традиційні кримськотатарські пиріжки кобете, які були в цьому епізоді, ділять між знімальною командою.

«Ще один запис буде?» – перепитує один із глядачів у продюсерки шоу. «Буде аж до 20:00». Сьогодні зйомки тривають вісім годин – записують відразу три випуски. Вони вийдуть в ефір через три місяці – у вересні. Протягом запису шоу публіка змінюється, під вечір приходить більше людей.

Михайло Смуток, виконавчий продюсер

«Нашій команді довелося переглянути усі формати Late night show, які існували та існують в Америці: починаючи з того, як цей формат прийшов через Бродвей і радіо в телебачення, і закінчуючи адаптаціями шоу в Португалії та Філіппінах. Багато хто вважає, що ми орієнтуємося на Урганта, але це ж теж адаптований варіант американських вечірніх шоу. Зараз – за настроєм ведучого – ми більше орієнтуємося на Джиммі Кіммела. Він теж інтелектуал з іронією та самоіронією. «Вечірнє шоу з Юрієм Марченком» – це продовження другого сезону, адаптація Late night show під українські реалії. Є зміни: нові ведучий, студія, є джаз-бенд замість оркестру, співведучий.

В американському форматі програма – щоденна, тому в стендапах використовують актуальні теми. У нас шоу виходить раз на тиждень і зйомки відбуваються сесіями відразу по кілька випусків. На відміну від американських шоу, бюджети яких сягають 100 мільйонів, у нас – набагато скромніший бюджет. Для суспільного мовника, який недофінансований, це все одно значні кошти, тому цей проект грантовий і реалізується за допомогою USAID.

Зараз на каналах є дуже багато такого постКВНівського гумору, який не дуже якісний. Ми намагаємося запровадити нову культуру гумору та інтерв’ю в Україні. Наші гості – політики чи публічні особи, які дуже серйозні й не завжди вміють із себе сміятися, іронізувати. Нам хотілося б, аби люди простіше ставилися до життя і самих себе».

Даниїл, глядач

«Я потрапив вперше на шоу під час практики, потім мене затягнуло, ходжу тепер на зйомки майже кожного випуску. Сьогодні, мабуть, поб’ю рекорд у перебування на студії – знімали аж п’ять гостей. Мені подобається спостерігати за процесом зйомок, і формат прикольний. Зазвичай, я беру з собою однокласників. Сьогодні вони теж привели своїх знайомих – загалом аж восьмеро людей. Я переглядав випуски онлайн, але мені більше подобається антураж у студії – тут якось ламповіше».

– Show time, baby, – заявляє співведучий Істан Розумний. Усі займають свої місця на знімальному майданчику.

– Давай попросимо його навчити тебе тримати мікрофон по-реперськи, – каже команда Юрі за хвилину до того, як розпочнеться запис, гість якого – Yarmak.

Шоу намагаються записувати одним кадром. Однак буває й таке: грає музичний вступ, ведучий починає: «Наш сьогоднішній гість...», його перебиває захоплена похвала музикантам від бенд-лідера: «Харашо!»

– Я думав ми посміємося, а тут такі філософські питання, – ділиться враженнями під час запису епізоду Ярмак. Незважаючи на серйозні теми, музикант почувається невимушено, розповідає, що «пацан має бути пацаном і мати серце», а ведучого називає Юрчиком і таки вчить його тримати мікрофон.

– Такий хороший, – переговорюються між собою учасники знімальної команди.

Грає джазовий біт, Ярмак начитує Котляревського.

– Що тепер? – перепитує Юра, але ми не чуємо відповіді. Здається, що знімальним процесом керує «вища сила»: до неї всі звертаються, але голос її не чути. Ця сила – головна режисерка Юлія та шеф-редактор Альберт.

Юрій Марченко, ведучий

«У навушнику у мене голоси режисера та шеф-редактора. На минулому записі була альпіністка Ірина Галай. Я розповідав, що був на Ельбрусі, і сказав, що «вже тут хизався своїм альпіністським досвідом». Українською «обхизатися» означає «обкакатися». Тому вони почали мені у навушник сміятися і казати: «Стоп, давай переписувати».

Поки що мені в ролі ведучого ще не дуже комфортно. Я люблю радіо – ти теж розповідаєш історії, але на тебе не світять при цьому софіти, від яких дуже спекотно, на тебе не дивляться люди і не кричать, що ти «ковиряєшся» в носі чи ще щось. Мені було цікаво спробувати – і я пробую.

На початку сезону ми ухвалили рішення писати в режимі прямого ефіру. Якщо і є стопи – то це технічні деталі. Наприклад, щоб витягнути щось на середину залу – як тенісний стіл в епізоді з міністром спорту.

Я дуже лінивий – мені ліньки завчати сценарій, і в процесі розмови не завжди можна щось підглянути. Тому дуже багато побудовано саме на імпровізації, від чого страждає шоу, але я інакше не можу. Сьогодні ми писали міністра Ігоря Жданова і я поза сценарієм поговорив з ним про те, коли він уперше подивився порнографію та чи не хоче вживати наркотики. Не знаю, чи пропустив би це шеф-редактор, але в записі це було».

Альберт Цукренко, шеф-редактор

«Над сценарієм працює четверо сценаристів, я та ведучий Юра Марченко – адже ці жарти мають пройти через нього. Тому він може сказати «це не моє». Ми орієнтуємося на більш молоду аудиторію, яка цікавиться змінами в країні, новою українською музикою та культурою – усім тим, що зараз в авангарді.

Узагалі це шоу почалося з того, що нам не подобається гумор на українському телебаченні. Він такий наче тебе лоскочуть і примушують сміятися. Це переважно грубий гумор. У центрі нашої програми – інтерв’ю з гостем. Пересипаючи розмову жартами, ми проговорюємо важливі речі. Звісно, є місія «Суспільного» і є ми – живі люди. Сценарій пишеться в командному драйві, у невимушеній розмові. Часом ми можемо пожартувати між собою, але потім подумати: «Ні, це дуже ржачно, але ми так жартувати не будемо» – і це не увійде в сценарій».

У перерві Юра відпочиває: знімає піджак, закочує рукави сорочки та кладе ноги на стіл. На дивані для гостей відпочивають учасники знімальної команди. Музиканти репетирують. Прибиральниця протирає підлогу.

– Bartender, give me a drink, – вигукує Істан, коли всі займають місця на сцені. – Bartender? – продовжує жартівливо шукати бармена на знімальному майданчику співведучий.

Істан Розумний, співведучий

«Раніше знімався в рекламі, брав участь у корпоративних проектах, у ролі ведучого я вперше. Це дуже нове для мене, я ще звикаю. Український та англомовний гумор – дуже відрізняються, як день і ніч. Інколи я сиджу тут з друзями, вони жартують і я не розумію цього. Американський гумор – більш дурний, британський – саркастичний. Український часто побудований на сексі та стереотипах. Інколи я намагаюся адаптувати сценарій під себе. Бо я читаю ці жарти – і не розумію, мені пояснюють усі ці українські нюанси».

Андрій Арнаутов, бенд-лідер

«Бенд був зібраний, і музику я написав спеціально для цього шоу, але більшість учасників уже грали разом: основа бенду співпрацює з Альбертом Цукренко та його гуртом «Хамерман Знищує Віруси». Усі чомусь люблять називати наш колектив «джаз-бендом», але це не зовсім так. Музиканти всі з джазовим бекграундом, але те, що ми граємо – джазом не назвеш, це скоріше олдскул-фанк. Для мене це новий досвід – у такому контексті, і як бенд-лідер я вперше працюю».

Після 18:00 збирається повна зала – близько 40 глядачів. Серед них школярі, молодь, батьки з дітьми. «Голос зверху» попереджає про старт зйомок, просить зберігати тишу.

– Якщо вашого собаку звуть собака, а кота – кіт, – речення обриває пауза ведучого.

– Якщо вашого собаку звуть собака, а кота – кіт, то ви не дебіл, – з другої спроби ведучий жартує, перед тим як запросити у студію Павла Вржеща та Ярослава Сердюка з агенції Banda. Спілкуються про брендинг Євробачення, перемогу на Каннському фестивалі реклами та придбання агенцією автомийки.

– І все, більше ви нам не потрібні, – прощається з героями ведучий.

Попереду ще дві години зйомок.