The Village Україна продовжує рубрику «Плейлист», у якій просить артистів ділитися улюбленою музикою.

Британці Teleman уперше грають в Україні (10 листопада у Bel’ Etage, в рамках Selector Live). До Києва вони їдуть із третім студійним альбомом Family of Aliens (2018). Засновані в 2012 році Teleman уже грали в турах разом з Metronomy, Kaiser Chiefs і Franz Ferdinand.

Плейлист із 10 треків для The Village Україна складають усі музиканти гурту – кожен додає кілька треків.

Teleman – Düsseldorf (2016)

Томас Сандерс (Thomas Sanders), вокал і гітара

Rolling Stones – Emotional Rescue

Кілька років тому я переглянув прекрасний фільм Луки Гуаданьїно «Великий сплеск». У стрічки крутий саундтрек, адже вона розповідає про життя музикантів і продюсерів. До того ж у ній є пам’ятна сцена, в якій Рейф Файнс вмикає цю пісню і танцює під неї. Для мене саме фільми є одним із найкращих способів відкривати нову музику або по-новому дивитися на вже відомі треки. Ця композиція досить нетипова для The Rolling Stones, тому вона здається мені цікавою.

Bach – Prelude in C major

Нещодавно друг дав мені почитати книгу «Вогонь з усіх боків», це мемуари піаніста Джеймса Роудса. Він пише про труднощі життя на кшталт депресії, почуття страху та безсоння. Але також це розповідь про те, як музика здатна рятувати людей. Тож ця книга резонувала зі мною одразу на кількох рівнях. У певний момент автор згадує про цю прелюдію Йоганна Себастьяна Баха. Ці дві хвилини – ніби заспокійливе для мене. Композиція заспокоює і врівноважує мене. Краще й бути не може.

Moscoman – I Ran

Я познайомився з Moscoman, коли його запросили спродюсувати пісню на нашому останньому ЕР Fünf. Із ним було цікаво працювати: він може повністю деконструювати пісню і скласти її потім знову – із меншою кількістю елементів. Менше – завжди краще. Але цікавитися його музикою я почав лише за рік. Цей трек мене захоплює, він використовує семпл із таємничої старої пісні й традиційні близькосхідні інструменти. І це все – у стилістиці електроденсу. Моя порада: зверніть увагу на баси в цьому треку.

Пітер Кейтермол (Peter Cattermoul), бас і клавішні

«Я знаходжу нову музику, спілкуючись із друзями. Зазвичай я запитую, що вони  слухають. Також подобаються шоу NTS і Worldwide FM. Інколи я відвідую магазини платівок і слухаю будь-які вініли з розділу з танцювальною музикою».

Daphni – Ye Ye

Це проект Дена Снейта, який він веде окремо від образу Caribou. Мені подобається цей трек, у нього надзвичайне звучання.

M – Pop Music (Todd Terje edit)

Цей трек я почув на ринку в Манчестері – й одразу зашазамив.

John Grant – Preppy Boy

Нещодавно послухав цей альбом і він здався мені дуже хорошим. Цей трек, мабуть, найбільш веселий. Але вартий уваги весь альбом – чудові синтезатори та незвична лірика. А вокал чимось нагадує Beach Boys.

ГІРО АМАМІЯ (HIRO AMAMIYA), ударні

«Я часто слухаю радіо Beats and Space. У них щотижня бувають гостьові діджеї, і це круто, якщо ти цікавишся електронною музикою і всяким таким. А ще я особисто знаю багато діджеїв, вони іноді радять мені гарну музику».

Burial & Four Tet – Moth

У нас час так багато електронної музики, але я продовжую повертатися до цієї пісні. Її звучання досить витончене і насправді драматично не змінюється, але я відчуваю ніби залежність і вважаю її одним із найгарніших електронних треків. Мені подобається мінімалістичність і розсіяність пісні, вона одночасно і весела, і сумна.

Polar Bear – Be Free

Я дуже парюся щодо ударників: мені не подобається, коли вони гупають і гримлять тарілками невпинно та бездумно. Себастьян Рохфорд знає, що він робить. Він точно один з моїх улюблених барабанщиків. Як можна зрозуміти з назви, це дуже вільна пісня – фанковий бас, рівний саксофон та багато органічних звуків й перкусії. 4 хвилини 43 секунди чистої насолоди. Музика завжди має бути такою вільною.

Джонатан Сандерс (Jonathan Sanders), клавішні

«Зараз я шукаю музику на Spotify. Не варто сперечатися: у них справді дуже розумний алгоритм рекомендацій. Іноді мені щось радять друзі. Магазини платівок чи журнали я вже не використовую».

David Byrne – Gasoline and Dirty Sheets

Окрім політичних сенсів, у «Американській утопії» (American Utopia) є ще й певна насолода. Я нещодавно потрапив на шоу, і мене просто порвало – все, починаючи від продакшну та роботи креативного директора і закінчуючи самою музикою. Я почувався таким щасливим, і всі ці невимушені танці на сцені…

Audiobooks – Hot Salt

Дуже класна пісня, наповнена синтезаторами. Ці хлопці були б як Crystal Castles, якби Crystal Castles писали добрі пісні.