The Village Україна продовжує рубрику «Плейлист», у якій просить артистів ділитися улюбленою музикою.
25-26 липня на стадіоні «Динамо» влаштовують фестиваль UPark, у лайнапі якого Gorillaz, Massive Attack, Kaleo, Bonobo, Young Fathers. З українських виконавців – ONUKA та YUKO. ONUKA гратиме 26 липня.
Редакція просить Нату Жижченко, лідерку гурту ONUKA, розповісти про улюблену небанальну музику.

Ната Жижченко, лідерка гурту ONUKA
Сьогодні немає універсального джерела, звідки для себе можна черпати нову музику – сайту чи стрімінгової платформи. Одні альбоми виходить виключно на Tidal, коли інші пісні живуть у світі YouTube. Для пошуку нового – зі стрімким темпом сьогодення – просто варто відкрити вуха. Класну музику для себе знаходжу скрізь: на фестивалях, у листах, які приходять на поштову скриньку нашого лейблу, та іноді навіть на радіохвилях. У контексті сприйняття нового намагаюсь бути максимально неупередженою, проте з перших секунд прослуховування можу сказати про запис одне – моє це чи ні.
Aphex Twin – Avril 14th
Музикою Aphex Twin захоплююсь із дитинства, а саме цей трек мені подобається десь з початку нульових. Пам’ятаю, як його вперше підібрала на фортепіано, потім як ми зробили це з Женею у чотири руки, а згодом знайшли ті самі ноти в мережі. Але найдивніше, що моя мама, яка є вчителькою музики, одного разу дала цей твір своїй учениці, аби вона його зіграла на конкурсі... Тобто Aphex Twin – всюдисущий, у його музиці немає меж.
Baths – Lovely Bloodflow
Кліп на трек Lovely Bloodflow мене вразив з першого перегляду. Він настільки дивний, що його хочеться передивлятися знову і знову, просто аби розтлумачити собі ту чи іншу подію сюжетної лінії. Сам запис увійшов до дебютної платівки Baths – Cerulean. І хоча з того часу в електронщиків вийшло три студійники, на яких вони вдосталь поекспериментували із саундом, усе ж перший альбом є найулюбленішим. Одна з причин на те – вищезгаданий трек.
Herbert – Middle
За його музикою стежу так само пильно, як і за всіма його альтер его. І кожного разу, коли він щось релізить, це сюрприз. Без перебільшень, у всіх альбомах Herbert є щось таке, що може змінити твоє уявлення про музику. Змішати, перетасувати послідовність речей, яка роками формувалася у свідомості. Ти слухаєш його, вслуховуєшся і ловиш себе на думці: от мерзотник, як тобі це взагалі під силу? Люблю Herbert, а пісню Middle з однойменного релізу – найбільше.
Thom Yorke – Black Swan
Я давня прихильниця Radiohead, а Black Swan мій улюблений сольний трек Тома Йорка. Ця пісня мені сподобалася найбільше з усього альбому The Eraser. Можу слухати його по колу годинами за кермом.
TEED – Leave A Light On
Проект Орландо Хіґінботтома Totally Enormous Extinct Dinosaur з’явився на світ років з десять тому, і його дебют відбувся аж якось непристойно гучно. 2012-го про його платівку схвально відгукнулися топові музичні видання, а трек Garden звучав, здається, у всіх рекламах планети Земля. Лише один альбом, але який! Минають роки, усі чекають від нього нового. І от – Leave A Light On – синґл 2018-го року. Не можу сказати, що я від нього у захваті, але його так часто слухає Женя, що я теж уже люблю цей трек.
Moloko – Can not Contain This
Ні для кого не секрет, що я люблю Ройшн Мерфі. Але гурт Moloko навіть більше. Біт, з якого починається Can not Contain This, мене зводить з розуму. 2003-го слухала запис на компакт-диску, який у мене є і досі. Він подорожує життям разом зі мною: з однієї машини в іншу, із чужої в свою. Альбом стільки пережив, що вже заїдає на усіх треках, крім цього. Сьогодні це вже ніби ритуал для мене – перемотати альбом, добратися до улюбленого треку і послухати його саме на «сіді». Як на мене, найкращий трек у дискографії Moloko, а разом з тим – у світі вокально-електронної музики.
Alabama Shakes – Don’t Wanna Fight
Відверто кажучи, я не любитель такої музики, та коли почула живе виконання Don’t Wanna Fight, у мене просто не лишилося шансів. Енергетика вокалістки настільки сильна! Щоб описати її виконання словами, знадобиться не година, навіть не дві. Мені в ній подобається усе – барабани, манера, чуттєвість. І у цьому випадку вже зовсім не важливо, що така музика якось повністю вибивається з контексту мого музичного світу. Головне тут одне – факт довершеної пісні. І не оцінити її просто неможливо.
Наадя – «Просто о сложном»
Я прослухала увесь альбом «Осколки» гурту Наадя, і саме цей трек мені засів якось глибше за інші. Ця пісня така справжня: і текст крутий, і аранжування. Тут знов-таки все склалося. Послухайте її.
Mujuice – «Грустные глаза»
Його музикою сказано чимало, а ще, як на мене, це своєрідна відповідь західній електроніці. Тій, яка давно існує та живе за своїми правилами. У ньому є щось від Moderat, від Джона Хопкінса, навіть від Цоя! Дивне поєднання, але як воно працює! Я дуже люблю Mujuice ще з перших альбомів, і якщо вже додавати якийсь з його треків до цього плейлиста, то нехай це будуть саме «Грустные глаза».
Björk – New World
Ніколи не чула більш продуманого музичного саундтреку, ніж у фільмі «Та, що танцює у темряві». Такого, який зміг би віддзеркалити всю дивину та геніальність Ларса фон Трієра. І хоча головною піснею фільму прийнято вважати трек I’ve seen it all, усе ж моїм улюбленим є New World. Та ж сама увертюра, яка відкриває альбом, проте вже з вокалом. Мені здається, цією композицією Björk достойно відповіла режисурі цієї стрічки. Саме музикою.
Фото: Анна Бобирєва; ONUKA