Конкурс на оренду Зеленого театру виграв засновник київського фестивалю Atlas Weekend Діма Сидоренко. Зустрічаємося з ним на парковці біля входу. Навколо – ні душі. Пейзаж – київські пагорби, лівий берег, занедбаний туалет і скандально збудована біля Маріїнського парку багатоповерхівка.

Діма в концертному бізнесі вже понад 15 років. В його арсеналі ще концертний клуб Atlas та Barbara Bar на Січових Стрільців.

Сидоренко не «приходить» у Зелений театр, він у нього «повертається» після чотирирічної перерви.

Фото: Анна Бобирєва

 Підпишись на THE VILLAGE УКРАЇНА В TELEGRAM – усі головні тексти тут.

Передісторія. «Ідейний об’єкт»

«Моє життя як культурного менеджера почалося із Зеленого театру. Це вже потім у мене з’явилися Atlas, Barbara Bar, фестиваль. Насправді театр значно крутіший, ніж усі мої проекти разом узяті. Він досі для мене пріоритет – і не лише тому, що був перший. Його потенціал космічний. Окрім мене, мабуть, ніхто в нього не вірить. Ну хіба ще ті, хто хоче тут будинок будувати». [сміється]

Сидоренко працював із Зеленим театром ще з 2011 року: тоді будівлю взяли у довгострокову суборенду. Пригадує, першим завданням на цій локації було вивезти сміття. До 2011-го всі відходи просто накопичувалися на перших поверхах фортеці, їх роками не вивозили. Щоб почати роботу з майданчиком, довелося вивезти не менше як десять КамАЗів сміття.

«Усі наші бармени, офіціанти, адміністратори ось цими сходами піднімали те сміття з першого поверху фортеці аж до паркувального майданчика. Вони були у респіраторних масках, бо все це дико смерділо».

«Ми підвели туди 200 кВт напруги з новими щитовими, поставили металоконструкцію і зробили тент на 1000 квадратних метрів, щоб навіть під час дощу люди почувалися комфортно, з нуля побудували кілька десятків санвузлів».

З 2014 року договір оренди розірвали. «Об’єкт віджала ще «злочинна влада»: тоді з’явилося судове рішення розірвати договір, через те що сміття перед туалетами нібито не прибирали. Але ж є тисячі свідків, що це повна маячня». З того часу команда Сидоренка хоче повернутися у Зелений театр.

«За 2011-2014 роки ми витратили сюди десь півмільйона доларів. Усе, що заробляли, реінвестували в цей об’єкт. Хочемо довести цю справу до кінця, ми почали її ще в 2011 році. Для нас це реально ідейний об’єкт».

«Atlas Weekend з’явився завдяки тому, що в мене віджали Зелений театр. До 2014-го ми більш як півроку займалися Зеленим театром. Літнім фестивалем стали опікуватися, лише коли у нас «вивільнився» час. В якомусь сенсі я дуже вдячний тим, хто забрав Зелений театр. Завдяки цьому в мене знайшовся час, щоб зробити Atlas Weekend, дійти до серйозного етапу розвитку. Розширилася команда, ми за ці роки можемо паралельно працювати ще й над Зеленим театром».

«Зараз цей об’єкт не потрібен нікому, окрім забудовників, бо за чотири роки його перетворили на розкрадене звалище. Певен, коли ми все зробимо, з’явиться ще 10 людей, які захочуть його експлуатувати. Бо ми вже інвестуємо кошти і буде зрозуміло, як тут круто. Але поки за ці чотири роки, з 2015 до 2019-го, ніхто (крім двох компаній, які брали участь в аукціоні – ред.) не подав заявки на конкурс чи не ініціював його».

Конкурс. «Я був готовий там ночувати»

«Зате за чотири роки тут розікрали все, що можна: охорони не було, чугунну старовинну огорожу вивезли на металолом, щитові теж «з корінням» вирвали, сантехніку намагалися зняти, але не змогли, тому просто розбили всі унітази. Навіть металеві двері з туалетів зрізали та вивезли».

Охоронці пропускають нас через бічний вхід – головні ворота ще треба відремонтувати. Біля будиночка охорони чергує сторожовий пес.

«Ми на суспільних засадах допомагаємо охороняти те, що вдалося зберегти за ці роки. Тут велика територія, тому один охоронець не впорається». Охорона обходиться у 30 000 гривень на місяць, за неї платять уже рік. З часу, коли почали ініціювати проведення конкурсу.

Про пошуки нового орендаря оголосили ще в жовтні 2018-го. До цього мали розробити конкурсні документи, оцінювали новий стан будівель. Торги провели 15 березня. На аукціоні ціна підвищилася зі стартової позначки у 63 тисячі гривень на місяць до 1,4 мільйона.

«І все це з кроком у 3 000 гривень! [сміється] Це тривало кілька годин. На якомусь етапі вони зрозуміли, що це триватиме нескінченно і ми не здамося. Було видно, що я готовий там ночувати».

До «психологічного бар’єру» не дійшли, але вже «наближалися», зізнається Діма. Зараз він чекає на підписання договору. «Ми дуже віримо, що оскільки конкурс проходив прозоро, то далі все буде гаразд <...> Проти нас використовуватимуть замовні публікації, які мали б нас дискредитувати. Та ми все одно будемо йти до кінця».

За результатами конкурсу вартість щомісячної оренди – 1 412 266 гривень (без НДС). Але ця сума сплачується лише за реальні робочі місяці, пояснює Сидоренко. Якщо локація з часом зможе працювати й в інші місяці – платитимуть і за них. «Але у перші два роки на це розраховувати зарано».

Потенціал. «Хочемо на цьому заробляти»

«Ми, звичайно, як усі нормальні люди, хочемо на цьому заробляти. Але спочатку прагнемо зробити тут щось круте, на чому потім можна буде заробляти. Зараз у нас є партнери, які можуть допомогти фінансово. Приблизно підрахували: інвестуємо сюди приблизно 70 мільйонів гривень».

Сидимо на бетонних лавках біля верхньої сцени. Діма намагається швидко перерахувати всі роботи, які доведеться зробити.

«Тут буде величезний амфітеатр на 1500-2000 людей. Нижню частину локації плануємо використовувати як повноцінну сцену, а не просто лаунж-зону. В режимі фан-зони тут можуть поміститися навіть 3 000 людей».

У планах на кілька років розробити конструкцію з куполом, який закриватимуть у холодні місяці. Це дасть змогу Зеленому театру працювати ще й узимку.

Але технічно це буде складним завданням, каже Сидоренко, бо така конструкція може спиратися лише на схили: «Бачиш? Ось ця металоконструкція дуже непроста насправді – вона дуже пустотіла. Під усім цим [показує на танцпол і лавки амфітеатру] проходить дренажна система – і під сценою, і під баром. Тут не можна будувати нічого важкого».

Перший сезон. «Культовий»

Уже в квітні активно оголошуватимуть артистів, які виступатимуть у Зеленому театрі влітку. Відкритися планують 17 травня.

Щоб якнайшвидше розпочати ремонт, будівельники почали оцінювати потреби локації вже в березні. Частину робіт проводитимуть після початку сезону, в неконцертні дні.

«Ми хочемо привести до ладу верхню частину парковки, маємо відремонтувати столики та всі бари, полагодимо вхід». Мають також розібратися з туалетами та закупити нову сантехніку. А ще відремонтують службові приміщення та облаштують кухню.

На черзі – лавки біля нижньої сцени. Альтанку зліва від фортеці, яку розібрали на метал, також відновлять у перший рік.

За 2019-й у локацію вкладуть понад 10 мільйонів гривень. Це мінімальні підрахунки, каже Сидоренко. «Але порівняно з нашими глобальними планами це все дрібниці. Ми хочемо зробити з нього культовий туристичний об’єкт».

Попередні технічні візуалізації простору «Зеленого театру»: 

Реставрація. «Пам’ятка архітектури»

Якнайшвидше спробують забетонувати верхню частину фортеці, щоб захистити її від води. Обіцяють залучити експертів, які фахово працюють з пам’ятками архітектури.

«Я розумію, що значно простіше якомусь забудовнику сказати, що воно зруйнувалося і його потрібно знести. Ми, навпаки, бачимо в цій фортеці кайф. Це суперкруте місце, його просто треба зробити кращим».

«Пощастило, що за ці три роки фортеця не зруйнувалася – вистачило тих тимчасових рішень, що ми встигли реалізувати до 2014-го. Тоді ми своїми силами зробили те, що змогли. І це вже дало результат».

«Якщо ти подивишся на фортецю, то побачиш, що права її частина повністю суха, а ліва – волога, її постійно підмиває. Хочемо перекопати нижню парковку та забетонувати підмивання зсередини. Зробимо дренаж, щоб вода йшла вбік від фортеці».

Кам’яну кладку стіни підсвітять фасадним світлом. За планом будівля і без концертів має приваблювати туристів. У фортеці почнуть проводити екскурсії.

«Ми спробуємо ще цього року встигнути полагодити внутрішні приміщення фортеці. Але, можливо, технічно, так швидко не вдасться. Там тунелі настільки масштабні, що можна навіть у парку Слави вийти. Але це треба зробити безпечним і комфортним – це гарна туристична історія, якою потрібно зайнятися».

«А ще за радянських часів тут був найбільший в Україні літній відкритий кінотеатр. Ми б хотіли зробити безкоштовні покази для літніх людей, щоб вони могли приходити у вільні дні та дивитись у нас кіно. Все одно локація на 100 відсотків не завжди завантажена».

Ми йдемо із Зеленого театру дивитись на те, де Діма хоче облаштувати туристичний маршрут від метро «Арсенальна».