Музика«Я не хочу нічого відчувати»: 10 найцікавіших українських пісень квітня

Видатна пісня воєнного часу. Влучне, щемке, поетичне й водночас прямолінійне втілення суспільних настроїв, яке вже слугує підтримкою багатьом людям у тривозі й скорботі.

В основі – винятковий вірш поетеси й військової парамедикині Олені Герасим’юк. Навколо цього тексту всі елементи пісні сходяться в потужній синергії. Саша Кольцова проявилася тут на піку форми як вокалістка й продюсерка, поєднавши власне дбайливе й чуттєве прочитання, лютий надрив у голосі Дмитра Однороженка з гурту «Хейтспіч», драйвове аранжування гурту «Крихітка» та соковитий продакшн Віталія Телезина. Та й кліп Максима Герасименка, попри простоту ідеї, захоплює виразністю кожної сцени. З кліпом також запустили збір мільйона гривень на БПЛА та дрони для десантно-штурмових військ разом із фондом «Повернись живим».

Перший за 14 років повноформатний альбом «Крихітки» вийде за лічені тижні.

Свіжий, «синій» альбом Blooms Corda «Дощ іде, але сонце світить» сповнений пошуку безтурботності, емоційної свободи, плавання в ніжності, хоча не обходиться й без меланхолії, смутку, війни.

Пісня «Слоу моушн» – згущений життєдайний ескапізм. У часи, коли відчувати щось світле – майже неможлива розкіш, Blooms Corda дарує надію кольору весняного неба. Гурт представить альбом наживо на своєму найбільшому концерті 15 травня у Bel Etage.

Класика українського хіп-хопу 1997 року від колективу «Вхід у змінному взутті» знаходить нове життя завдяки гурту Ragapop, що заряджає актуальністю і звучання, і зміст.

Насичений зернистими фактурами продакшн і брудна гітара Антона Очеретяного, рішучий голос Руслани Хазіпової, відтінювальний вокал Анни Нікітіної, ефектний перехід на сирі живі барабани Андрія Надольського й підсилення ними – цей трек звучить наелектризовано та войовниче. Довгоочікуваний дебютний альбом Ragapop уже в мережі.

Задумливий, чутливий інструментал чотирьох талановитих музикантів супроводжується ностальгійним фрагментом телесюжету 1991 року з Авдіївки, рідного міста Стаса Корольова: невідомий перехожий дідусь посеред вулиці дає коментар і ділиться простою й вічною життєвою мудрістю.

Поки ця музика створювалась і відточувалась, Авдіївку продовжували обстрілювати, і зараз цей трек слухається з особливим болем і набуває спеціальної цінності як знімок часу та простору.

Так само на живих виступах набувався майже весь матеріал нового альбому Стаса Корольова «Round 2: Цифровий Утікач» – карколомної джаз-рокової подорожі, повної емоційних віражів.

Пісня пораненого солдата, який мріє потрапити додому. Гучна гнітюча кода однойменного альбому, у якому рок-гурт O.Torvald розкриває здебільшого суворі тони й нагальні теми: у фокусі війна, досвід фронтмена Євгена Галича в ЗСУ, лікування від ПТСР і клінічної депресії, самотність, деокуповані міста, люди, які захищають нашу країну.

Минулої осені на київському концерті Галич планував оголосити про закриття гурту. Нам дуже пощастило, що в останній момент він передумав і маніфестував зі сцени «я з вами до самого кінця». Адже O.Torvald давно були взірцевою рок-бандою, особливо наживо, а зараз гурт ще й починає перероджуватись у зріле, глибоке соціальне явище.

Густа ламана електроніка, сповнена таємничого туману, нервових глітчів, пронизливої тривоги. Як і весь дебютний альбом електронної артистки Уляни Автенюк «Спомина любову», філігранно спродюсований, цілісно атмосферний, бездонно печальний.

Гіпнотичне аніме-відео на трек із творчим, копітким використанням штучного інтелекту зрежисував Ілля Дуцик, відомий за кліпами Oi FUSK, Тучі, Renie Cares, «Циферблат».

Бувалі чекали на цей реліз із 2008 року. Саша Чемеров часто виконував його на бісах із гуртами «Димна Суміш», The Gitas, Vkrayst, а тепер закарбовує як сольну студійну роботу.

«З одного боку, це пісня про токсичні стосунки, з іншого – про готовність боротися за кохання до кінця», – каже Чемеров. Кліп підкреслює саме другу сторону: у ньому зображені реальні повідомлення жінок і матерів, дружин і сестер до своїх рідних, які вирушили боронити країну, але через різні обставини не виходять на зв’язок. Відео, що наче піддивляється за чимось надзвичайно особистим, викликає вкрай змішані відчуття. Проте це смілива спроба мистецтва підсвітити складний, болючий і дуже реальний контекст.

Бентежний прудкий постпанк у найкращих традиціях жанру. Через чотири з половиною роки після попереднього великого релізу гурт Small Depo успішно перевідкриває себе в першому україномовному мініальбомі «Терпіння».

Тутешні композиції складаються в цілісний сюжет, що починається з вимушеного покидання домівки в пісні «Втеча», пошуку себе в новій висококонтрастній реальності, серед повної невідомості, і завершується роботою на вірш Лесі Українки «Contra spem spero».

Нове ім’я: львівський електронний продюсер Назар Гайдучик мислить постапокаліптичними пейзажами, космічною атмосферою, антиутопічними мотивами та накручує смачний IDM із нальотом дабу в дебютному мініальбомі «Volley».

У лайв-відео на титульний трек музикант грає в зруйнованому костелі святої Марії Магдалини у Вовкові, демонструючи готовність до живих виступів та увагу до антуражу.