Українська реп-сцена, на перший погляд, тиха, завжди справляла враження доволі миролюбного середовища. Тут можуть спокійно співіснувати андеграунд і попреп, а конфлікти, якщо й виникають, то скочуються в меми, тому що темп напруги падає швидше за Ярмака під час батлу з Лоїком.

Аж тут з’являються дісси реперів Гоні (Ігор Гутник) та Otoy (В’ячеслав Дрофа) на лейбл Enko та його артистів. Так, Гоня в останній день минулого року випустив трек «Новорічний», у якому «проїхався» по лейблу Ванька Клименка, зокрема по його артистах Alyona Alyona та Kalush. Otoy своєю чергою нещодавно випустив відео з викликом лідеру Kalush Олегу Псюку.

Редакція The Village Україна поспілкувалася з Гонею, Otoy та спробувала взяти коментар у команди Enko, щоб зрозуміти позицію сторін конфлікту. У процесі виявилося, що в нас з’явився перший серйозний реп-ф’юд.

Автор: Серж Хуцану
Редактор: Ярослав Друзюк

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

Що сталося

Гоня викликав на реп-батл лідера Kalush Олега Псюка через трек «Батьківщина», записаний зі Skofka.

Kalush x Skofka – Батьківщина

Трек викликав обурення в соцмережах через слова в куплеті Олега Псюка: «Воля – це дівчина, що любить дім, тільки руским би не дала». Артистам з Enko довелося публічно пояснити ці слова. Так, Псюк у дописі в Instagram написав, що мав на увазі інше. За його словами, необхідно було скоротити слова в рядку задля кращого звучання, насправді ж він мав на увазі «дім», який лірична дівчина Воля не мала віддати росіянам.

Ігор Гутник (Гоня)

репер

Ми зідзвонилися з Ігорем Гутником, який випускає музику під псевдонімом «Гоня» і є співзасновником хіп-хоп гурту «Глава 94», і розпитали, з чого почався конфлікт з Enko та яка його мета в цьому ф'юді. 

Як довго це триває

– Цей «двіж за Kalush» триває вже понад рік, – розповідає Гоня. – Хоча насправді все почалося ще раніше, коли [музичний оглядач] Саша Варениця написав ту статтю, у якій типу «похоронив» український реп, заявивши, що це «безперспективний жанр». У реперів уже на той момент був спільний чат у Telegram, де спілкувались про релізи та сапортили одне одного. І там всі дійшли до спільного знаменника, шо Сашу вдалось би поставити на місце.

Іван Клименко [засновник лейблу ENKO, продюсер Kalush та Alyona Alyona – ред.] запропонував організувати це все дійство, а саме це була акція #RapinPeaceUA. Звідти почався цей незрозумілий для всіх двіж, коли сам Іван надяг на Kalush та Альону корону, мовляв, вони «обличчя українського репу» й типу репрезентують жанр у цілому. Тоді всі охуїли. Реліз усе ж таки вийшов, де на передньому фоні Альона, а потім усі решта.

Я знав, шо вони щось подібне можуть викинути, тому й не брав у цьому цирку участі. Видалився з чату там, де всі дуже хотіли дружити з нашими героями. Пішов собі писати альбом.

Що далі

«Потім була повномасштабна війна, «Євробачення», «Стефанія». Усі й підзабили типу. Але сам лейбл обертів не збавив. Склалося таке враження, що вони вирішили створити «Mozgi 2.0», – продовжує Гоня. Розповідає, що новим поштовхом для конфлікту для нього став скандальний трек «Батьківщина» від Kalush та Skofka.

– «Замість того, шоб нарешті визнати, шо вони роблять низькосортну попсу для домогосподарок і діток із садку, які паралельно слухають Дзідзьо, – вони досі кричать, що розвивають культуру й українську музику, не скинувши із себе масок «трушних реперів із району», але начепивши вишиванки із шароварами».

Останньою краплею для мене став трек Kalush і Skofka «Батьківщина», у якому пацани з ENKO знову виїжджають на шароварщині. А той рядок, де «Воля – це дівчина, що любить дім, тільки руским би не дала». Це, блять, узагалі що? Цього взагалі не має існувати в українській музиці. Ну мене й понесло. На фоні цього я й викликав Псюка на батл. Будь-де, будь-коли, хоч на вулиці.

Запитуємо, чи була від команди Enko реакція – публічно чи непублічно. «Досі ніхто з Enko так і не зреагував, – відповідає Гоня. – Та це й очевидно, якби вони хоч якось відреагували або прийняли виклик, по-перше, їм довелось би виправдовуватись. По-друге – нормально вибачитись і, по-третє, написати якийсь текст адекватний, щоби виграти в батлі.

Про «заздрість» і претензії

Запитуємо, чи не йдеться в цьому випадку про заздрість через успіх Kalush і Kalush Orchestra на «Євробаченні». «Ну, [вони] з фанами скинули все на заздрість – якшо я критикую, значить заздрю, – відповідає Гоня. – Чому там заздрити? Він [Олег Псюк – ред.] же тупий і неграмотний. Я просто вважаю, що тіпи багато на себе взяли, й то треба рубати на початку».

Додає: «У будь-якому випадку, гадаю, що Псюк мав би публічно вибачитись за ті рядки та видалити цей трек або переписати його. А то він просто незрозуміло відмазався, і люди знов це «схавали». Ну вони самі дійшли до того, що тепер люди не чекають на новий трек, а чекатимуть нові зашквари».

«Скільки б «євробачень» ти не виграв, скільки країн ти б не об’їздив, це не дає тобі права паплюжити цінності та культуру. Роби своє графоманське музло, заробляй гроші, але не називай себе тим, ким ти не є, і не вішай на себе заслуги, за які не вивезеш», – підсумовує Гоня.

Не тільки Гоня та Enko

У січні до конфлікту приєднався репер Otoy, який випустив відео «Панчі» з діссом на Kalush та Олега Псюка зокрема.

У ньому репер теж критикує лідера Kalush за «шароварщину», беручи на кпини його образ. Зокрема, у тексті є такі рядки:

Як зняти панаму рожеву, то хто ти, генератор випадкових рим.

Будував-планував, блять, реп піднімати, але рило втонуло у фейковий грим.

Вага велика хіба шо фактична, в шароварах годують піздато.

Кулі дебіли полетіли, а автор нахуй піде помаленьку.

Портрет: Сергій Сараханов

В’ячеслав Дрофа (Otoy)

репер

«Ставати ще однією Alyona Alyona чи Kalush – це теж брєд. Треба просто бути собою», – розповідав в інтерв’ю The Village Україна влітку В’ячеслав Дрофа, який випускає музику під псевдонімом Otoy. Під час «Євробачення-2022» Otoy публічно закликав Kalush Orchestra використати конкурс як платформу для нагадування про необхідність порятунку захисників «Азовсталі» в Маріуполі. «Вважаю, що це суспільна заслуга. Я просто один із тих, який, так само як і тисячі інших людей, попросили їх про це заговорити», – каже Дрофа. Ми розпитали його про конфлікт з Enko та рішення вийти з публічним викликом Олегу Псюку.

– Коли Kalush під час виступу на «Євробаченні» [Kalush] згадали про «Азовсталь», я їм написав повідомлення, що, мовляв, більше ніколи ніякої хуйні про вас говорити не буду. Бо на той момент я якось повірив сліпо, що невже пацани, блять, із мізками, – пригадує Дрофа. – Ну, ніхуя. Там було в них декілька зашкварів після цього таких жорстких, оце «кулі дебіли» й так далі.

Я, звісно, бачив хейт-спіч Гоні, але думав, що постою осторонь, у мене там пріоритети інші. [...] Але, коротше, мене це прямо харить. Така шароварна історія дуже сильно нас наближає насправді до того «руського міра». Тому що так ми самі дешевимо нашу культуру так, як це русаки весь цей час намагалися зробити.

Kalush – Shcedryi Vechir

«Enko, які могли б мати набагато якісніший продукт і шукати якісь поверхневі, але інші способи впливу на аудиторію, ідуть простішим шляхом», – додає Otoy. 

Щодо треку «Батьківщина»

– Псюк виправдався за ті самі скандальні слова «Воля – це дівчина, що любить дім, тільки руским би не дала», сказавши, що йому довелося скоротити рядок, щоби текст «лягав» на біт. Це дуже тупа відмазка, після якої я прям згорів. І я записав на відео, як мій друг із ДЦП читає повні слова, потрапляючи в біт без жодних проблем. Так, я висловився взагалі без мети роздути це. На злобу дня, скажімо.

На наступний день Enko залетіли в коменти під відео з дуже тупими словами по типу: «А ми думали, що у відео будуть грілзи, як на обкладинці». Їм там почали люди відповідати: «А ми думали, що ви на пляшку не сядете», щось таке. Понісся бруд.

Паралельно з цим мені написав Клименко, що, мовляв, я обіцяв не лити на них бруд, на що я відповів, що вони теж казали, що не будуть мутити хуйні, але якось не дотримались своїх слів. Цей діалог закінчився тим, що я сказав, що якщо я його зловлю його SMM-ника, який обливав мене брудом то… поспілкуюся з ним дуже добре. От. Опісля побажав Івану гарного дня та щастя у творчості.

Щодо об’єднання під час #RapInPeaceUA

Запитуємо в Otoy також про ініціативу #RapInPeaceUA та спробу об’єднання українського реп-ком'юніті у 2020 році. 

– Іван [Клименко] узагалі не мислить величинами «об’єднатися», зробити щось культурно-цінне. Він мислить величинами «швидесенько заробити бабла», максимально скориставшись проєктом. Якщо ви поглянете на те, як узагалі існують його проєкти, самі все зрозумієте. Наприклад, «Сальто назад» [український хіп-хоп гурт – ред.]. Коли Іван із ними працював, то ще не мав такого комерційного досвіду, проте використав їх максимально протягом років трьох-п’яти років, вижав усе звідти, кинув проєкт, пішов далі. Потім з’явилася Alyona Alyona. Вони Альону запхали на темі бодіпозитиву, воно все розійшлося й рік-два побуло в топі, а тоді він зрозумів, що витиснув максимум, і популярність Альони почала жорстко йти на спад.

Прийшла черга Kalush. З них теж витиснули максимум, «вдарилися об стелю» цього «Євробачення», і зараз вони вже потихесеньку йдуть на спад. Ця історія зі «Щедриком», вона вже абсолютно невибухова. Люди вже чекають нову «Стефанію», а нової «Стефанії» не буде, тому що Клименко розуміє, що схожого «профіту» він уже не зможе отримати з цього гурту. Skofta він теж кине, певен, коли мине пік популярності. А ще зараз, коли в тренді «козаки, шаровари, ЗСУ» і так далі, він такий: «Опа, треба терміново знайти козака». І знайшли Козака Сіромаху. Ось як це працює.

Його тип мислення – треба тут і зараз потрапити в тренди, забрати багато бабла та йти далі. Тому історія про той чат, це історія насамперед про те, щоб зібрати «шестірочок», відсіявши тих, хто протиставляє себе Enko. Тому що відсіялися з того чату всі дуже швидко. Ті, хто розумів, що це якесь лайно.

У нас немає взагалі в реперів в Україні розуміння, що реп-індустрія – це той самий бізнес, і треба пахати, щоб воно мало якийсь профіт. Більшість хоче прийти, написати трек, а решту, щоб зробили за них: рекламу, кампанію, образ і так далі. І от він [Клименко] зібрав у себе на лейблі чувачків із таким мисленням і він максимально з них витягає, що можна.

Просто біда в тому, що він це подає під соусом праведності, розумієш? Під соусом тої єдності, того, що ми нарешті зробимо щось нове, ми розвинемо українську реп-культуру. Але, ну, усі розуміють, про що йдеться. І якби він просто казав, що він «комерс», який робить бабло, це було би одне. Але позиціювання в них абсолютно інше.

Вони для мене, як Порошенко у світі репу. Тому що мова, блять, віра, єдність – це їхні постулати творчості.

 «Євробачення» як платформа

Водночас треба уточнити, що перемога Kalush Orchestra на «Євробаченні» – це важливий здобуток для всієї сучасної української культури. Otoy, проте, ставить під сумнів заслуги Kalush і цінність пісні «Стефанія».

– «Євробачення» – це окрема історія про кредит довіри Україні через наш статус, а не через те, що вони «їбать, який трек написали». Це ж просто переписаний і ледь сповільнений Gangsta’s Paradise українською мовою під сопілочку.

Тому ось цей їхній захист, що ми виграли «Євробачення»… Я скажу так: більшість артистів, які прагнуть глибиною цінність, вони, по-перше, на «Євробачення» не підуть. Тому що «Євробачення» – це смерть для артиста. 

Мета конфлікту

Запитуємо, яку мету в цьому конфлікті ставить Otoy – чого він хоче досягнути, вивівши його в публічний простір. 

– Викорінити цей запах російської дешевизни в українській культурі. Бо воно мені дуже сильно перегукується з «руськім репом, з копірочкою такою дешевою. І це показує, що, в принципі, тобі пофіг, що слухати, лише б воно було українське. Це дуже неправильна позиція. Гадаю, що треба слухати те, що не просто українське, а те, що конкурентне, і не з російським ринком, а з європейським.

Типовий представник-слухач артистів з Enko – це чувак, який спочатку слухає «Стефанію», а після цього трек Касти, ну, бо той же, блять, сказав, що він проти війни. І це от реально так працює. І чекати від цих людей нічого. Варто просто масштабувати якіснішу аудиторію на противагу тому, що є.

«Час усвідомити українським артистам, що в нас формується інститут репутації, ну й те, що варто відповідати за свої слова», – додає Дрофа.

Тут могла бути відповідь команди Enko, якій ми надали можливість відповісти на запитання та відреагувати на звинувачення.

Але ми не отримали відповіді за понад тиждень очікування.