МузикаСергій Міхалок: що спільного у Brutto та «Гострих козирків»
«Після боротьби люди з бойовим духом не впадають у депресію, а продовжують трудитись відповідно до власних ідеалів»
Напередодні великого сольного концерту Brutto у Stereo Plaza (субота, 18 листопада) Сергій Міхалок розповідає The Village Україна, що спільного в гурту та героїв серіалу «Гострі козирки» (Peaky Blinders).
Четвертий сезон кримінальної драми Стівена Найта Peaky Blinders розпочався 15 листопада.
Редакція публікує фотосесію Сергія Сараханова, говорить із фотографом та стилістом зйомки Євгеном Рибковським.
Фото: Сергій Сараханов
Сергій Міхалок
лідер Brutto
– Що спільного у Brutto і Peaky Blinders?
Ми прості хлопці з робочих кварталів. У нелегкій боротьбі, практично без допомоги, ми доводимо своє право жити вільно, самим обирати власну долю та реалізувати свої мрії. Дружба, родина, взаємна повага для нас важливіші за особисті амбіції і стають пріоритетами, коли доводиться робити складний вибір.
Ми зухвалі та не відчуваємо благоговіння перед чужим авторитетом (особливо незаслуженим!). Ми діємо швидко, різко та несподівано.
Добившись успіху, ми не втратили голови та зберегли відданість своєму корінню, своєму андеграунду. У нас чіткий та впізнаваний стиль.
– Мені здалося, чи поствоєнна атмосфера у серіалі дуже перегукується з текстами «Рокі» (особливо «Саботаж»)?
Це точно! Ми показуємо, що після боротьби люди з бойовим духом не впадають у депресію, а продовжують трудитись відповідно до власних ідеалів.
– Чи комфортно вам в образах вуличних хуліганів у Києві?
Як і «Козирки», Brutto – художні, багатогранні, поетизовані. Це художній погляд на реальні прототипи. Ми не вуличні хулігани – ми професійні артисти, котрим близька естетика цієї контркультури. Нам близька естетика і «Козирків», хоча ми, звичайно ж, не використовуємо насилля та жорстокість у своїх втіленнях. Ми могли б бути і «Вікінгами», і «Месниками». В цьому секрет Brutto – потенціал та універсальність колективу.
Мені як фотографу завжди цікаво знаходити несподівані ракурси, дивлячись на звичні локації. Я дуже люблю Київ за те, що він розміщений біля води. Коли виникла ідея зняти Brutto, я точно знав, що захочу локацію, де б відчувався портовий настрій. На жаль, з Річковим портом співпраця не пішла, тому ми задіяли план «Б» – знімали на фоні Рибальського мосту на причалі для буксирів.
Стиль створював Євген Рибковський, співзасновник Ostriv store. У нього виникла ідея зробити це в ключі 1920-1930-х. І це чудово поєдналось з локацією.
Уже в процесі виникла асоціація з Peaky Blinders, і ми вирішили від неї не відмовлятися. Кожен учасник гурту на час зйомки створив собі альтернативну міні-особистість і постійно піднімав її на поверхню.
Схожість із серіалом? Думаю, тут уся справа в люті. Під цим словом я розумію поєднання внутрішньої сили, цілеспрямованості та зневаги до внутрішніх і тілесних обмежень. Багато крутих творчих проектів і великих історичних досягнень відбуваються та відбувалися саме через те, що люди не бояться використовувати це почуття і робити його джерелом власної енергії. Здається, саме у цьому хлопці з Brutto схожі на родину Шелбі.
Спочатку Сергій захотів створити імідж гурту, який відрізняється від стандартного – світшот, шорти, кросівки… Мене дуже зацікавила ця ідея, тому я й запропонував образи в одязі а-ля початок 1920-х. Я й справді шанувальник серіалу Peaky Blinders, тому така ідея виникла дуже швидко. Тим більше, у концепт-сторі Ostriv є бренди, що чітко слідують традиціям men’s heritage!
Спільне між Brutto та Peaky Blinders у тому, що це люди, які зробили себе з «низів», свого роду робочий клас. Вони трудилися для того, щоб стати успішними. Навіть враховуючи, що герої Peaky Blinders – люди, що займаються нелегальними справами. В цьому аспекті Brutto також були нелегалами – у себе на батьківщині, в Білорусі, за власні вільні погляди та критику режиму.
Естетика і зйомки, і серіалу – це перш за все мегаполіси, Бірмінгем та Київ. Тим паче, в серіалі та фотосесії використано спільний символ – це порт як вихід до річки, водойми, доступ до певного «джерела».