Не часто в Голлівуді знімають масштабні фільми довжиною майже чотири години (ще й з антрактом) про архітекторів. Ще рідше вони отримують 10 номінацій на «Оскар». «Бруталіст» – один із таких фільмів. Це стрічка Брейді Корбета (“Vox Lux”), якого The Guardian називає Орсоном Веллсом («Громадянин Кейн») 21 сторіччя. Якщо Френсіс Форд Коппола зняв «Мегалополіс» про архітектора, який конструює політику, то фільм Корбета – це історія про геніальність і повальне бажання змінювати світ у 20 століття.

«Бруталіст» розповідає історію вигаданого угорського єврея й архітектора на імʼя Лазло Тот, а сюжет побудований так, ніби це біографічна драма про реальну людину. Лазло тікає з повоєнної Європи в Америку, щоб відбудувати карʼєру та шлюб із дружиною, яку з ним розлучає війна. Лазло оселяється в штаті Пенсильванія й копає вугілля, аж поки заможний промисловець Гаррісон Лі Ван Брюен не розпізнає його візіонерський талант. Це монументальне кіно про емігрантську долю в стилі стрічки «Строшек» Вернера Герцога.

 

 

Прямо зараз «Бруталіст» – один із фаворитів на «Оскар» у кількох категоріях. Надії на перемогу зокрема покладає Едрієн Броуді. Поки що єдиний «Оскар» за схожу роль у «Піаністі» він отримав у віці 29 років. Але його головний конкурент – Тімоті Шаламе – у разі перемоги побʼє рекорд Броуді та стане наймолодшим лауреатом «Оскара» за головну чоловічу роль.

На Rotten Tomatoes кіно має 94% «свіжості» від критиків і 80% – від широкої аудиторії (яка відсиділа в кінотеатрі майже чотири години). Фільм вийшов в український прокат 20 лютого.

Бруталізм у «Бруталісті»

Бруталізм як течія в архітектурі зародилася у Великій Британії 1950-х років. На місці знищених під час Другої світової війни будівель постали кутасті, мінімалістичні й навіть дещо агресивні дизайни з голого бетону, цегли, скла або дерева. Через це бруталістські будівлі часто критикують за «холодність» і «бездушність», а сам режисер назвав бруталізм «найбільш спірним стилем в архітектурі».

Сюжет фільму крутиться довкола бруталістського Інституту ван Бюрена, який зводить Лазло Тот. Декорацію звели з нуля та знесли після завершення знімань, розповідає The New York Times кінорежисерка Мона Фаствольд, яка працювала з Корбетом. Муляж хотіли зберегти, як сувенір. Але завадив маленький за мірками Голлівуду бюджет у близько 11 мільйонів доларів.

 

 

Декораціями й художньою постановкою фільму займалася Джуді Бекер, яка працювала над стрічками «Американська афера» й «Керол». В обох показували Нью-Йорк, хоч за вікном у Джуді були тільки Цинциннаті (Огайо) й Бостон (Массачусетс). Але зробити з Угорщини Філадельфію 1940-х – це виклик зовсім іншого рівня, пише Variety. На пошук локацій і підготовку до знімань команда Бекер витратила 12 тижнів. 

Брейді Корбет вважає, що бруталізм найкраще серед стилів в архітектурі віддзеркалює емігрантський досвід. Можливо, через те, що його досить часто практикували митці, які тікали з батьківщини від війни або репресій. «Це актуально як ніколи», – додає він, маючи на увазі президентство Дональда Трампа й нову міграційну політику США.

Що за скандал зі штучним інтелектом?

Усе почалося з того, що монтажер «Бруталіста» Девід Янско визнав в інтервʼю, що для поліпшення угорського акценту Едрієна Броуді й Фелісіті Джонс використовували ШІ від українського Respeecher. Янско – угорець, тому він «згодовував» штучному інтелекту свій голос, щоби покращити «найбільш складні елементи вимови» в діалогах акторів. 

Після цього зʼявилася інформація про те, що ШІ також використовували, щоб створити інтерʼєр одного з творінь Лазло Тота. Але режисер фільму це заперечив, пише Vanity Fair. За його словами, усі будівлі, для яких не зводили декорацію, вручну малювали художники.

Урешті дискусії дійшли до кабінетів Американської кіноакадемії, яка вручає «Оскар». Variety дізналося, що там вивчають можливість зобовʼязати всіх номінантів розкривати інформацію про використання штучного інтелекту. Зараз це опція за бажанням.

Лазло Тот – несправжній. Але має бути прототип, так?

Історія угорського архітектора Лазло Тота – вигадана, але не випадкова. Актор Едрієн Броуді дійсно має угорське коріння, тож саме існування Лазло Тота змушує шукати реальний прототип. Але його не було. Це свідоме рішення Брейді Корбета, пише The New York Times. Щоб уникнути будь-яких порівнянь, творці «Бруталіста» найняли історика архітектури Жана-Луї Коена, щоб упевнитись, що історія життя Лазло Тота не повторює інших відомих митців.

Але без порівнянь нікуди. Один із таких митців – Марсель Броєр, який як і Лазло Тот був євреєм угорського походження. Сам Корбет якось розповідав, що на створення фільму його надихнула книжка про Броєра, яку написала Гіларі Тіммеш. The Guardian, втім, критикує стрічку за те, що це «очевидно кіно про Броєра», яке «неправильно змальовує самого митця і його модернізм». На стримінгах також можна знайти епізод подкасту з назвою «Чому «Бруталіст» – це жахливе кіно», який ведуть три архітектори: Марк Ламстер, Александра Ланг і Кароліна Міранда.

Марсель Броєр навчався у Німеччині, а потім переїхав у США. У 1955 році Броєр вийшов на пік карʼєри – його обрали для створення штаб-квартири ЮНЕСКО в Парижі. Бетонну будівлю у формі літери “Y” звели в 1958-му. Вона мала символізувати «відкритість та інклюзивність». Штаб-квартиру видно з Ейфелевої вежі.

 

Інтерʼєр штаб-квартири ЮНЕСКО в Парижі; architecture-history.org

 

У 1977 році Марсель Броєр звів ще одну «державницьку» споруду – офісне приміщення на Капітолійському пагорбі, назване на честь політика Гʼюберта Гамфрі. Там працював департамент здоровʼя й освіти Сполучених Штатів, який потім розділили на два.

 

Будівля імені Гʼюберта Гамфрі, політика Демократичної партії США (Hubert H. Humphrey Building), 2009 рік; Wikimedia Commons

 

Крім фірмових крісел у стилі баугауз, які Броєр називав Wassily Chair, і штаб-квартир для політиків, він також спроєктував монастир святого Іоанна в Міннесоті й Музей американського мистецтва Вітні у формі «перевернутого вавилонського зикурата».

 

Абатство святого Іоанна в Коледжвіллі, штат Міннесота; Paul Crosby

Музей американського мистецтва Вітні (Whitney Museum of American Art); Nic Lehoux

Жінка сидить у Wassily Chair Марселя Броєра, 1926 рік. На ній маска німецького художника Оскара Шлеммера; Bauhaus Movement

 

Другий архітектор, який, імовірно, став прообразом Лазло Тота, – угорсько-британський митець Ерно Голдфінгер. Він був одним із головних модерністів в архітектурі в 1930-х роках. Хоч він і мав визнання серед сучасників, зокрема французького архітектора Ле Корбюзьє, його роботи по-справжньому оцінили ближче до кінця 20 століття.

 

Balfron Tower – 26-поверховий житловий бруталістський будинок у Лондоні, листопад 2005 року

Trellick Tower у Кензал-тауні, Лондон; жовтень 2008 року

Після здачі в експлуатацію Balfron Tower Голдфінгер із дружиною оселився у квартирі №130 на 25 поверсі. Він прожив там усього лише кілька місяців, і за цей час ходив на новосілля, щоб дізнатися в мешканців, що їм подобається в дизайні будинку, а що ні. Пропозиції, які здалися йому доречними, він утілив у наступному проєкті – житловій багатоповерхівці Trellick Tower у тому ж Лондоні.

 

Бруталізм в Угорщині

 

Готель «Будапешт», що віддалено нагадує київський «Салют». Його звів архітектор Гйорг Срогх у 1967 році.

Міська ратуша й музей (The Béla Dornyai Museum) у місті Шалґотарʼян на півночі Угорщини; Hype & Hyper (1980 рік), Wikimedia Commons (2020 рік)

Католицька церква з елементами бруталізму біля кладовища Фаркасрет, Будапешт. Це перша церква в місті, яку Іштван Сабо звів за часів комунізму. Він безоплатно спроєктував храм під час пенсії, а також брав участь у будівництві. Technical University of Budapest

Бруталістський магазин меблів Domus у Будапешті, 1972 рік. Будівлю спроєктували Антал Лазар і Петер Реймголц

Електрична підстанція в Будапешті, яку збудували в 1960-х роках на тлі підвищення попиту на електроенергію. Будівлю намагалися знести у 2010-х

Колишня будівля інкубатора в Будапешті. Архітектор Януш Монуш отримав за цей проєкт премію Ybl Awards у 1974 році