«Райлі всього лиш 12 років, що може статися?» – цією фразою завершилася перша частина мультфільму «Думками навиворіт». За ці девʼять років, на які довелось чекати продовження, багато що змінилося. Pixar переживає не найкращі часи після пандемії COVID-19 та злету популярності стримінгових сервісів. Через це, наприклад, у прокаті провалився мультик «Лайтер» 2022 року, трохи краще себе показали «Стихії» 2023-го, але американська преса все ще називає касові збори «провалом». 

«Думками навиворіт 2» – це ще одна можливість для студії закласти нові камінчики подальшого успіху, бо вже у 2026 році вийде «Історія іграшок 5». Чи вдасться їм це? Редактор The Village Україна Олексій Морозов переглянув уривок нового мультфільму, який виходить в прокат 13 червня, й розпитав про нього режисера Келсі Манна й Піта Доктера – володаря «Оскара» й креативного директора студії Pixar, що входить до складу Disney.

Трейлер мультфільму «Думками навиворіт 2»

Знайомтесь, це – Тривожність (і не тільки)

   

Попри девʼятирічну паузу, Райлі насправді підросла лише на один рік – їй тепер 13. Ця майже зловіща цифра принесла із собою «подарунки»: Тривожність, Заздрість, Хандру й Конфуз. У «Думками навиворіт 2» ці емоції беруть верх, а вже знайомі нам Радість, Печаль, Гнів і Страх «консервують у банку за консерватизм». Тепер ціль пригнічених емоцій – буквально вирватися з темниці, й не без допомоги аніме-персонажа у стилі Final Fantasy.

«Думками навиворіт 2» – це робота, за яку відповідальний тандем Піта Доктера, який режисував першу частину мультика, й Келсі Манна. Якщо Доктер за свою карʼєру вже зняв «Корпорацію монстрів», «Вперед і вгору» й має «Оскари» за «Думками навиворіт» і «Душу», то Келсі Манн тільки дебютує як режисер. Піт Доктер придумав візуалізувати емоції в голові дитини, якраз коли його дочка була у віці головної персонажки Райлі Андерсен, а вже через пʼять років після його виходу режисер Келсі Манн розповів йому, що фільм дуже зрезонував уже з його дітьми. Для того, щоб фільм зрезонував і з новим поколінням дітей, продюсери зібрали «Команду Райлі». Це девʼять дівчат віком від 13 до 16 із різним бекграундом, які дивилися частини мультфільму й зідзвонювалися з авторами через Zoom, щоби розповісти, що для них у цій історії працює, а що ні. Крім того, для більш натуральних сцен із хокеєм залучили фанатів спорту, колишніх гравців і батьків-тренерів дитячих команд.

У мініінтервʼю для HeyUGuys Манн розповідає, що перед зніманням стрічки він зробив два списки сиквелів: ті, які він любить, і ті, які, на його думку, не дуже вдалися. За його словами, їх відрізняє відчуття оригінальності, пошук нових рішень, а не експлуатація винятково тих прийомів, що вже один раз спрацювали. Уже в нашій розмові Піт Доктер погоджується, що найважливіше – продовжувати дивувати людей і не боятися вносити в мультфільм нові ідеї: «Якщо я робив це в першій частині, це не значить, що я робив усе правильно. Найкраща ідея перемагає, у цьому і є весь процес», – каже він до Манна. Дійсно, Pixar повинні не боятися бути сміливими попри будь-які виклики для студії, навіть коли здається, що легше зіграти в безпечну гру. «Коли ми починали з «Історії іграшок», ми були ніби як єдина дитина в окрузі, а зараз усе змінилося [...] Виклики, якщо простіше, будь-де, куди не глянь. Як вам таке?», – жартує він.

Як показати тривожність тривожною й інші візуальні рішення

   

Запитуємо у творців фільму, як працювали над візуальним дизайном Тривожності. Її колір – помаранчевий, а вбрання схоже на те, що могла одягнути акторка Мая Гоук у «Дивних дивах». Саме вона й озвучила персонажа англійською. Натхнення для візуального образу персонажа Тривожності та сцен, у яких вона зʼявляється, неочікувано знайшли у фільмі «Неограновані коштовності» братів Сафді з Адамом Сендлером у головній ролі, розповідав виданню Polygon директор макетної фотографії Pixar Адам Хабіб. Він каже, що сцени з Тривожністю здебільшого знімали камерою з рук і використовували ширококутні лінзи, щоб підкреслити, як тривожність може перебільшувати щось, що того не вартує. 

«Я зробив перелік кольорів, які мають отримати нові емоції. Помаранчевий! Ми маємо якось використати помаранчевий! Тривожність із самого початку була помаранчевою, і це відчувалося правильним [рішенням]. Вона базувалася довкола дизайну блискавки, тому її волосся ніби наелектризоване. Інші емоції зайняли трішки більше часу, щоб знайти для них колір», – каже режисер мультфільму Келсі Манн. У розмову включається генпродюсер фільму Піт Доктер і додає, що цей процес як ансамбль, коли один герой доповнює іншого. «Ти отримав пʼять [емоцій] від оригінального кіно, тому треба було зрозуміти: де ці прогалини між героями, які потрібно заповнити?», – звертається Піт Доктер до Келсі Манна.

Хоч Тривожність – це явно антагоніст у фільмі, вона все ж не ворог, переконує Гарріс Маккенна, який займався інспектуванням сценарію до мультфільму. «Ми ставимося до неї з емпатією, щоб упевнитись, що персонаж не стане класичним кінозлодієм. Вона бажає якнайкращого для Райлі», – пояснює він. Інші емоції також мають свою місію: Хандра створює дистанцію з батьками й дає змогу спокійніше переживати драматичні моменти в житті; Заздрість вказує на те, чого Райлі хоче, але не має; Конфуз доповнює Печаль і часто стає «знаком оклику» в спілкуванні Райлі з іншими персонажами.

Чому на сиквел довелося чекати аж девʼять років і що буде далі?

   

«Знімання – це довгий процес. Тільки чотири з цих девʼяти років пішли на роботу над сиквелом», – розповідає Доктер. За його словами, знімальній команді й керівникам проєкту також знадобився певний час, щоб оцінити вплив, що на людей мав цей фільм.

На запитання, чому фільм так довго не випускали й скільки ночей через це не доспали, режисер Келсі Манн відповідає історією з життя: «Коли я робив це кіно, перед однією із зустрічей хтось мене спитав: «Ну, як тобі спалося сьогодні?» А я кажу: «Я роблю кіно про тривожність не просто так» [сміється]. Ці фільми складні. Добре, що я не один. Піт [Доктер] і команда – це велика допомога. Треба мати довіру до команди [...] Якби я робив це за них, то мав би набагато більше безсонних ночей», – згадує він.

То що далі? «Думками навиворіт 3» із сексуальною освітою та вечірками з пивом? Піт Доктер каже, що коли він робить анімаційний фільм, то думає лише про нього й не заглядає задалеко наперед: «Кожен фільм, який ми робимо, це «Зробімо це кіно!» Це все, що в думках у цей момент. Навіть коли ми доробили першу «Історію іграшок», ми подумали: «Фух, ми змогли. Тож що далі?» І вже тоді ми подумали: «Ага, є речі, які ми не дослідили, якісь ідеї», – розповідає він.

Усе ж у фільмі, можливо, таки є невеликий натяк на продовження. В одній зі сцен зʼявляється Ностальгія – вона спросоння заходить у кімнату (голову тринадцятирічної Райлі), але інші персонажі-емоції поспіхом виганяють її з кадру: «Твій час ще не настав», – кажуть вони. Це натяк чи просто великодка – поки не ясно, але зрозуміло одне: якщо «Думками навиворіт 2» хоча би наблизиться до успіху першої частини, то ми, найімовірніше, отримаємо ще один сиквел «емоційної» саги з Райлі Андерсен.