КіноЗ YouTube – у кіно. Як блогер Антон Птушкін зняв свій дебютний фільм «Ми, наші улюбленці та війна»
Про тварин під час війни, пса Патрона, перехід із тревел-блогу до повнометражного кіно й альтернативну версію для закордонної аудиторії

Блогер Антон Птушкін, який раніше вів телепередачу «Орел і Решка», а потім почав знімати власний тревел-блог на YouTube, презентував свій дебютний документальний фільм – «Ми, наші улюбленці та війна» про тварин під час великої війни. В український прокат стрічка виходить 4 квітня.
Уперше на великих екранах фільм показали 28 березня, на київському фестивалі Doc Kyiv Fest, а вже 2 квітня допремʼєрний показ із героями фільму провели в кінотеатрі «Жовтень». Редактор The Village Україна Олексій Морозов переглянув фільм і запитав Антона Птушкіна про півтора року роботи над дебютним фільмом, різницю між зніманням відео на YouTube та кіно, а також альтернативну версію «Ми, наші улюбленці та війна» для закордонної аудиторії.
Трейлер фільму «Ми, наші улюбленці та війна»
«Документалка – як ремонт, її можна тільки зупинити, а не завершити», – з цих слів Птушкін починає виступ на показі в «Жовтні». Робота над стрічкою йшла півтора року, з літа 2022 року. Птушкін каже, що героїв фільму можна було би досліджувати набагато довше й глибше, але «колись потрібно було зупинитися». Зупинилися на 85 годинах відзнятого матеріалу.
«Це дуже багато, як на мене, але тут немає, чим хизуватися. Це через те, що я спочатку не знав, що роблю, і просто намагався знімати якомога більше. Типу знімемо зараз, а потім розберемося. У фінальний монтаж увійшла пʼята частина, можливо, навіть менше», – коментує The Village Україна Птушкін.
Птушкін зізнається, що початкового задуму не було, був лише вектор – знімати про тварин. «Почали шукати історії, їх було багато. Спочатку була така думка, мовляв, розкажімо іноземцям ці історії – про собаку Крим або кицю Шафу – й цього буде достатньо. Утім, для мене це було нецікаво, хотілося дослідити героїв. Це інше кіно, якщо порівнювати, з чого ми починали й до чого прийшли», – згадує Птушкін. Він додає, що йому подобається в документальному кіно те, що не вийде спрогнозувати, що станеться. «Ти досліджуєш життя, а життя – дуже непередбачувана штука. Це як лотерея. З цього погляду, мені здається, у нас таки щось вийшло», – додає він.

Стрічку створили в копродукції з канадською кінокомпанією Yap Films – ті після початку повномасштабного вторгнення РФ вирішили підтримати «молодих документалістів» в Україні, зокрема, запропонували зняти фільм про тварин під час війни Антону Птушкіну, хоч той і не мав досвіду в документалістиці, розповідала Forbes продюсерка фільму Зоя Сошенко. За її словами, з Yap Films працювали в форматі двосторонньої документальної копродукції – першої в історії Україні. Так, за знімання відповідала команда в Україні на чолі з Птушкіним, а за постпродакшн – канадські партнери.
Про яких тварин розповідають у фільмі?
У фільм увійшли інтервʼю із зоозахисниками й волонтерами, зокрема із засновником ГО «Зоопатруль» Дмитром Ревнюком, який після 24 лютого 2022 року почав рятувати тварин із покинутих домівок на Київщині.

Серед героїв «Ми, наші улюбленці та війна» також Наталя Попова, яка рятує левів та інших екзотичних тварин із прифронтових територій України, Ася Серпінська – засновниця Гостомельського притулку для тварин, а також Наталя Мазур – очільниця притулку в Бородянці, де загинули більше 200 тварини через те, що клітки були зачинені, а територія притулку перебувала в «сірій» зоні.
Показали також і пса Патрона – звісно, він зʼявляється на екрані під «Хто тримає цей район?» гурту Karta Svitu. Його показують не тільки як сапера, а й як інфлюенсера, який допомагає з реабілітацією та протезами працівникам ДСНС. Крім пса Патрона, якого залишили «на десерт», розповіли історію киці Глорії («Шафи»), яку врятували з розбомбленої багатоповерхівки Бородянки, де вона без їжі провела майже два місяці.
Про перехід від знімання на YouTube до повнометражного документального кіно
«2022-й був роком коротких і швидких форм відео. Потрібно було оперативно знімати, монтувати й викладати. Я не вмію так. Хотілось робити щось більш фундаментальне. Документальне кіно – спроба зробити щось для історії», – каже Птушкін.
Він розповідає, що спочатку намагався робити все так, як і робить для YouTube – один. Це й не дивно, бо навіть продакшн Птушкіна називається «Все сам». За його словами, лише потім він зрозумів, що це було помилкою, бо в документалістиці «багато що про момент».

«Це не тревел-блог, де можна переписати якусь підводку, якщо вона тобі не сподобалась. Тому так, я спочатку знімав усе сам: інтервʼю, поїздки. А потім почав брати додаткового оператора, і знаєте що? Це дуже зручно», – каже Птушкін.
На запитання, чи буде режисерська версія, якщо є стільки невикористаного матеріалу, Птушкін каже, що, мабуть, ні: «Я за ці півтора року сильно втомився. Це виснажливий процес, бо коли ти робиш щось настільки довго, то єдине твоє бажання – щоб воно [проєкт – ред.] нарешті реалізувалося. Перший показ – це полегшення, бо півтора року був якийсь рух, але не було результату», – пояснює він.
Про копродукцію з Канадою й альтернативну версію для глядачів з-за кордону
Фільм «Ми, наші улюбленці та війна» ще влітку 2023 року придбав американський мовник PBS, який, наприклад, долучився до роботи над ще одним документальним українським кіно – оскароносною стрічкою «20 днів у Маріуполі» Мстислава Чернова. Фільм Птушкіна придбали для програми PBS Nature. Крім цього, права на його показ також має канадський телеканал CBC.

«Із самого початку це була історія для іноземців, бо мені здавалося, що немає сенсу казати про це тут, бо всі й так знають ці історії. Це була спроба через тварин достукатися до західної аудиторії, бо інколи їхні історії торкають навіть більше, ніж історії людей [...] Для мене цей проєкт – ще одна спроба нагадати, що в Україні йде війна. Це боротьба за західного глядача», – коментує Птушкін.
Так, для закордонної аудиторії підготували альтернативну версію фільму, яку показуватимуть під назвою Saving the Animals of Ukraine. «Це буде трохи інше кіно», – каже Птушкін, але не уточнює, що саме зміниться, «щоб не заспойлерити». Версія для показів в Україні коштує менш як 100 тисяч доларів, натомість закордонний варіант фільму дорожчий, кажуть у команді, але не називають точну цифру.
Дебютний фільм Птушкіна також можна буде переглянути на Megogo, однак у команді проєкту «Ми, наші улюбленці та війна» не уточнюють, коли саме фільм зʼявиться на стримінгу.