КіноЦе кияни, які доглядають за голубами. Їхні історії розповідають у фільмі «Голубівники Києва»

У березні 2022-го український онлайн-кінотеатр Takflix запустив власне кіновиробництво та презентував перший короткометражний документальний фільм «Голубівники Києва». Над зйомками працювала команда, яка раніше створила фільм «Вхід через балкон» – режисер Михайло Волков і продюсер Роман Блажан.

Стрічка розповідає про киян, які розводять голубів. Пенсіонери Марк, Марат і Григорій живуть на лівому березі та тримають голубівні. Щодня вони доглядають за своїми птахами поруч із домом, а раз на рік збираються з іншими голубівниками на пташиних ринках.

Коли Михайло Волков уперше зустрів одного з героїв майбутньої стрічки, той прийняв режисера за працівника КМДА, який хоче знести його голубівню. «Те, що я просто хотів зняти про голубів відео, для них це був шок», – каже Волков.

Розпитали режисера стрічки про його героїв і їхніх голубів, а також про те, чому старе хобі містян, яке вже перетворилося на сенс їхнього життя, може зникнути разом із поколінням.

– Фільм знімали вже під час повномасштабної війни, однак жодних згадок і візуальних маркерів війни у стрічці немає (хоча зйомки відбувалися й у деокупованій Бородянці). У фільмі голуби просто спокійно кружляють над Києвом, і в якийсь момент починає здаватися, що в цьому закладений символізм. Це про мир?

– Ні, такого символізму взагалі немає. Ну тобто ми просто знімали там, де не було жодних руйнувань, улітку. Були сирени, але через відео дійсно не простежується війна взагалі.

У Бородянці ця компанія голубівників проводить свій «фест», і от у 2022-му він мав відбутися за день до повномасштабного вторгнення. У них якраз мала бути виставка «Голуб миру», мали зібратися люди з усієї Київської області та виставляти своїх голубів. Ну, але почалося повномасштабне вторгнення, і тому виставку перенесли аж на літо, коли ми вже знімали фільм.

– Низка режисерів і митців загалом на початку повномасштабного вторгнення в принципі ставили під сумнів доцільність своєї роботи. Ти вирішив зняти стрічку про голубів Києва. Чому саме це захотілося транслювати зараз?

– У нас був цей проєкт ще до повномасштабного вторгнення, і ми просто відклали його на полицю. І так збіглося, що Надя [Надія Парфан, засновниця онлайн-кінотеатру Takflix – ред.] списалася з Nowness [британська відеоплатформа – ред.], у них закрутився спільний проєкт, і вона каже: «Треба зняти щось про Київ, типу фільму про балкони, що у вас є?» Ми кажемо, що, блін, у нас же є ця тема про голубів. Далі зідзвонилися, зробили невеличку презентацію, Nowness і Надя подивилися, ну і всі сказали: «Клас, давайте знімати».

А щодо доцільності під час війни… Мені здається, ми й так зараз постійно в негативних новинах, на вулицях подекуди розруха, відчай, сум. Має ж бути щось, що надихає, або принаймні відволікає на декілька хвилин.

– Так, люди у коментарях на платформі пишуть, що завдяки стрічці відкрили для себе нову сторінку з життя Києва. А для тебе персонально вона відкрилася під час зйомок фільму «Вхід через балкон»? Ти, здається, тоді вперше помітив Григорія, одного з героїв майбутньої стрічки.

– Так, ми знімали «Вхід через балкон», і просто навпроти балкону стояла голубівня. І я вперше побачив, як мужик відкриває голубівню та починає випускати голубів. До того я бачив голубники, але вони всі були закриті, я не розумів, що там всередині взагалі коїться.

Це якраз був наш перший герой, Григорій, і я тоді кажу йому: «Слухайте, а це ви власник голубівні?» А це було літо, він стояв без футболки, у наколках, каже: «Ну, я». Я говорю: «А що ви робите з цими голубами?» А він такий дивиться на мене та відповідає: «Я їх їм». Я тоді зрозумів: ну точно наш герой.

Потім уже він мені сказав, що спочатку вирішив, ніби я «навіжений із КМДА, який хоче розбити їхні голубівні». Те, що я просто хотів зняти про голубів відео, для них це був шок.

– А був у них узагалі ентузіазм зніматися?

– Ну він мене слухав, слухав і не розумів, що це за Nowness, який такий Takflix, що це все взагалі таке. Потім через деякий час він зрозумів, що мені справді цікаво, і сказав: «Гаразд, якщо хочеш, приходь у неділю о п’ятій ранку».

А потім з’ясувалося, що я єдиний за все його життя поцікавився, що в нього там відбувається з голубами. У нього й онуки є, і діти, але нікому до цього немає діла, і взагалі люди цим не цікавляться.

– Інших героїв зустріли в Бородянці, на виставці?

– З одним товаришем мене познайомив Григорій, потім він сказав, що в Бородянці буде виставка та що я можу приїхати. Я запитав, як там із дозволами, як мені їх знімати. А він такий: «Просто постав камеру, тільки не починай свою розмову про Takflix, скажи, що просто знімаєш голубів».

У Бородянці ми спочатку зустріли Марка Борисовича, найбільш літнього з наших героїв. А потім уже всі почали підбігати, просили зняти їхніх голубів теж.

– То в голубівників Києва є ком’юніті?

– Якесь ком’юніті є, але воно розпадається. Як казав герой: «Люди мруть». Люди мруть, і нікому немає діла до цих голубівень.

– Тобто це люди, чию справу навряд чи хтось продовжить?

– Ніхто. Можливо, якісь 5% комусь передадуть своїх голубів, але навіть щодо цього я сумніваюся. Усіх інших просто не стане, і ці голубівні будуть наче ті металеві гаражі стояти, а потім їх знесуть, і все.

Я от не уявляю, щоб у мене батько розводив голубів, мав голубівню в Києві, а я б нічого з нею не робив. Але в більшості саме так.

– Хоча самі герої у стрічці говорять, що раніше голубівництво було звичним заняттям для киян.

– Так, вони казали, що раніше просто робити не було чого, тому всі й збиралися на вулиці з голубами. А зараз людям є чим себе зайняти.

Голуби в них насправді віднімають багато часу, сил, але вони дійсно від цього кайфують. Це така щира задоволеність тим, що ти робиш. Щодня о п’ятій ранку вони виходять, годують їх, випускають політати. Увечері вони залітають, і так кожен день.

Люди, буває, пишуть у коментарях, що «та це просто смердючі щури в небі літають, та і все». З того, що я дізнався під час зйомок, усі ці голуби щеплені, у них складна система харчування, спеціальний корм, вітаміни. І ще свійські голуби не можуть контактувати з дворовими.

Один із героїв мені розповів, що є така порода київський голуб, і що вона вважається потужною на міжнародній арені. І ще це один з улюблених голубів Майка Тайсона.

Ще дуже популярний миколаївський голуб, бо це степний птах. Вони ж голубів випускають для того, щоб, як вони кажуть, птахи «грали» в небі. Тобто голуб не просто літає, він повинен «грати». Наприклад, може робити сальто хвилин десять. Або дуже швидко вилітати вгору та кулею спускатися вниз. Це така «гра». І голубівники вихваляються, наприклад, якщо в них є порода, яка може зависати в небі на 15 хвилин, просто на одному місці.

Якщо біля дому десь є голубівня, можна спостерігати вранці, як голуби літають і завмирають біля неї, чи перекидаються в повітрі, чи літають такою прикольною зграєю, фігури якісь відтворюють.

– Ти досліджував це явище в масштабах міста, чи тобі було цікаво просто цих героїв показати через їхню харизму?

– Мене цікавили саме ці троє. Хотів через короткі історії показати, що таке голубники в Києві. Без антропології, звідки це взялося, історичних фоток, без усього цього. Просто є історія людини, є його портрет, і ось така в нього голубівня.

Це, напевно, можна назвати маленьким дослідженням про те, як суперстаре хобі простих хлопців переростає в сенс життя, і от вони все життя займаються цим. Ніхто про них не знає, ніхто їх не бачить, але тепер з’явилося про них відео.

– Де можна побачити героїв наживо?

– Вони всі мають голубники на лівому [березі]. Марк Борисович – біля «Комфорт тауну», а Григорій і Марат – біля готелю «Братислава» на Дарниці. Біля «Братислави», це вулиця Жмаченка, здається, прямо в одному з дворів за будинком дві ці голубівні стоять. Думаю, вони будуть не проти, щоб до них приїхали.

– А самі вони їздили на показ фільму?

– Тільки один із героїв приїхав, в інших не вийшло. Я їм надіслав посилання на фільм, але їм не вдалося його відкрити. Тому довелося записувати на флешку, везти їм і ще розповідати, як це все запустити. Але зрештою вони побачили, були прямо задоволені та сказали, що це найкраще, що відбулося з ними та з їхніми голубівнями.