Українська фотографка Julie Poly випустила фотокнигу Ukrzaliznytsia, в якій показує типових пасажирів у вагонах українських поїздів − солдатів, ділових жінок, хлопців «на голому торсі» та дівчат, що їдуть на змагання.

Julie Poly працювала над проєктом приблизно 2 роки: книга містить 220 фото і 13 історій, які розповідають про різних героїв поїздів.

Ukrzaliznytsia надрукована накладом у 1000 примірників, а кожна книга запакована у плівку, яка імітує дизайн постільної білизни в поїздах.

Підтримай The Village!

Donate

Julie Poly

авторка книги

Проєкт відразу планувався у вигляді книги, оскільки Ukrzaliznytsia − це дуже масштабний фотопроєкт, і я не бачила сенсу робити просто тимчасову експозицію. Книга зі своєю концепцією, дизайном і текстом допомагає показати проєкт більш об’ємно й повно.

Я вчилася в Українській державній академії залізничного транспорту в Харкові. Під час навчання на першому курсі, влітку, студенти можуть працювати провідниками. Я пройшла спеціальні курси та влаштувалася на роботу. Це був абсолютно унікальний досвід з усіма яскравими персонажами й патернами, якими я хотіла поділитися. Адже мені пощастило бути не тільки пасажиркою, а й провідницею.

Мені складно виділити якісь певні моменти, їх безліч. Кожен день нові пасажири, нові обличчя, нові пригоди, новий краєвид із вікна. Можу розповісти про одну історію, яка є в книжці. Моїм начальником поїзда «Харків − Санкт-Петербург» був чоловік, який зазвичай працював на маршруті «Харків − Владивосток» − він у дорозі 16 днів туди-назад. Серед провідників це був найскладніший маршрут, і потрібно було бути справді досвідченим, щоб на ньому працювати. Багато людей подорожували за товаром (ікрою, технікою тощо), відповідно − усі їхали з грошима. Тому на маршруті часто траплялися люди, які намагалися зазіхнути на ці гроші: від картярів, які вигравали гроші шляхом шахрайства, до «малишок», які могли підсипати комусь снодійне. Цей маршрут − найбільш містифікований, про нього ходили різні легенди й складали нові. І одну з почутих історій я втілила у книзі в сюжеті про Катю Клофелінщицю.

Потяг має вигляд простої металевої конструкції, але всередині сповнений життя. Здається, що це лише подорож з одного пункту в інший. Але у вагонах поїздів української залізниці існує окремий світ, кожен, хто туди потрапляє, знає, які закони там діють. Провідники намагаються зробити свої вагони затишними, доглядають за ними, як за власним будинком − це дійсно вразило мене.

Більшість фотографій у книзі мають еротичний характер, це обумовлено ​​специфікою поїздок. Я вважаю, що подорож поїздом в Україні − досить еротичний процес. Майже ніде у світі ви не знайдете плацкартні вагони, в яких напівголі люди подорожують разом. Пасажири в поїздах зазвичай переодягаються в більш зручний одяг, змінюють міське взуття на капці або босоніж лежать на верхніх полицях, вечеряють і випивають у тісних купе. На час подорожі між пасажирами мимоволі стираються поняття приватності й особистих кордонів, що також можна побачити у книзі.

Я вибрала найяскравіші та ключові для себе образи з особистих спогадів. Я знімала як документальні, так і постановні фото. Документальні − натюрморти й декорації вагонів, постановні − герої, які уособлюють типових пасажирів української залізниці.

Додам, що я не одягала людей у ті речі або костюми, які вони не звикли носити. Наприклад, в образі танцівниці була чемпіонка й тренерка з pole dance, а в образі «барбі» − дівчина, яка отримала титул «Міс Львів». Так кожен із героїв зображував сам себе, тому постановні фото виглядають природно.

Першу зйомку для проєкту ми зробили в порожньому вагоні. Щоб отримати дозвіл на зйомку, я відправила поштою рекомендований лист гендиректору «Укрзалізниці». Нам не просто відповіли й дали дозвіл знімати у вагоні, але дозволили зробити виставку на вокзалі й надалі використовувати логотип компанії для книги, за що я вдячна Євгену Кравцову та Каті Раковій. Але більшу частину проєкту ми знімали в реальному часі, просто купуючи квитки в різні напрямки. У такий спосіб, вийшов цікавий синтез, коли створений персонаж взаємодіяв із справжніми пасажирами в поїзді.