ГалереїONUKA, Луна і Василь Гроголь про цінності та уроки історії – #DrawYourValues
«Щоб залишити весь цей жах назавжди в минулому, його не можна забувати»
Дизайнерка та художниця Маша Рева спільно з українським брендом Syndicate представили лімітовану колекцію худі у рамках соціальної кампанії #DrawYourValues. А митці, меценати, громадські активісти та бізнесмени спеціально для проекту розповіли про свої життєві цінності. Мета – закликати українців цінувати життя і поважати права людини.
Кампанію ініціював Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» (BYHMC). Це освітня організація, мета якої – зберегти пам’ять про Голокост і збудувати інноваційний меморіальний центр у Києві, відкриття якого заплановане на 2023 рік.
The Village Україна публікує, що думають герої кампанії #DrawYourValues про життєві цінності та чому важливо пам’ятати уроки історії.
Фото: Віталій Мельников
Василь Гроголь
готельєр, виконавчий директор готельного комплексу Bursa Kyiv
Яких основних принципів і цінностей ти дотримуєшся у житті та в роботі?
Для мене дуже важлива чесність. Ніщо не може бути ціннішим за неї. Я намагаюся бути чесним зі своєю командою, з якою все обговорюю і ділюся реальним станом справ. Чесність перед собою – над цим я теж працюю постійно. Можливо, в багатьох випадках я витаю у хмарах, але навіть цей стан підштовхує мене рухатися далі. Навіть коли все не так добре, я вірю, що все можливо: отримати, зробити, вирішити будь-яке питання. Важливо поважати оточення. Я намагаюся не допускати упередженого ставлення до людини, доки з нею особисто не познайомився.
Ната Жижченко
музикантка, фронтвумен і лідерка гурту ONUKA
Що таке пам’ять і чому важливо пам’ятати уроки історії?
Пам’ять – це шана та спосіб протистояти помилкам у майбутньому.
Останнім часом будь-яка течія одразу обтяжена хейтом і гіпертрофованістю. Тема харасменту розсипалася, як картковий будиночок. Про неї стали стільки говорити, що вона втратила сенс і з позитивно налаштованих акцій та хештегів перетворилася на мем. Тема фемінізму, яка на іншій шальці терезів, також стала предметом маніпуляцій. Коли жінка хоче донести щось позитивне в її розумінні світові, це перекручують, її висміюють як людину, що відстоює гіпертрофовані права жінок. Ненависть стала формою самовираження – ось що сумно. Зоозахисників, які рятують тварин, хейтять, що вони не допомагають дітям. Тих, хто допомагає дітям, – що вони не допомагають людям похилого віку. А тих, хто допомагає старим і немічним, запитують, чому ви не на війні? Людей, які сьогодні в окопах, звинувачують в тому, що вони шароварники. І таких прикладів дуже багато.
Як з цим боротися? Правило «мовчання – золото» тут не працює. Якщо розумні люди будуть мовчати – світ отупіє. Людям, які мають свої погляди та певні ідеали, завжди було важко. А сьогодні через інтернет і хейт будь-яка позиція або висловлювання може обернутися проти тебе. Та все одно дуже важливо не зраджувати свої ідеали і не йти на компроміс із власними переконаннями. Розчути внутрішній голос, який, може, і притишується хейтом, але якщо ти на мить заплющиш очі та вимкнеш усі гучномовці – все-таки почуєш себе.
Луна
музикантка та авторка пісень Христина Герасимова
У чому полягає цінність життя?
Пам’ятаю, як моя бабуся розповідала про голод під час війни, про те, що у них була одна пара взуття на шістьох дітей, що ходити до школи було великим щастям: бігти через усе село сім кілометрів, коли мороз −20, аби отримати хоч якісь знання... Та тільки сьогодні, коли в мене вже є власний життєвий досвід, я розумію, наскільки цінними були її розповіді для нас обох: як це важливо вміти радіти життю навіть у найскрутніші хвилини і бути світлим провідником між минулим і майбутнім для своїх дітей.
Юлія Пеліпас
стилістка, директорка відділу моди Vogue Ukraine
Яких життєвих принципів ти дотримуєшся?
Неважливо, де ти живеш чи працюєш, головне бути чесним, не завдавати шкоди іншим, пам’ятати, що всі ми рівні. І це набагато легше, ніж бути злим чи брехливим. Мені завжди шкода людей, які поводяться нечесно, недобре. Я вірю, що у всесвіті працює закон справедливості. Слова «What goes around, comes around» («що посієш – те й пожнеш» – ред.) – правдиві на тисячу відсотків. Ці принципи я намагаюся передати і своїм дітям.
У чому цінність життя?
У житті. Мене найбільше надихають люди, які, попри труднощі, іскряться любов’ю до нього. Я знаю багатьох, у кого є все – будинки, бізнеси, і які при цьому дуже нещасні. Я вважаю, що хвороба нашого суспільства в тому, що ми висуваємо до себе занадто багато вимог. Ми хочемо ходити в спортзал, займатися йогою, відвідувати тренінги, читати розумні книжки, відбутися в професії та народити дітей. Виростити їх геніями, побудувати будинок і ще й у всьому цьому знайти час і місце, щоб сісти й подивитися на море. Вісімдесят відсотків з цього можна викреслити і залишити двадцять. Сфокусуватися на цих двадцяти й бути щасливою людиною.
Катерина Зубарєва
співзасновниця бренду Sleeper
Чому важливо пам’ятати уроки історії і чого вони нас вчать?
Я не вважаю, що уроки історії можуть врятувати нас від майбутніх помилок. На мій погляд, історія показує лише те, як ми тут опинилися. Як ми пройшли шлях від світу, де рудих жінок спалювали на багатті, вважаючи, що вони відьми, де ще 200 років тому більшість населення землі було неписемним, до світу, де майже в кожного є конституційне право проживати своє життя так, як він того хоче. Це коштовна перемога. Це перемога думки, етики. Перемога раціоналізму та поваги до людського життя. Перемога націй і суспільних груп. І завдяки цій сміливості вже сьогодні наші діти прокидаються у світі набагато кращому, ніж той, в якому колись народилися наші батьки й навіть ми.
Гарік Корогодський
письменник, філантроп, співзасновник благодійного фонду «Життєлюб»
Чому важливо пам’ятати уроки історії, одним з яких є трагедія Голокосту?
Особисто для мене пам’ять про це дуже важлива. Мені ніхто не розповідав, що сталося під час війни, мене берегли... А коли я сам почав цікавитися – вже не всі були живі, я по крихтах збирав інформацію. У мене в Бабиному Яру залишилися бабуся і рідна сестра тата... З величезною ймовірністю там міг залишитися й тато, але його випхали з дому в останні хвилини – сказали «пішки йди». Він йшов три дні. Йому було дванадцять або тринадцять років... Так він врятувався. Я розповідаю про цю трагедію дітям і описую її події в книгах. Щоб залишити весь цей жах назавжди в минулому, його не можна забувати.
Микола Толмачов
художник
Чому важливо пам’ятати уроки історії і чого вони нас вчать?
Щоб не дати їм повторитися. Навіть якщо вони дуже жахливі. Чому сьогодні в Європі знову заговорили про проблеми націоналізму і неонацизм? Тому що нове покоління європейців забуває про те, що відбувалося під час Другої світової війни. Потрібно нагадувати про такі речі всім і всюди. Я на все життя запам’ятав фільм про Голокост, який нам показували в школі. У ньому дітей буквально виривали з рук матерів... Я ридма ридав. І саме тоді, будучи дитиною, я зрозумів, як важливо цінувати життя. Усвідомив, як легко, виявляється, можна втратити все. Коли все гаразд, ми сприймаємо життя як належне і часто забуваємо про те, наскільки воно насправді коротке та скільки речей важливо встигнути зробити.