Фільм «Перша людина», присвячений астронавту Нілу Армстронґу та польоту на Місяць, виходить в український прокат 18 жовтня. The Village Україна переглядає стрічку з дружиною першого космонавта України Леоніда Каденюка Вірою, пілотом і другом родини Ніла Армстронґа Деніелом Де Йонгом і розробником концепт-проекту літака для дослідження поверхні Марса Mars Hopper Андрієм Музиченком.

Фото: B&H Film Distribution

Віра Каденюк

дружина першого космонавта України Леоніда Каденюка

Мене фільм вразив. Чим саме? Своєю правдивістю. Усе те, що ви бачили на екрані – приблизно на 90% – бачила і переживала я. В одній зі сцен ми бачимо кімнату, у якій розділені чоловік і дружина (Ніл Армстронґ і його дружина Джанет під час карантину після приземлення астронавта – ред.). У мене є фото з цієї кімнати, з цими ліжками. Ми теж на них сиділи з іншими дружинами астронавтів. І всі ці враження під час фільму я ніби переживала знову.

Адже життя астронавта чи космонавта не таке безхмарне, як може здатися. Зірка є, ти герой. Але ніхто не знає, що відбувається [з тобою] насправді. Ще до польоту в космос свого чоловіка я хоронила [неодноразово], він був льотчиком-випробовувачем 1-го класу, випробовував новітні винищувачі. У нас була традиція: він виходив з дому [перед польотом], а я махала йому з балкона. Це значило, що все буде нормально. Тому що я ніколи не знала, чи повернеться він. Але, слава богу, він повертався. І злітав у космос.

Деніел Де Йонг

пілот, один із спонсорів Фундації стипендії астронавтів

Пристрасть до неба – це те, із чим ти народжуєшся. Малювати ракети і гратися іграшковими літаками я почав, певно, з шести років. Але при цьому важливо мати зразок для наслідування, який розпалить у дитині вогонь інтересу до неба. Для мене такою людиною став сусід, який одного разу відвіз мене до аеропорту і показав літаки. Утім для цілих поколінь астронавтів, гадаю, таким зразком був Ніл Армстронґ. І цей фільм нагадує, чому його постать настільки важлива у галузі освоєння космосу.

Це особливо важливо зараз, коли хвиля масового захоплення космосом, на жаль, відійшла. У 60-х і 70-х США постійно змагалися у цій сфері з СРСР, і це рухало прогрес уперед. Власне, у фільмі персонаж Раяна Ґослінґа каже, що людство пройшло шлях від першого польоту до місії на Місяць за близько 60 років. Але за наступні 60 років ми просунулися у космосі не так далеко, як хотілося б. Звісно, це прикро, що космічну програму «Аполлон» закрили, що програма з космічними шатлами не досягла очікуваних успіхів. Але зараз конкуренцію між собою ведуть приватні компанії на кшталт SpaceX Ілона Маска та Blue Origin Джеффа Безоса – і вони також починають демонструвати успішні результати.

Висадка на Місяці багато в чому була символічною, це був такий маркер, який поставив президент Кеннеді. Та, на мій погляд, зараз ми не повинні шукати символічність у подібних проектах. Варто зосередитися на практичних моментах, включно з колонізацією інших планет. Адже, як попереджають науковці, через кліматичні зміни та перенаселення незабаром нам може знадобитися інша планета.

Андрій Музиченко

розробник концепт-проекту літака для дослідження поверхні Марсу Mars Hopper, організатор міжнародного аерокосмічного хакатону NASA Space Apps Challenge Kyiv

Фільми про дослідження космосу можна умовно поділити на два типи: засновані на художньому сценарії і ті, що базуються на інженерному підході. Я розмістив би цей фільм десь між двома категоріями. Автори «Першої людини» розкривають і стосунки Ніла Армстронґа з дружиною, і деталі аерокосмічної сфери. Армстронґа не показують, як «Залізну людину»: він не просто виконує чиїсь вказівки, а постає складним персонажем.

Є точка зору про те, що висадка на Місяці – це найдорожче селфі в історії людства. Потреби висадитися на Місяці у нас тоді не було. Водночас є незаперечний факт: чимало американських компаній завдяки цьому проекту змогли розвинути технології, які врешті змінили наше щоденне життя – від персональних комп’ютерів до iPhone. Як свого часу медицину просувало винайдення вогнепальної зброї, так в аерокосмічній сфері драйвером стала жага ступити на місячну поверхню.

Хоч можна сказати, що за останні кілька десятиліть людство надало перевагу технологіям для комфортного життя, а не дослідженню космосу. Є відома цитата про те, що людство обрало не дослідження всесвіту, а 140 символів у Twitter. Цікаво, що у фільмі також частково порушують цю тему – показують людей, які протестували проти витрати величезної кількості коштів на програму «Аполлон». Але ж пізніше за запуском стежила рекордна кількість людей. Значить, вони самі собі суперечили.

Трейлер фільму «Перша людина»