ПодіїЮвілей «Щедрика» в Нью-Йорку. Як організували концерт із Мартіном Скорсезе та Вірою Фармігою

В американській концертній залі Карнеґі-хол через 100 років після прем’єри знову лунає український «Щедрик». Поговорили з креативною директоркою Українського інституту Тетяною Філевською про організацію концерту, блекаут у Карнеґі-холі та реакцію американців.

У найпрестижнішій концертній залі Нью-Йорка сидять щасливі люди у вишиванках, у лоджіях рясніють українські прапори, а в перших рядах посміхаються українські військові. Біля трибуни на сцені Віра Фарміга, американська акторка українського походження, читає українською.

Це концерт, присвячений сторіччю «Щедрика», який пройшов у Карнеґі-холі. На сцені виступили український дитячий хор «Щедрик», який приїхав із Києва, український хор «Думка» з Нью-Йорка та хор «Трініті Волл-Стріт».

Виступ українського хору «Щедрик» – дебютний у Карнеґі-холі. Рівно 100 років тому на цій сцені вперше у світі пролунав український «Щедрик» Миколи Леонтовича у виконанні хору Олександра Кошиця. Відсвяткувати річницю звучання найзнаменитішої різдвяної пісні саме в Карнеґі-холі запланували ще у грудні 2019 року, розповідає The Village Україна креативна директорка Українського інституту Тетяна Філевська.

«Власне, ми з організацією Razom for Ukraine і з фестивалем сучасної української музики в Нью-Йорку почали говорити про це в кінці 2019 року. Класно було би зробити такий концерт у цей час. Організація в нас зайняла понад два роки. Ми тісно співпрацювали, залучили дуже велике коло партнерів. Величезну команду, кілька сотень людей залучили, щоб провести таку масштабну подію», – розповідає Філевська.

Провести концерт попри війну

Концерт отримав назву Notes from Ukraine. Тут поєднані українська й американська культури: виступили американська оперна співачка Джанай Брюггер та українська фолк-співачка Марічка Марчик, а також Українська капела бандуристів Північної Америки імені Тараса Шевченка. Композитор Тревор Вестон представив свою нову композицію на вірш Сергія Жадана, що написаний спеціально для концерту. Також виконувалася музика таких композиторів: Еріка Вітакра, Леонарда Бернштейна, Валентина Сильвестрова та Джорджа Гершвіна та багато інших.

Усі основні приготування, програма, запрошені учасники – це все організували ще до повномасштабного вторгнення, усе погодили наприкінці минулого року, додає Філевська.

Після початку повномасштабної війни всі процеси з приготування зупинили. Війна, звісно, внесла свої корективи. Гроші, за які Український інститут мав покрити третину бюджету, використали на важливіші потреби. І все відійшло на другий план.

«Це відбулося в лютому, і була остання фаза. За десять місяців до концерту нам довелося шукати з нуля це фінансування, а це великі гроші. Ми відклали приготування на кілька місяців через вторгнення, потім більш-менш отямилися та знову говорили з організаторами, що ми робимо. Контракт підписаний, музиканти готуються, і нам довелося переосмислювати, що ми робимо далі», – продовжує креативна директорка.

Усвідомлення важливості цього концерту для української культури й України загалом дали поштовх рухатися далі.

Перевезти 60 українських дітей із хору «Щедрик» до Варшави, організувати їхнє проживання там, поки готувалися візи до США, було ще тим завданням із зірочкою. Залучити Віру Фармігу та режисера Мартіна Скорсезе («Таксист», «Острів проклятих», «Вовк з Волл-стріт»), які були ведучими концерту, було легше, жартує Тетяна.

«Ми від початку хотіли, щоб ведучими були якісь відомі люди. Спочатку були різні ідеї, але нам важливо було, щоб ці люди мали свою чітку позицію стосовно України, можливо, навіть зв’язок з Україною. Зрозуміли так, що нам дуже цікава Віра Фарміга, яка має українське походження. Ми звернулися до неї, і вона відразу погодилася. І, власне, вона запропонувала залучити Скорсезе, з яким напередодні працювала. Вона знала, що в нього є така позиція, і він хоче підтримати Україну. Ми запропонували, і він погодився», – розповідає креативна директорка Українського інституту.

Зеленський і Жадан у Карнеґі-холі

На концерті в Карнеґі-холі були приблизно три тисячі людей. Ще майже сотня тисяч дивилася концерт онлайн. «На концерті було багато відомих людей, та особисто для мене найголовнішим було те, що були наші військові, які проходять складну реабілітацію в Нью-Йорку. І з якими нарешті випала змога поспілкуватися», – розповідає Анастасія Буковська, яка була глядачкою концерту.

Про те, що в залі є українські захисники, сказала зі сцени Віра Фарміга. «Вони зірвали найбільше овацій, бо коли люди почули, що в залі є українські військові, то вони просто всі зістрибнули зі стільців і дуже довго стоячи аплодували», – каже Тетяна Філевська.

Програму концерту будували так, щоби показати, як українська хорова музика розвивалася протягом цих усіх років. «Бо українці вміють співати, завжди вміли, і ось тріумф «Щедрика» 100 років тому та зараз знову є свідченням цього», – додає Філевська.

Неабияким сюрпризом вечора була світлова прем’єра композиції на слова Сергія Жадана, яку створив Тревор Вестон. «Сергій нам надіслав текст десь, здається, у серпні, і за осінь Тревор Вестон створив свою музику, за кілька місяців до прем’єри, і це абсолютно шедевральна річ. Я коли почула цю музику, то подумала, що її не міг написати не український композитор, бо вона дуже по-українськи звучить. І, власне, ця співпраця говорить, що українці з американцями можуть створювати прекрасні речі. І варто це робити», – каже креативна директорка Українського інституту.

Чому вимкнули світло

Під час концерту в один момент у залі Карнеґі-холу зникло світло. Якщо для українців це вже звична річ, то для іноземців таке явище більше схоже на аномалію. Крізь непроглядну темряву до глядачів звернувся президент України Володимир Зеленський.

«Коли згасає світло, завжди сприймаєш це як щось незвичне. Але коли минає чотири, десять, двадцять годин чи навіть дні без світла – починаєш звикати до темряви, і це – найстрашніше. Це означає, що у тебе хочуть забрати не лише світло. А все, що є твоїм життям. Саме так ми живемо зараз в Україні – захищаючись від ворога, який прийшов, щоб знищити нас. Зараз ви побачили значно менше відсотка темряви, яку українці через російські ракетні удари змушені бачити день за днем, тиждень за тижнем», – сказав президент.

Президент закликав підтримувати Україну і подякував усім, хто допомагає країні під час війни. В тому числі Мартіну Скорсезе, який одразу піднявся на сцену.

Ідею вимкнути світло у Карнегі-Холлі, щоб через ефект присутності показати життя в Україні під час війни, запропонувала фандрейзингова платформа United24, розповідають The Village Україна.

«Вже дев'ять місяців президент України звертається до всього світу із закликом підтримати Україну у нашій боротьбі за свободу та демократію, – коментує The Village Україна координаторка United24 Ярослава Гресь. – Це завжди потужні промови, які нікого не залишають байдужим. За всю історію Карнеґі-хол тут ніколи не вимикали світло. Тобто глядачі бачать один одного і під час концертів. Тож промова у темряві була неочікуваною і підсилила відчуття аудиторії. Спочатку глядачі тільки чули голос президента України. Але він настільки впізнаваний, що вони одразу зрозуміли хто говорить до них. Голос Володимира Зеленського звучав у темряві і суцільній тиші і, мені здається, дістався кожного серця».

Чому це важливо

«Ми жартуємо між собою, що такі концерти відбуваються раз на сто років. Тоді це зробили, тепер ми робимо, а через сто років – наші правнуки. Ми говорили, що зараз треба забронювати дату в Карнеґі-холі, на 2122 рік, і залишити заповіт онукам: «От вам контракт із Карнеґі, обов’язково організуйте тріумф «Щедрика» ще раз», – з усмішкою додає Тетяна Філевська.

Адже зберігати та розвивати нашу культуру, оживлювати такі знамениті твори, які прославляють українське – важливо, додають в Українському інституті. «Для американців це теж важливо. Бо вони підтримують Україну, захоплюються нею. Говорять із дитячим захватом, що означає «Україна» для них. Коли ти говориш їм, що ваша улюблена різдвяна пісня – Carol of the Bells – українська, їхню щиру радість неможливо передати словами. Для них це багато значить, бо вони розуміють, що нас багато що поєднує», – ділиться Філевська.

Обкладинка: Fadi Kheir