«А-ба-ба-га-ла-ма-га» зробила обкладинку за допомогою ШІ. Далі були дискусії, звинувачення та промокоди

 

Видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га» представило книжку, обкладинку якої створили за допомогою штучного інтелекту. Зрештою видавництво опинилося в центрі бурхливого обговорення в соцмережі Х (раніше – Twitter).

Віледж спробував розібратися, що відбувається і як ілюстратори та дизайнери ставляться до використання штучного інтелекту для оформлення книжок.

Що трапилося: від LOVE до HATE за один день

Видавництво презентувало книгу «Жінка зі сну. Антологія англійських готичних оповідань», яку впорядкував Юрій Винничук, 16 січня. Обкладинку для видання частково створили за допомогою ШІ, що й підтвердила «А-ба-ба-га-ла-ма-га» в коментарях. У книзі також зазначено, що для оформлення книги використали штучний інтелект.

 

 

Частина аудиторії все ж підтримує видавництво й радить «не звертати увагу на ображених дітей у реплаях». Деякі читачі, навпаки, спеціально купили «Жінку від сну», щоб підтримати компанію під час «хвилі суцільного хейту». 

За тиждень, коли скандал потроху почав вщухати, видавництво поширило промокод ILOVEAI спеціально для «Жінки зі сну». У відповідь читачі обурилися ще більше та запропонували заплатити за книжку такими самими згенерованими грошима. Після ще однієї хвилі хейту «А-ба-ба-га-ла-ма-га» запропонувала інший промокод – IHATEAI для «видань з ілюстраціями улюблених художників».

Що кажуть у видавництві 

Ми звернулися до «А-ба-ба-га-ла-ма-ги» по коментар і на прохання команди видавництва подаємо їхню повну відповідь без редагування.

 

 

Що про ШІ думають ілюстратори й дизайнери

Ми вирішили запитати інших за підходами й стилями дизайнерів та ілюстраторів, як вони ставляться до використання штучного інтелекту в роботі та як сучасні технології можуть вплинути на майбутнє видавництв.

 

 

 

 

Я нормально ставлюсь до використання штучного інтелекту, але тільки тому, що це просто ще один сучасний інструмент. Коли ми замовляємо дизайнеру роботу, ми не перевіряємо, як він її робитиме – самостійно на папері, завдяки Photoshop чи штучному інтелекту. Тобто, якщо участь людини у створенні обкладинки велика, і це не перше згенероване зображення без жодних правок, тоді це ок.

Є дуже багато питань до правової й етичної частини використання ШІ, бо це ще доволі новий і сирий продукт. Ми не знаємо, як він навчається, чи порушує він чиїсь авторські права, чи можна його в принципі використовувати комерційно. Тому це дуже велика тема для врегулювання по всьому світу, не лише в Україні. Але на базовому рівні немає нічого поганого для використання ШІ для обкладинок. 

Щойно люди докладатимуть більше зусиль, щоби користуватися штучним інтелектом як допоміжним інструментом, а не чарівною кнопкою для створення ілюстрацій, щойно ми перетворимо це на ще один Photoshop, скандали зникатимуть. Я як артдиректорка, звісно, завжди намагаюсь наймати (живих) людей для створення обкладинок. Хоча інколи це насправді може бути довше, ніж просто допрацювати згенеровану ілюстрацію штучним інтелектом. Але це вже про розподіл ресурсів.

   

 

 

 

 

Дисклеймер: я користуюсь ШІ, вбудованим в Adobe Photoshop, для видалення зайвих елементів чи розширення фону. Інколи використовую їхній же Firefly для створення референсів, які потім вибудовую сам із нуля.

Я дуже не люблю повністю згенеровані зображення. Особисто для мене це халтура. І що більш авторитетний бренд використовує ШІ, то більш обурливо стає. Найгірше – коли навіть не приховують цього й не розуміють, у чому проблема. «А-ба-ба-га-ла-ма-га» була для мене авторитетним брендом, я буквально виріс на їхніх ілюстрованих книжках. Тому той факт, що видавництво вирішило використати згенеровану картинку, та ще й сплагіатити її, не вкладається у моїй голові. 

Здавалось би, стільки видавництв вкладають неймовірну кількість зусиль для того, щоб зробити з оформлення книжки черговий витвір мистецтва, а хтось просто, майже не докладаючи зусиль, генерує картинку з інтернету… Я не буду казати, що ця «витівка» знецінює саме мою роботу, але мені прикро за всіх ілюстраторів та ілюстраторок, кого я знаю і з ким співпрацюю.

   

 

 

 

 

Варто приймати той факт, що ШІ постійно розвивається й займає все більше місця в нашому житті, тож необхідно вчитися з ним співіснувати. «Вузький» ШІ, який ми використовуємо, натренованим людьми, тож не може існувати чи ухвалювати рішення без нашої участі. Я б сказав, що штучний інтелект є просто інструментом у руках людини. А це означає, що з ним варто вчитися працювати відповідально. Під «відповідально» я маю на увазі те, що, оскільки ШІ-моделі навчаються на базах даних (роботах реальних художників без їхньої згоди), це може порушувати авторські права та питання етичності. 

Я не використовував ШІ в роботі над обкладинками, і не знаю, чи мені було б це цікаво. Звісно, якщо припустити, що твір у сетінгу кіберпанку, де багато йдеться про штучний інтелект, можливо, я б якось це обіграв в оформленні, використовуючи технології. Однак я людина, для якої дуже важливе книжкове оформлення, й оцінюю книжку за її обкладинкою. Я не куплю книжку в оформленні, яке мені не подобається, і неважливо, – це ручна робота чи бездумне використання ШІ.

Важливо уточнити один момент: якщо дизайнеру, який, припустімо, працює з колажем, потрібен певний елемент і він звертається до Midjourney, щоб той згенерував його, і потім дизайнер вплітає його у свій колаж – це використання ШІ як інструмента. Але якщо це просто результат «промпту» на тему художнього твору, ще й виконаний абияк, це зовсім інша справа.

   

 

 

 

 

Значна частина митців занепокоєна захистом авторського права, етичністю використання ШІ та його впливом на майбутнє галузі, водночас експериментуючи з технологіями під час роботи. Видавництва й дизайн-студій також вимушені реагувати на розповсюдження ШІ та розробляти власну політику щодо його використання.

Хоч ШІ підштовхує митців до експериментів і загалом спрощує творчий процес, сучасні технології викликають усе більше занепокоєння через моделі навчання. Штучний інтелект не дає своїм користувачам магічну кнопку «зробити гарно», а нашвидкуруч створені зображення стають неконкурентними. 

Я вважаю, що штучний інтелект не повинен створювати творчий контент, ілюстрації й обкладинки варто розробляти відповідно до звичних творчих і редакційних стандартів. ШІ-згенерований контент не відповідає вимогам авторства саме через брак людської креативності, тому ми виступаємо проти «чистої машинної творчості». Однак, я сподіваюсь, що етичне використання ШІ як ще одного допоміжного інструмента надасть ілюстраторам і дизайнерам нові можливості для самореалізації.

   

 

 

 

 

Питання, чи використовувати ШІ, трохи дивне, адже всі користуються Google-пошуком чи додатком для виклику таксі. Штучний інтелект – це лише технологія, і питання не в тому, чи треба використовувати її, а як саме. Перешкода у використанні штучного інтелекту лише одна – наскільки талановито використали цей інструмент. У випадку з «А-ба-ба-га-ла-ма-гою» це не спрацювало, і я можу зрозуміти обурення людей. 

Наша команда на перше місце ставить концептуальну ідею – думку або історію, яка закладена за певною графікою чи картинкою. Тому, якщо це буде сильна ідея, що потребуватиме використання ШІ, – жодних проблем. У майбутньому на нас чекатиме багато «штучного контенту», але художники не повинні вороже ставитися до ШІ, навпаки, його треба навчати, подумати, як використати технологію у своїй роботі. 

У зоні ризику опиниться все механічне, як із винаходом фотоапарата зникла потреба реалістично відтворювати світ. Однак пришвидшиться процес ескізування й буде простіше пробувати ідеї у різних стилях. ШІ поки що не навчився самостійно вигадувати ідеї, тож на цьому треба зосередитися людям – змінити фокус із виконавців на візіонерів і прокачувати свій візуальний смак.

   

 

 

Чи планує видавництво змінювати обкладинку?

У коментарях на сайті видавництво попередило, що не буде перевидавати книжку з новою обкладинкою, не згенерованою ШІ.