У серіалі Netflix «Емілі в Парижі» показали карикатурний образ українки. У другому сезоні зʼявився персонаж,на імʼя Петра, яка «любить все безкоштовне» та краде речі з магазину. Пояснюємо, чому це не ок і що з цим робити.

Що сталося

22 грудня на стримінговій платформі Netflix вийшов другий сезон серіалу «Емілі в Парижі» від Даррена Стара («Секс і місто»). Серіал розповідає про американку Емілі Купер, яку на рік відправляють у відрядження до Парижа працювати в тамтешньому офісі люксової маркетингової агенції.

У четвертій серії другого сезону зʼявляється новий епізодичний персонаж – Петра, родом із Києва. Емілі знайомиться з нею на курсах французької мови. Як і головна героїня серіалу, її нова знайома з України не дуже добре говорить французькою. Якщо Емілі це робить із явним американським акцентом, то Петра – з виразним словʼянським.

Коли Емілі зізнається Петрі, що безплатно користується парфумами, та відповідає: «J’adore gratuit» («Обожнює безоплатне»). За сюжетом, вони вдвох ідуть у магазини, і Петра спонукає Емілі втекти з торгового центру, не заплативши за речі. Коли головна героїня серіалу каже, що вони мають повернутися та віддати речі, Петра відповідає (українською): «Ти що, здуріла? Я не можу такого зробити, мене за це депортують». Тоді Емілі відбирає в неї вкрадені речі та сама йде їх повертати. Під час наступного класу з французької мови Емілі вже не сідає поряд із Петрою.

Першою на не надто схвальний образ українки в серіалі звернула увагу блогерка Женя Гаврилко. Вона схарактеризувала персонажа Петри як особу без смаку, гідності та «дурну злодійку».

«Бувши найуспішнішим шоу Netflix у 2021 році, знаючи ваш вплив на мільйони розумів і сердець у всьому світі, все ще є місце для такого невігластва та нетолерантності? Те, як ви зобразили українців у другому сезоні, 4-й серії, – це такий дешевий трюк, абсолютний скандал і ганьба. І я не можу повірити, що це все ще відбувається у 2021 році. У час, коли ми демонструємо повагу до всіх націй і статей. У час, коли ми боремося з усіма стереотипами, які руйнують мир і міжкультурні стосунки. У час, коли ніхто не сміється з таких жалюгідних речей», – написала Женя Гаврилко.

Після цього про ситуацію написали інші користувачі соцмереж і ЗМІ. А міністр культури Олександр Ткаченко сказав, що звʼяжеться з Netflix через образливий образ українки.

«В «Емілі в Парижі» маємо карикатурний образ українки, який є неприйнятним. А з іншого боку – ще й образливим. Такими бачитимуть українців за кордоном? Які крадуть, хочуть отримувати все безплатно, бояться депортації? Так не має бути. Направлю текст нашої позиції Netflix», – написав він.

Ярослав Друзюк

заступник головного редактора The Village Україна, співведучий подкасту «ВЧОМПРИКОЛ»

Я стежу за сучасною попкультурою достатньо давно, щоб пригадати й «слабку Україну» в «Сайнфелді», й «українську мафію» в «Сімпсонах» і «Декстері», і «загрозу біженців з України» в «Роках» з Еммою Томпсон. Якщо в західних фільмах чи серіалах зі згадками про Україну не опускаються до настільки сміховинних проявів, то зазвичай використовують стереотипи на зразок Чорнобиля (мій улюблений – автоботи та десептикони біля 4-го енергоблока в третіх «Трансформерах»).

Показати в «Емілі в Парижі» єдину персонажку-українку неграмотною лінивою дівчиною, яка до того ж схильна до крадіжок – обурливо та сумно, але це також ліниво. Це в жодному разі не виправдання, але для серіалу від творця «Сексу та міста» та «Беверлі Гіллз 90210» розмови про репрезентацію є надто тонкими матеріями. «Емілі в Парижі» – це якраз набір стереотипів про Париж, фешн-індустрію та щасливих привілейованих людей. На жаль, так уже склалося, що в глобальному вимірі про Україну знають занадто мало. Тому вакуум з інформації заповнюють саме стереотипи, ліниві характеризації чи екзотизми.

#8 Нова «Матриця» та Леонардо Ді Капріо проти Мерил Стріп / ВЧОМПРИКОЛ

СЛУХАЙ, ДЕ ЗРУЧНІШЕ

слухай, де зручно

Добре, що факап «Емілі в Парижі» помітили та привернули до нього увагу, але реагувати слід на всі подібні випадки. Наприклад, кілька тижнів тому значно більш негативний для іміджу України епізод відбувся в ефірі американського шоу Saturday Night Live, і на нього реакції не відбулося. «Росія направила 90 000 військових до кордону з Україною, багато хто вважає, що Володимир Путін має намір вдертися в країну. Ми не маємо нічого проти України, але – навіщо взагалі вона Путіну? Невже в Росії брак спортивних костюмів і підробленого одеколону?» – пожартував ведучий шоу SNL Колін Джост у прайм-тайм загальнонаціонального американського каналу NBC. І якщо порівняти з досі головним комедійним шоу США, вплив «Емілі в Парижі» здається дрібним, тому що SNL напряму впливає на ставлення до України в Сполучених Штатах. Особливо в умовах серйозної загрози від Росії.

Як на мене, єдиний спосіб боротися з цією ситуацією – це більше розповідати про сучасну Україну. І відповідальність за це треба покладати не на іноземців, а передусім на себе. Найбільш красномовним прикладом можна назвати епізод гастрономічного шоу Ентоні Бордейна про Україну 2011 року. Прикро, що на глобальну аудиторію Travel Channel Україну на десять років зафіксували як країну Чорнобиля, рустикальних ресторанів і фастфуду на вокзалі. Але це сталося через те, що такою Україну Бордейну показали на місцях.

Словом, це складний і тривалий шлях, але кожна розповідь про Україну робить важливий внесок у цей процес – хай це буде «Зима у вогні» на тому ж Netflix, Іванна Сахно у всесвіті «Зоряних війн» чи українець у подкасті Конана О’Браєна.