СитуаціяКінотеатри на карантині: досвід «Планети кіно», «Жовтня» та Kino42
«Збитки, можливо, стануть непосильними. Докладаємо всіх зусиль, щоб вони стали посильними»
З 17 березня в Україні триває загальнонаціональний карантин: обмежили роботу не лише закладів харчування і ТРЦ, а й кінотеатрів.The Village Україна запитує, як виживають на карантині кінотеатри, які щонайменше до 24 квітня змушені припинити роботу.
Дмитро Деркач
співвласник мережі кінотеатрів «Планета кіно»
Як реорганізували команду
До кінця березня ми перевели компанію на простій і платимо зарплати всім 700 співробітникам у розмірі 2/3 від початкової. Я розумію, що карантин продовжать, і ми ще не ухвалили рішення, що робити у квітні, оскільки в нас зовсім не буде грошей на рахунках компанії. Поки що шукаємо рішення, аналізуємо.
«Планету кіно» перевели на режим максимальних заощаджень, ми скорочуємо всі виплати. Спілкуємося з нашими партнерами та постачальниками, просимо відкласти всі платежі на літо й осінь. Те саме з орендою приміщень у ТРЦ. Більшість йде нам назустріч.
Кінотеатри – серед перших бізнесів, які закрили на карантин, ми ще не знали, як будуть діяти інші роботодавці. Нам було важко озвучувати співробітникам, що ми зменшимо їхню зарплату на третину, але всі поставилися з розумінням. Після того, як більшість бізнесів почали закриватися і переводити своїх співробітників на неоплачувану відпустку, я думаю, наші співробітники зі ще більшим розумінням поставилися до нашого рішення.
Як змінили комунікації
Ми вже кілька років ведемо всі комунікації в компанії через Telegram. Облік усіх завдань – у «Бітрікс24». Також у нас багато кінотеатрів в інших містах, які треба завжди тримати в єдиному інформаційному полі, тому нам було досить легко перейти на віддалену роботу.
Були складнощі з операторами контакт-центру, тому що вони не можуть працювати на дзвінках з дому. Нам довелося їх повністю перевести в месенджери та онлайн-чат. У нас давно звернення клієнтів у месенджери перевищували дзвінки, тому з цим немає великих проблем. До того ж кількість запитів після закриття кінотеатрів суттєво зменшилася.
Є певні технічні труднощі зі співробітниками бухгалтерії, їхнє програмне забезпечення не дозволяє працювати віддалено, доводиться придумувати різні рішення: VPN, віддалений доступ до комп’ютера тощо. Загалом усі досить успішно перейшли на дистанційну роботу.
Що буде далі
У мене величезне прохання до всіх людей: якщо ми хочемо, щоб карантин закінчився якомога швидше і наші бізнеси повернулися до нормальної роботи, нам треба максимально ізолюватися і зменшити можливості для поширення вірусу. Багато людей може без симптомів переносити і поширювати вірус. Тому дуже важливо закликати всіх співробітників і клієнтів перейти на карантин, не виходити з дому, зменшити контакти з іншими людьми.
Альбіна Шнипко
PR-менеджерка кінотеатру «Жовтень»
Наскільки великі збитки
Ми отримали дуже серйозні збитки. Мова не лише про скасування звичайних сеансів, а й про проведення фестивалю документального кіно Docudays і ще кількох заходів. Усе це ми відклали на невизначений термін. Це величезний удар і для кінотеатрів, і для всієї української кіноіндустрії. До того ж через карантин відклали глобальні прем'єри багатьох мейнстримних фільмів на зразок «Чорної Вдови», які мали зробити касу, принести гарні прибутки.
Я не знаю, як ми будемо виживати. Розраховуємо насамперед на наших глядачів, що вони підтримають нас так само, як після пожежі. Сподіваємося, що ми зможемо поступово налагодити роботу і вийти в плюс. Зрештою, відчуття культурного походу в кінотеатр не замінити стримінговими сервісами.
Як реорганізували команду
Звичайно, ми підтримаємо рішення влади про карантин, спробу зупинити поширення пандемії настільки рішучими методами. Про рішення припинити роботу ми дізналися на загальних зборах, коли адміністрація кінотеатру повідомила про ситуацію. Пояснили, що кінотеатр змушені зачинити – відповідно, в адміністрації немає можливості виплачувати заробітну плату. Це для мене була найстрашніша картина: усі 60 працівників «Жовтня» сиділи й писали заяви на відпустки за власний рахунок.
Про орендну плату
Директорка кінотеатру, як і керівники інших кінотеатрів, зараз намагається домовитися з владою міста про зменшення чи скасування орендної плати. Адже «Жовтень» працює в будівлі, яка перебуває у комунальній власності. Поки є певні обіцянки, але процес перемовин ще триває.
Що далі
Ми наразі не отримали розпорядження у паперовому вигляді щодо продовження карантину до 24 квітня. [Станом на 26 березня на сайті кінотеатру «Жовтень» йдеться про припинення роботи до 1 квітня.] Щойно ми його отримаємо на руки, звичайно, продовжимо карантин, як і всі.
Василь Гроголь: Наш готельний комплекс переживає цей непростий час разом. Як бізнес ми йдемо у великі, дуже великі збитки. У нас обрублені всі можливі джерела доходу. Ці збитки, можливо, стануть непосильними. Я докладаю всіх зусиль, щоб вони стали посильними. Першочергове завдання – хоч якось залишитися на плаву та підготуватися до відновлення Bursa, включно з Kino42.
Ілько Гладштейн: Ми розуміємо, у якому становищі сьогодні країна. Звичайно, якщо доведеться обирати між їжею і кіно, вибір буде за їжею. Ми стежимо за епідеміологічною ситуацією і погоджуємося, що заклади масових зібрань людей мають бути зачинені на цей період. Приймаємо це зі смиренністю.
Але важливо, щоб кінотеатри продовжували існувати, щоб ми мали змогу переглядати фільми саме тут. Домашній перегляд кіно ніколи не замінить кінотеатр. Кінотеатр – це будинок, у якому кіно живе. Особливо Kino42, який ми задумували як маленький будинок кіно, як майданчик, де можна не лише переглянути стрічку, а й безпосередньо поспілкуватися з її авторами. Звичайно, було б класно, якби це все тривало не так довго і ми відчинили двері з новими силами та новими глядачами. Але поки важко сказати, як і коли це буде.
Як реорганізували команду
Василь Гроголь: Kino42 – окремий бізнес, але це все-таки частина Bursa і частина команди Bursa. Операційний, документальний і бухгалтерський рівні Kino42 закриває Bursa. Своєю чергою, Ілько як співзасновник і партнер відповідає за мозковий штурм, займається кураторством, програмуванням і комунікацією з дистриб’юторами. Ми з Ільком рівноправні партнери, тому маємо рівнозначні збитки та відповідальність. Нині зі своїх сфер відповідальності ми намагаємося зробити все, щоб відновити роботу кінотеатру, коли для цього буде можливість.
Ілько Гладштейн: У нас компактна команда: фактично це я та бармен-касир. До того ж двічі на тиждень роль бармена-касира виконую я. Зараз ця людина пішла у відпустку і чекає на кращі часи.
Про оренду
Василь Гроголь: Kino42 працює в приміщенні Bursa, тому нам у цьому пощастило, в нас принаймні немає проблеми зі сплатою оренди. Власне, як і у всіх бізнесів під крилом комплексу: це кафе White Noise, бари «1818» і Parakalo тощо. Тому в цьому нам трохи краще.
Як підтримати кінотеатр
Ілько Гладштейн: Ми почали експеримент, запустивши мерч, який планували зробити дуже давно – футболки з логотипом Kino42 і написом Don’t Panic. У нормальному режимі ми також будемо відкриті до пропозицій оренди. Наразі можемо запропонувати варіант локації для зйомок, якщо йдетьсч не про груповий захід.
Василь Гроголь: Загалом ми відкриті до всіх класних штук: кіно для двох, кіно для одного, фотозйомки для двох. Усі надходження нам дуже допоможуть, принаймні закрити певний мінімум. Крім того, Ілько зараз готуватиме добірки фільмів від Kino42 – розвивати свій кіносмак зараз, щоб потім повернутися у наш кінотеатр.
Обкладинка: Кіно42