На деокупованій частині Миколаївської області пройшли три фестивалі творчості «Блищик» від благодійного проєкту Behind Blue Eyes. Кожен із трьох «Блищиків» – це дводенна подія на шкільних подвірʼях в одному із селищ на Миколаївщині: Лупаревому, Висунську й Павлівці. Участь узяли понад 150 дітлахів. Для них облаштували «творчі станції» з воркшопами, майданчики для дозвілля й відпочинку, а також фудкорти зі стравами від Артема Кабулахіна, переможця «МастерШеф 4».

Фото: Сашко Самусевич,

Влад Барбашов

Balbek Bureau та RE: Ukraine Villages учили традицій будівництва, моделюванню макетів і роботі з 3D-принтерами; дизайнер Костянтин Омеля знайомив із фешн-індустрією й апсайклінгом; Гліб Фельдман занурив дітей у світ кіно й показав, що таке знімальний майданчик для режисера, сценариста й оператора; художник Дмитро Котляр навчив малювати графіті, колажі й компонувати твір; DJ KBT розповів про «полювання за звуками» (філдрекординг), музику й саунд-дизайн.

День перший, знайомство

   

«Блищик» розпочався зі знайомства з дітьми, яких заздалегідь не попереджали, що вони – учасники якогось там фестивалю. Кожен із них мав вибрати по три воркшопи із шести, які сподобались найбільше. Далі – заглиблення в матеріал і створення першого мініпроєкту.

 «Ми задумували «Блищик» як спробу альтернативного дозвілля чи шкільних гуртків [...] За два роки подорожей прифронтовими й деокупованими територіями ми побачили низку труднощів, із якими стикаються діти у віддалених від міст селах: брак соціалізації, просторів для спільного дозвілля.

«Блищики» – це синонім слова «іскра», тож його завданням було запалити в кожній дитині творчий вогник і показати, які круті речі вони можуть створювати», – розповідає співзасновник Behind Blue Eyes Артем Скороходько.

День другий, мініпроєкти

 

То що ж діти встигли створити за другий день? Багацько всього. По-перше, три короткі метри, реп-композиції й саундтреки до кожного з трьох сіл. По-друге, зробили серію типових будиночків півдня України, концептуальні скульптури, крісла й декор із монтажної піни й пінополістиролу. А по-третє, подарували нове життя старому одягу та зробили з цього модну колекцію, а ще розробили фантазійні костюми з того, що було під рукою. Завершили все це фотосесією й одним великим графіті на стіні Висунської школи. Звісно, у перервах діти їли. Якщо точніше, то зʼїли 440 хот-догів і випили 216 літрів лимонаду.

 «Вірю, що вплив «Блищика» на дітей величезний, що крізь роки вони зможуть повертатися до спогадів, які отримали, що це допоможе їм обрати для себе професію [...] Для мене це був чудовий, запалющий і, в якомусь сенсі, терапевтичний досвід. Розширює світогляд: ти виходиш зі своєї бульбашки Рейтарської й бачиш, як дійсно відбувається життя у країні», – ділиться враженнями режисер Гліб Фельдман.

«Для малих це був «перевикуп», команді Behind Blue Eyes вдалося перевернути їхній світогляд [...] Один хлопчина, Сашко, який, певно, найбільше зацікавився розвитком у музиці, тепер студент школи Module Exchange», – каже саундпродюсер Богдан Кириченко (DJ KBT). До джем-сесії, яку провели у Висунську, навіть доєдналася київська формація Fusion.

   

Behind Blue Eyes – благодійний проєкт, у якому діти з деокупованих і прифронтових сіл України знімають своє життя на одноразові плівкові камери, а спільнота винагороджує їх здійсненням бажань, які діти пишуть у короткі вішлісти.