Третій фестиваль Brave Factory від команди арт-центру Closer відкривають на заводі «Метробуд» 24 серпня. The Village Україна досліджує індустріальну територію і відривається на Shortparis, артистах з Ірану, Шотландії і Гани, а також резиденті Berghain.

Фото: Євген Карєв

«У нас посилені заходи безпеки, тому може бути затримка», – кажуть охоронці на першому пропускному пункті Brave Factory. Перед ним уже вишикувалася довга черга з прихильників електронної музики та найбільш нетипового музичного фестивалю Києва.

Коли вдається пройти на територію заводу «Метробуд», на першій сцені починають виступ тріо Chillera з Одеси. Дві гітаристки і барабанщиця грають наживо чілову музику, яка поступово наростає за напругою протягом виступу. Виступає гурт на новій сцені Brave під назвою Tokar, розташованій найближче до входу і токарного цеху – це відкритий павільйон із барами по обидва боки зали. «I don’t know where to go», – співають одеситки ближче до кінця шоу, тоді ж починається програма й на інших сценах фестивалю, куди перетікає публіка.

Наступний учасник, росіяни «ГШ», виходять з незначною затримкою – на 15-20 хвилин зсувається графік на більшості сцен. Починають з треку «Польза» з останнього альбому.

По дорозі на інші локації фестивалю зустрічаємо зону для поезії, де пропонують «вийти на сцену і зачитати все найбільш сокровенне», а також павільйон, де на репіті вмикають відео із вагоном у київському метро. На екскурсію арт-об’єктами фесту запрошують трохи пізніше.

На основній фестивальній сцені Cement, простір якої розташованій між величезними контейнерами для цементу, починають виступ гості з американського Сіетла Shabazz Palaces. Дует скликає людей на сцену речитативом із пісні America The Beautiful, а тоді виконує яскравий джаз-реп.

Ще один американський учасник Deerhoof виступає на Tokar. Інтернаціональна команда з Сан-Франциско грає експериментальний нойз.

Ще більше людей у новому павільйоні збирається на виступ Shortparis – санкт-петербуржці повернулися до Києва після червневого концерту в Національному цирку. Зі сцени звучить «Нет никого, нет никого, нет!», а під нею стає зрозуміло, що більше у цьому просторі людей уже не втиснути. У кульмінаційний момент вокаліст Ніколай Комягін переміщається на стійку одного з барів.

«А як же вишневий садок?», – повторює на Cement Alina Pash рефрен, який вранці виконувала на урочистостях до Дня Незалежності. Співачка у жовто-блакитному топі адаптує програму до електронного фестивалю, роблячи акцент на англомовні та інструментальні треки. Качати людей між цементними цистернами допомагає підтримка на підтанцьовці.

Наступний на майданчику – Ata Kak з африканської Гани, який має досвід виступу на Glastonbury. Географію фестивалю розширює й велика техно-сцена Angar на новій локації за мостом, де починає сет Dubfire – американський діджей іранського походження. На техно-сцені Topka шотландець Ніл Ландструмм передає пульт американцеві Solar. «Сейчас будет вынос – а точнее мы вас», – відкривають програму на Tokar росіяни Poexxxali, що поєднують електронний звук із агресивними гітарами.

На Cement співає про «человеческие слабости» Антон Слєпаков із гурту «Вагоновожатые». «Очень приятно признавать себя слабым человеком. Спасибо вам, друзья, за это», – каже фронтмен у футболці «Хто замовив Катю Гандзюк?». Після вриву під кожну сцену дякує публіці по черзі українською та російською. «Спасибо, дякую! Це було дуже круто».

Данці When Saints Go Machine починають колихати Tokar о третій ночі, паралельно з образом Voin Oruwu в Angar починає програму Дмитро Авксентьєв, також відомий як Koloah.

На Cement готується виступ Ентоні Ротера з Франкфурта – для налаштування першого виступу в Києві із колекцією синтезаторів треба чимало часу.

Angar згодом змушує здригатися ще одна зірка сучасної німецької техно-сцени – резидент Berghain Марсель Деттманн. Одразу після нього – нідерландець Jeroen Search. Закриває основну програму Nastia – вже при ранковому світлі.

Матеріал підготовлено за підтримки