ФоторепортажUPark Festival, другий день: пісня, яку всі знають, і хорові співи Джареда Лето
«Бачиш, навіть Shazam не знає всіх його пісень»
17 липня – другий день фестивалю UPark, який проходить на новій локації у Sky Family Park. Серед артистів, що виступають цього дня, AJR, Pale Waves, Rag’n’Bone Man та хедлайнери – Thirty Seconds to Mars, для яких це вже четвертий виступ в Україні.
Підпишись на THE VILLAGE УКРАЇНА В TELEGRAM – усі головні тексти тут.
Уже на вході бачимо людей з «тріадами» – фірмовими трикутними знаками «марсів». Хтось зробив тату, а хтось намалював символ на обличчі. «Тріади» стали символом гурту після виходу альбому This is War.
У фронтмена Джареда Лето є фішка – особисті списки гостей на кожен концерт. Ці люди отримують повний доступ – навіть на сцену до артиста.
Але це не єдина фішка гурту. Для виступу команди Джареда Лето до сцени додали семиметровий подіум. Крім того, артисти 30 Seconds to Mars у своєму райдері закликали організаторів відмовитися від використання одноразового пластику. 30STM привезли із собою багаторазові повітряні кулі, конфеті та піротехніку, яку активно використовували під час виступу.
Увесь день обіцяли дощ, ближче до 17:00 у Києві пройшла злива. Через це усі виступи посунулися майже на годину – техніку накривали, щоб їй не зашкодила вода. Pale Waves, які мали розпочати свій виступ о 18:00, виходять на сцену близько 19:00. Усі в чорному, крім бас-гітариста, який вирізняється білою футболкою. Pale Waves – це інді-попгурт з Манчестера, про який журнал NME писав: «Дві дівчинки готки, два хлопчики інді – видається, наче це ніколи не спрацює. Але все склалося навпаки».
Перші дві пісні виконують без взаємодії із публікою. Хтось поруч каже, що у звучанні Pale Waves є щось від The Cure. Публіка стає трохи активнішою і навіть танцює під сценою. Вслухаємося в лірику гурту: «Your heart’s so heavy, Your heart is strange, You wanna love me, But honey, that ain’t okay». Здається, вокалістка співає про складні та не дуже приємні стосунки.
Десь на середині виступу починає накрапати дощ, який згодом посилюється. Це триває близько 15 хвилин. Люди трохи далі від сцени ховаються під намети або дістають дощовики й парасолі. Але здається, що багатьох узагалі не хвилює погода: натовп під сценою танцює активніше, дехто навіть не ховається під парасолі, підставляючи обличчя дощу.
«Плачте зараз, якщо хочете», – у паузі між піснями вокалістка гурту каже одну зі своїх нечисленних фраз. «Вони класні, навіть під дощем», – говорить одна дівчина іншій, підстрибуючи та піднімаючи руки. За мить позаду сцени з’являється веселка, яка тягнеться до Труханового острова. «Дякую, Київ, ви неймовірні», – каже вокалістка перед останньою піснею. Згодом музиканти просто кладуть інструменти і, не прощаючись, йдуть зі сцени.
Багато хто після виступу Pale Waves залишається, щоби ближче побачити наступного артиста – Rag’n’Bone Man. Це перший виступ британського соул-виконавця в Україні, у нас він знайомий публіці піснею Human, яка була лідером європейських чартів. Кліп на цей трек зібрав понад 900 000 000 переглядів на YouTube.
Під час свого виступу музикант багато усміхається та кілька разів дякує бенду, який грає з ним на сцені, а також двом темношкірим бек-вокалісткам. Люди ж активно танцюють. У перерві між піснями хтось із натовпу кричить: «We love you». У відповідь співак знову усміхається та дякує.
Запитуємо в знайомого, який приїхав сюди заради Rag’n’Bone Man, скільки пісень виконавця він знає. Той показує п’ять пальців. Кілька разів пробуємо знайти трек, який лунає зі сцени, через Shazam, але не вдається. «Бачиш, навіть Shazam не знає всіх його пісень», – жартує знайомий. Встигаємо помітити, як за деревами позаду Дніпра заходить сонце. Від поганої погоди нічого не залишилось.
На перші звуки треку Human люди збігаються до сцени навіть з найдальших кутків фудкорту. Над головами слухачів здіймаються сотні смартфонів. «But I’m only human after all, I’m only human after all, Don’t put your blame on me». Приспів знають і співають усі. Цією піснею виконавець завершує виступ.
До виходу на сцену 30 Seconds to Mars доводиться чекати не менше як 30 хвилин. Ще до початку виступу під сценою стає дуже тісно, люди намагаються пробратися якомога ближче. У цей момент технічна команда виставляє барабани та перевіряє подіум, який побудували спеціально для Джареда.
Поруч із нами спілкуються дві подруги. «У 2014-му я стояла просто під сценою. Ледь не померла від розриву серця. Тоді Джаред майже взяв мене на сцену. Але все-таки замість мене вийшла якась семирічна мала». На кожному виступі гурту фронтмен «марсів» обирає людей з натовпу, які разом з ним щось роблять на сцені – співають хорові розспівки чи танцюють.
Перед концертом Джаред Лето встиг погуляти по Трухановому острову та зробити фото в сторіз біля оглядового колеса на Подолі із питанням, де можна з’їсти веганський борщ. Згодом, під час свого виступу, музикант зізнався, що Київ для нього – одне з найкращих міст на світі.
Виступ гурту почався близько 22-ї із барабанного шоу – Шеннон Лето, рідний брат Джареда, вийшов першим на сцену, невдовзі до нього приєднався Джаред – у темних окулярах, із розпущеним волоссям та в дизайнерському одязі з останнього колекції Gucci.
Протягом усього шоу на фанатів та слухачів чекало багато цікавого, але й типового для концерту «марсів»: конфеті, повітряні кулі (багаторазового використання), люди з натовпу на сцені та навіть надувні іграшки, якими музиканти хотіли скористатися у басейні, але не вдалося через погоду.
Крім того, були хорові співи – приспіви майже усіх пісень Джаред Лето давав доспівувати публіці, виконуючи роль диригента: «Зараз співає ліва сторона. А тепер – права». Але через плейбек було складно зрозуміти, де мотив тягнуть живі люди, а де – музична підкладка. До речі, співав на сцені не тільки Джаред. У середині концерту Шеннон Лето виконав Remedy під акустичну гітару.
Закінчується виступ феєрверком майже о 23:30. «Зе трафік із блокд! Севен хандредс!» – таксист на парковці торгового центру пояснює відвідувачці фестивалю, що вибратись звідси вона зможе лише за «севен хандредс», але дівчина погоджується тільки на «файв».
Фото: Вікторія Якименко, Олександр Бабич