9 липня – перший безкоштовний день Atlas Weekend, повністю присвячений українській музиці. Усього за день мали виступити більше як 50 виконавців, починаючи з 15:00 і до опівночі. Серед хедлайнерів – ONUKA, O.Torvald, Павло Зібров, Dzidzio, Софія Ротару, Mozgi. The Village Україна гуляє по ВДНГ, слухає розмови гостей і танцює під українські хіти.

Фото: Анна Бобирєва

Фото з дрона: Іван Ліхута для Dronarium

 Підпишись на THE VILLAGE УКРАЇНА В TELEGRAM – усі головні тексти тут.

Заходимо на ВДНГ близько 18:00, швидко минаємо пункти пропуску (нас просять показати рюкзак і запитують, чи не маємо із собою перцевого балончика або ножа). Вливаємося у фестивальний натовп, на вході серед людей ще можна пересуватися без проблем. Більшість ходить без браслетів.

«Спочатку я заздрила тверезим, тепер заздрю п’яним», – каже одна подруга іншій. Та питає: «Чому?». Дівчина показує собі на ноги. «Бо вони не бачать, що відбувається з їхнім взуттям». За кілька годин до старту в Києві була сильна злива, також дощ прогнозували на вечір. Хоча на території фестивалю усе встигло підсохнути, а вечір обійшовся без дощу, але з похолоданням.

На North Stage у перший день виступають артисти проєкту Івана Дорна Masterskaya. 12 липня ця сцена перетвориться на Koktebel Jazz Stage – там виступатиме британський гурт Unkle. Зупиняємося, щоб послухати, що відбувається. Ближче до сцени помічаємо дівчину з кислотно-жовтим волоссям, яка спокійно слухає рядки: «Краски дня выбираешь ты сам». Людей не дуже багато, але більшість із них танцює або принаймні підтанцьовує. Звідсіля йдемо до головної сцени, там уже зібралося кілька тисяч людей.

Поруч, на East Stage, виступає гурт Epolets. Вокаліст каже: «Знаєте, у чому кайф? Не треба питати, чи ви стомилися. Бо ви не стомилися, правда? Сьогодні лише перший день фестивалю». Зі сцени кидають кілька десятків білих, чорних і синіх куль, які підхоплює натовп, вони перекидаються ними. Зі сцени співають: «Я хочу більше життя, хочу більше життя».

У цей момент на головній сцені починається виступ гурту «Бамбінтон», яким займається колишній учасник гурту «Гриби» Юрій Бардаш. Спочатку може здатися, що у назві пропустили літеру «д». Але, як пояснюють музиканти, з італійської мови «бамбіно» – це хлопчик, а «бамбіна» – це дівчинка. У їхній версії «бамбінтон» – це сполучення чоловічого та жіночого.

Підходимо ближче до виконавців. «Привкус слез соленый. А ты теперь с Алёной. С твоего района». Окремі фрагменти пісні підспівує більшість людей під сценою, особливо радіють рядкам дівчата-підлітки, які знімають пересування артистів сценою на телефони.

Виступ Віталія Козловського, запланований на 18:40, затримується, тож ми йдемо на East Stage, де з 19:00 виступає гурт «Карна». Вони називають свою музику «гуцул-металом», майже вся їхня лірика присвячена слов’янській міфології. Команда виходить на сцену без затримки – спочатку барабанщик, тоді басист і гітарист, останнім приєднується вокаліст Олексій Ярош. Він кілька місяців тому знову долучився до гурту, який покинув ще 2010 року.

Жінка відводить дівчинку трохи далі від сцени, там одразу починається слем. Хлопці (деякі з голими торсами та без взуття) штовхають один одного та підспівують вокалісту. Повз нас проходять чотири жінки, чуємо фрагмент їхньої розмови: «Та нє, тут якась «Карна» грає, наш буде на головній, без десяти». Заглядаємо у програму, ймовірно, вони мають на увазі виступ гурту Dzidzio, що запланований на 21:50.

«У мене завтра башка відвалиться», – кричить один хлопець іншому. «Чому?» – волає той у відповідь. «Тому що давно не відривався», – каже хлопець і починає щосили мотиляти головою у ритм пісні. Згодом гітарист просить людей зробити «гуцульський аркан». «Стаємо у коло, друзі, у коло. Не слемимося», – каже він. Усі крутяться по колу, але на приспіві знову починають штовхатися та йдуть у слем.

Ми все-таки встигаємо почути одну пісню Віталія Козловського, який виступає через дорогу. Він співає про відкрите серце, тримаючи в руках селфі-палку. «Який він ранимий», – зауважує дівчина поруч, притискаючи руки до серця. Артист зі сцени каже, що люди, які не страждали і не відчували болю, нічого не розуміють у житті.

Перед виступом ONUKA встигаємо прогулятися та побачити, що роблять люди. Ближче до восьмої вечора пересуватися по ВДНГ стає проблематично, у переходах між сценами затори, на фудкортах черги, як і біля туалетів. Поле перед головною сценою щільно зайняте людьми. Ліворуч від сцени, на відстані 100 метрів, розташована інклюзивна зона для людей з інвалідністю. Дехто заходить сюди, щоби зняти відео з підвищення. «Море», – каже дівчина, штовхаючи перед собою інвалідний візок. «Емоційне», – додає її подруга.

На виступ гурту ONUKA люди щільно стоять одне біля одного. Танцювати важко – бракує місця, можна лише підняти руки та хитати ними у ритм музиці. «Моя онучка виступає», – каже хлопець голосом дідуся, пробігаючи повз нас. «Це велика честь виступати на таку аудиторію, – мовить зі сцени лідерка гурту Ната Жижченко. – Зараз я хочу сказати одну важливу річ. Час сортувати сміття. Я наголошую, закликаю, інакше нам усім хана».

О 21:15 на East Stage починає виступ O.Torvald. Першою на сцену після музичного інтро вибігає нова барабанщиця гурту Hebi, яка приєдналася до колективу у квітні. Попередній барабанщик Саша Солоха пішов з гурту в липні 2018 року. За словами Жені Галича, вони побачили відео Hebi випадково в інтернеті, а тоді протягом години дивилися, як вона «віртуозно знищує барабани». Hebi вступила першою, зігравши початок пісні «Містер Діджей». Далі до неї долучився увесь гурт. Упродовж виступу, який тривав півтори години, вокаліст Женя Галич постійно взаємодіяв з публікою, давав їм поспівати, а також розповідав короткі історії.

Тим часом на головну сцену виходить Павло Зібров у червоному піджаку. Його виступ починається з мікрофона, який не працює. Врешті йому вдається його увімкнути. «Не під фанєру», – резюмує народний артист України, затягуючи «Хрещатик». «Вони це все серйозно? Минулого року «вовчиці», цього – Зібров. Далі Поплавський?». Компанія поруч обмінюється думками про те, чому організатори фестивалю пішли на такий крок. Зі сцени лунають «Мертві бджоли». Час від часу у паузах між куплетом і приспівом Павло Зібров задоволено тягне літеру «є-є-є-є», підкреслюючи задоволення від того, що відбувається. «Нас дивиться вся Україна, уся Європа, давайте покажемо, хто ми».

Та ж доля чекала і гурт Dzidzio, якому вдалося заспівати лише після того, як музиканти поміняли мікрофон. «Нагадайте мені, мегапопулярний хто?» – запитав зі сцени лідер гурту Михайло Хома. «DZI-DZIO», – по складах вигукують люди. Прості слова їхніх пісень знають та співають всі. «Бодя – бос всіх павуків! Він їв мух і комарів. Хавав в мене прямо з рук – дресирований павук!». У наступні 20 хвилин ВДНГ перетворилося на танцювальний майданчик, люди не стримували себе, стрибаючи – хто у куртках, а хто в коротких шортах та футболках. Після 22:00 температура впала до 14 градусів.

«А зараз відбудеться повернення легенди. Вона на сцені вже 51 рік. Записала понад 40 платівок. Зіграла більше ніж у 30 кінострічках. А ще – вона Герой України». За мить на сцену вийшла хедлайнерка першого дня – Софія Ротару, про яку в Україні нічого не було чути багато років. «Рута-а-а-а-а», – заволав хтось поруч. «Співаємо. Співаємо усі», – сказала Софія Михайлівна.

«Ти признайся мені, звідки в тебе ці чари». Здається, на ВДНГ у цей момент не було жодної людини, яка б не співала. Між іншим, пісні «Червона рута» 49 років. «Я ніколи не чув оригінального виконання, але все одно знаю її слова», – поділився з нами гість фестивалю. «Не ВДНГ, а хор імені Софії Ротару», – закінчив він. Виступ народної артистки України тривав близько 40 хвилин, протягом яких вона заспівала не лише хіти, а й презентувала нову пісню.

Після Софії Ротару ще був виступ гурту Mozgi, але люди вже почали помалу розходитися. «Транспорт у всі дні фестивалю ходитиме на годину довше», – заздалегідь попередили гостей зі сцени. Проблем із замовленням таксі не було. На виході ми поглянули на своє взуття. Здається, нічого страшного з ним так і не сталося.