NDT (Nederlands Dans Theater) уперше приїздить до Києва: 4 балетні постановки в один вечір збирають повний Жовтневий палац.

Керівник трупи NDT 2 Фернандо Маґадан відбирає танцівників, курує програми, планує концертний сезон проекту, формує репертуар і пояснює, як сприймати перший приїзд NDT до України.

Фото: Юля Вебер

– Що значить формат «танцювальний театр»?

– Вже з назви зрозуміло – це поєднання танцю та театру. Ми маємо дуже потужну базу класичного танцю – піонери-засновники NDT 60 років тому походять саме з традиційного балетного середовища. Але свого часу вони вирішили дослідити нові території та сформувати інакшу стилістику.

Це сучасний танець, до якого додається театральний «присмак». Коли ми говоримо про театральну складову, значною мірою йдеться про перевтілення у персонажа. Наші танцюристи використовують театральні прийоми, щоб зображати своїх героїв.

Деякі наші роботи більше базовані саме на танці, інші – більш театральні, є і збалансовані поєднання обох мистецтв. Хореографи NDT самі визначають, у якій пропорції поєднувати балет і театр.

– За один вечір вам доводиться показувати кілька зовсім різних за змістом і співвідношенням «танець-театр» вистав. Чи складно це дається акторам та команді?

– Це якраз те, у чому ми профі. Це наша сильна сторона – NDT популярний через різноманіття. Зазвичай в одній програмі ми показуємо 3-4 елементи. Вони різні за стилістикою та створені різними хореографами.

У наших танцюристах ми розвиваємо вміння миттю перемикатися з чогось балетного, як-от робота хореографа Ханса Ван Манена, на щось більш грубе, брутальне та енергійне, як у Марко Гьоке. А потім вони переходять на щось більш стилізоване та абстрактне, наприклад, балет Едварда Клюґа, і завершують найбільш театральним елементом.

Програма, яку ми привезли до Києва, дуже «танцювальна». Але вона різноманітна за тим, чого вимагає від танцівника.

У цій програмі ми поєднуємо роботи, створені 2001-го, з творами 2018 року. Поруч – постановки 2015 та 2017 років. Ми хотіли показати нашу еволюцію. Наприклад, естетично ви одразу помітите, що найстаріший твір у програмі – від Ханса Ван Манена – дуже стилістично відрізняється від актуальної роботи Марко Гьоке.

– NDT уперше в Києві. Цей факт якось вплинув на підбір програми для виступу?

– Звичайно, ми намагалися підібрати постановки, які одночасно і пасували б аудиторії, але й трішки кидали їй виклик. Це не провокаційна постановка, та вона має бути свіжою.

Загалом ми обираємо постановки, які дають змогу нашим танцівникам сяяти. Головне – щоб якість була максимальною. Якщо це так, тоді байдуже – консервативний чи інноваційний підхід ти обираєш.

– Що ще варто знати про перший приїзд NDT в Україну, щоб краще зрозуміти постановку?

– Ми презентуємо саме NDT 2.

NDT 2 – це компанія молодих танцівників. Я кажу це зовсім не для того, щоб знецінити їх. До нас щороку надходить півтисячі заявок на потрапляння до цієї трупи. Нам є з кого обирати, і ми обираємо найкращих. NDT 2 існує вже 40 років. Ми збудували репутацію однієї з топ-компаній у світовому сучасному танці.

Але це «молода» компанія, бо фокусується саме на якостях молоді – енергії, свіжості та безстрашності. Це те, що є ключем NDT 2. З нами 16 молодих, надталановитих, надмайстерних та наденергійних танцівників.

Якби ви побачили вистави NDT зі старшими акторами, то одразу б відчули, що вайб там неймовірний, але він зовсім інший.