ФоторепортажUPark Festival 2018, день 1: танці під дощем та Gorillaz

Фото: Андрій Максимов, Юрій Степаняк, Ольга Закревска

Перший виступ UPark має розпочатися о 16:00, і саме в цей момент місто накриває гроза. Фестивальники, не доходячи до стадіону «Динамо», ховаються під навісами, дістають дощовики та парасольки.

На вході невеликі черги із 3-5 людей. Окремий пріоритетний вхід для клієнтів банку «ПУМБ». Проходимо швидку перевірку. Організатори попереджають – вхід одноразовий, виходити з території фестивалю не можна. Власникам дводенних абонементів потрібно показати квиток і на другий день фесту, тому його варто зберегти. Не доходячи до стадіону, зліва розташовували фудкорт і термінали для поповнення карток.

Половина газону стадіону залишається огородженою. Другу половину накрили пластиковим покриттям – тут і розташовується фан-зона і два VIP-партери. По обидва боки сцени розміщені вертикальні екрани. На них показують відвідувачів фесту: вже промоклі під дощем і в різнокольорових дощовиках вони фотографуються в очікуванні старту UPark.

Єдині українські виконавці першого дня фестивалю – дует Yuko – виходять на сцену на півгодини пізніше від запланованого часу. «Дорогі наші, ми хотіли перечекати грозу. Тому наша програма буде коротшою. Немає часу розкачуватися, давайте зразу вриватися», – каже cолістка гурту Юля Юріна.

На першому ж треку розпочинається сильний дощ, який триватиме весь виступ музикантів. Фестивальники розкривають парасолі, тісняться під навісами барів, діляться дощовиками з друзями. Хто залишається під сценою – відриваються під дощем. На треки гурту накладається шум зливи. Виступ закінчують о 17:30 – саме тоді за графіком на сцену вже мала б виходити Tove Lo.

«Одного разу була на концерті ОЕ в Лисичанську – там теж була злива, але всі все одно стояли під сценою, – розповідає фестивальниця Настя, з якою ми зустрілися, ховаючись від дощу під навісом. – Завтра буде потужний день. Але сьогодні теж непогано – Gorillaz усе-таки». Тим часом біля бару люди спілкуються англійською і обговорюють, хто такі hopniky.

Близько 18:00 організатори просять вибачення у фестивальників за зміщення у розкладі. «Tove Lo вже готова вийти на сцену», – каже ведучий, проте виконавиці на сцені не побачимо ще годину.

«Ми прийшли на Kaleo», – розповідають дівчата Маша та Надя, очікуючи виступи під сценою. «У день, коли побачила, що вони приїдуть, придбала квиток. Навіть не вірила, що вони справді будуть – перевіряла на їхньому сайті», – каже одна з подруг.

О 18:50 на сцену виходить шведка Tove Lo із треком «Disco Tits». Вона танцює на сцені в блискучих срібних штанях і просить людей «Sway your hips more» («Більше крутіть своїми стегнами» – ред.). «Хорошая пєсня», – підсумовує барменка і підтанцьовує, розливаючи напої.

Під трек «Cool Girl» знову починається злива. Більшість фестивальників залишається під сценою і танцює. На завершення звучить найвідоміша пісня виконавиці – «Habits», яка має понад 600 мільйонів переглядів на YouTube.

У перерві між виступами гуляємо фестивалем. Поїсти на фудкорті можна у Bistro Bistro, Furgoneta, Pasta To Go, Green13 та інших. Гарячі напої та каву подають у Buck Coffee Roasters.

Новоприбулі фестивальники розповідають, що людей змушують залишати парасолі на вході. Дощовики продають у наметах із мерчем за 50 гривень. На стадіон не пускають із залізними банками та пластиковими пляшками, навіть якщо їх придбали на фудкорті.

Зі зміщенням виступів у більш як годину на сцену виходить ісландський гурт Kaleo. Соліст гурту Йокуль у чорній вишитій сорочці співає «Can’t go on without you» – йому підспівують люди під сценою. «О, зараз буде міняти гітару», – каже маленька дівчинка на плечах у тата. Соліст таки змінює гітари – і не раз.

Ліричні треки змінюють рокові. «C’mon, Kyiv, let’s get off now!» – кричить Йокуль шанувальникам. Звучить трек «Hot Blood« із рефреном «Get up» – люди підстрибують у ритм.

Музиканти виконують єдиний трек ісландською – фестивальники піднімають запальнички та ліхтарики. Після виконання найвідомішої пісні музикантів – «Way Down We Go» – людей під сценою не меншає. Останнім звучить трек «Rock’n’roller», і хлопці справді показують публіці, що таке рок-н-рол. Поряд з одного боку старша жінка зачаровано дивиться на сцену, з другого – молода дівчина верещить від захвату.

О десятій вечора на екрані з’являється напис «HELLO», і на сцену виходять Gorillaz. «Добрий вєчєр, Кієв!», – вітається Деймон Албарн. Звучить «Tranz» з останнього альбому «The Now Now», який вийшов у червні.

За інформацією організаторів, для виступу Gorillaz у Київ приїхав 41 музикант. На сцені постійно бачимо соліста Деймона, барабанщика, семеро беквокалістів та двох гітаристів – один у футболці «Динамо», інший у символіці збірної України.

На екрані – відеоряд з Gorillaz, якими ми їх звикли бачити. Анімаційні персонажі 2D, Мердок, Нудл і Рассел співають разом з Деймоном та іншими вокалістами, які з’являються на сцені під окремі треки.

Звучать нові треки – «Humility», «Andromeda», «Hollywood», а також старі хіти – «Feel Good Inc.», «On Melancholy Hill», «Stylo». На «Rhinestone Eyes» Деймон спускається до шанувальників, стає на огородження та продовжує співати. Здається, музика нікого не залишає байдужим – навіть найменші гості танцюють у ритм треків. Фестивальники знімають дощовики, залишають сумки та рюкзаки на підлозі, аби не стримували рухи.

«Дякую», – каже українською Деймон Албарн публіці. Гурт йде зі сцени, але через кілька хвилин повертається на біс. Соліст грає знайомі всім ноти – звучить «Clint Eastwood». «I ain’t happy, I’m feeling glad, I got sunshine in a bag», – наспівує потім хтось у натовпі, який прямує до метро.