Фасад караїмської кенаси [молитовний будинок], яку відкрили в 2023 році після реконструкції росіянами, почав руйнуватися, повідомляють у «Голосі Криму».

Зокрема, обвалилась частина карнизу. Місцеві кажуть, що аварійний стан будівлі загрожує життю її відвідувачів. Караїми звернулися до російського Мінкульту Криму за допомогою з ремонтом. 

«Там пообіцяли, що намагатимуться вирішити питання до кінця цього року. Попередньо руйнування карнизу пов'язують з аномально спекотною погодою. Ми ж вважаємо, що в цьому випадку до обвалу призвели роботи з реставрації, які проводили росіяни», – розказали активісти. 

Коли почали реконструкцію кенаси

Реконструкцію інтер’єру та ремонт фасаду кенаси почала приватна організація на замовлення «Держкомітету охорони культурної спадщини республіки Крим» ще в 2017 році. На роботи виділили 130 мільйонів рублів [приблизно 65 мільйонів гривень], однак росіяни не відновили дві бані на даху, шестикінечну зірку на фронтоні. Автентичні дерев’яні різьблені двері замінили на нові, а оригінальні віконні ґрати на фасаді демонтували.

У 2022-му роботи завершили, «створили історичний вигляд» інтер’єру та провели благоустрій території, зазначив керівник дирекції централізованого обслуговування і розвитку установ галузі культури Криму Максим Сорока. За його словами, руйнування не стосуються конструктивної частини будівлі, а ситуація перебуває під контролем Мінкульту Криму.

Що відомо про караїмську кенану

Кенану побудували в 1896 році. У 1930-их тут організували караїмський клуб, потім будівлю перебудували й позбавили культового декору. У 1936-му тут працювала редакція радіомовлення Кримського телерадіоцентру. 

Після здобуття Україною незалежності місцева релігійна громада вимагала поновити роботу молитовного будинка. 7 жовтня 2012 на третьому поверсі відбувся перший на понад 80 років молебень. 

Після незаконної анексії Криму в 2014 році росіяни передали кенасу сімферопольській караїмській релігійній громаді «Чолпан». Пізніше в будівлі відремонтували один із кабінетів на першому поверсі для богослужінь.

   

На місці повністю знищеної пам’ятки світового значення «Херсонес Таврійський» росіяни спорудили музей. Він перекриває старі пам'ятки, а деякі артефакти окупанти «перенесли по камінчику» й відновили на новій центральній дорозі парку. Більшість знайдених артефактів росіяни вивезли до своїх музеїв. Серед знахідок – фрески, посуд, предмети побуту, ікони.

   

У Ялті росіяни знищили музей Лесі Українки. Спершу його збирались реконструювати, однак росіяни перейменували його на «Ялтинський історичний музей» і натомість присвятили виставку російському архітектору Миколі Краснову. Про Лесю Українку не лишилося жодної згадки, де перебуває експозиція точно невідомо.

Фото й обкладинка: «Голос Криму», «Крим. Реалії»