В Україні запустили гру для перевірки знань з кібергігієни в межах другої хвилі інформаційно-освітньої кампанії з поліпшення кіберграмотності українців.

Загалом у грі треба допомогти кожному з мешканців багатоквартирного будинку поліпшити їхні знання з кібербезпеки. Зокрема, Марія Петрівна отримала електронний лист про те, що виграла 1000 доларів і має вказати там реквізити й дані пенсійної картки, а студент Віталік загубив ноутбук з усіма паролями.

Окрім гри, українцям пропонують переглянути основні принципи кібергігієни, як-от: регулярна зміна паролів, перевірка посилань, за якими переходять, і надійності мережі Wi-Fi, до якої підключають гаджети. Для цього також створили короткі навчальні відео з поясненнями. 

Кампанія націлена на кілька вікових груп

  • Підлітки (11–17 років). Вони користуються технологіями впевненіше за більшість дорослих, але мають менше життєвого досвіду й критичного мислення, через що легше потрапляють на гачки шахраїв, пояснюють організатори.
  • Дорослі (18–59 років). Користуються технологіями більш вибірково, але не вважають себе цікавими для кіберзлочинців, тому продовжують нехтувати правилами безпеки
  • Люди похилого віку (60+). З початком повномасштабного вторгнення вони дедалі більше користуються онлайн-інструментами для отримання новин і звʼязку з рідними, а отже, також потребують підтримки й пояснення правил кібергігієни.

«Ми спрямовуємо зусилля на поширення основ кібергігієни серед українців, незалежно від їхнього віку, статі чи потреб, які вони закривають онлайн», — говорить регіональний директор CRDF Global Михайло Верич.

Кампанію реалізує представництво Фонду цивільних досліджень та розвитку США в Україні за підтримки Державного департаменту США й сприяння Національного координаційного центру кібербезпеки при РНБО України й МОН України.

   

Редакція The Village Україна розповідала, як тренувати критичне мислення, і зібрала десять сервісів й інструментів, які допоможуть у різних формах «прокачувати» навички медіаграмотності. А ще пояснювали, як переконати батьків не читати сумнівні пабліки (і не посваритися з ними). 

Також ми попросили VoxCheck Ukraine, OSINT-агенцію Molfar і Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки продемонструвати на реальних прикладах, що таке «Майдан-3» і як росіяни можуть доволі успішно проникати в нашу свідомість необхідними їм тезами. А потім на власному прикладі розібрали, як працюють ворожі ботоферми.