Мінкульт оновив Державний реєстр памʼяток. Як це може допомогти зберегти їх
Міністерство культури презентувало оновлений Державний реєстр нерухомих пам’яток України, який з 10 квітня працює в режимі тестування.
До реєстру вносять дані про памʼятки архітектури, історії й археології, які держава офіційно бере під охорону. Такі об’єкти визначають відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, пояснюють у міністерстві.
В оновленому реєстрі кожна памʼятка має свій «кабінет», інформацію в який можуть додавати облдержадміністрації, органи охорони культурної спадщини, а також департамент охорони культурної спадщини МКІП.
Це може допомогти більш оперативно збирати й передавати дані про такі пам’ятки від місцевих органів влади до міністерства, каже директорка департаменту пам’яткоохоронної діяльності Наталія Войцещук. Утім усю інформацію також потрібно буде верифікувати.
За її словами, реєстр нерухомих пам’яток синхронізують з Адресним реєстром, Реєстром будівель і споруд, Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва, Державним земельним кадастром і системою Dream [системою про проєкти відновлення]. Окрім того, внесуть і відомості про історичні ареали населених місць.
Серед найважливішого в реєстрі – дані про території памʼяток, охоронні зони й визначені межі памʼяток археології, коментує активіст Дмитро Перов. Зокрема, можна буде нанести на карту межі археологічної памʼятки «Китаєво», щоби забудовники цим не зловживали, пояснює Перов.
Окремою категорією тепер також будуть обʼєкти культурної спадщини, тобто цінні з історичного, архітектурного, археологічного погляду обʼєкти, що поки не є памʼятками, але потребують захисту.
За його словами, до оновленого реєстру профільні ГО також зможуть вносити дані про памʼятки. «Це хочу апробувати вже ближчим часом», – додає активіст.
Станом на зараз до реєстру загалом внесли дані про понад 100 000 культурних пам’яток.
Що робити з муралами й хмарочосами в Києві? Ми запитали очільницю департаменту культурної спадщини Марину Соловйову.
Обкладинка й фото: Дмитро Перов