В Центрі сучасної культури в Дніпрі (DCCC) відбудеться виставка «Ріка кричала, вила, як поранений звір», яка присвячена індустріалізації річки Дніпро, а також екологічному співіснуванню людей з водоймами.

Автори виставки через кінематограф дослідили процеси, здійснені радянською модернізацією: побудову каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі й ідеологічне переосмислення водних ресурсів України.

У межах експозиції зібрали роботи режисерів 20 століття, зокрема Олександра Довженка, Михаїла Кауфмана, Акселя Лундіна, Дзиґи Вертова, Івана Кавалерідзе, Леоніда Осики, Юлії Солнцевої, Арнольда Кордюма і Євгена Макарова – а також сучасних діячів.

«Побудова ГЕС, особливо Дніпрельстану (1927–1932), як і багато інших великих радянських проєктів, активно висвітлювалася в кіно й осмислювалася митцями. Утім, в українських радянських стрічах часто показували не тільки позитивні образи масштабних будівництв, а й домодерні форми співжиття з річками тйа негативні наслідки індустріальної експлуатації водойм», – кажуть автори проєкту.

Автори проєкту прагнуть дослідити питання подальшого співіснування з водоймами, а також намагаються знайти способи «деколонізації природи». Виставку можна буде відвідати з 4 квітня до 30 червня включно. Вхід вільний.

Проєкт був створений у межах пʼятої Київської бієнале й уперше представлений у «Довженко-Центрі». Виставка в Дніпрі створена у співпраці ГО «Культура Медіальна», «Довженко-Центром» і Центру візуальної культури, за фінансової підтримки Данського культурного інституту та New Democracy Fund.

 

У вересні 2023 року «Довженко-Центр» анонсував виставку «Ріка кричала, вила, як поранений звір» у межах пʼятої Київської бієнале. Тема виставки повʼязана з подіями 6 червня 2023 року, коли російські війська підірвали греблю Каховського водосховища й здійснили черговий воєнний злочин під час повномасштабного вторгнення в Україну.

Про зв’язок Олександра Довженка з Дніпром, пропаганду й документальні свідчення в кіно й дискусію навколо відбудови Каховської ГЕС поговорили з кураторами виставки й кінознавцями Станіславом Битюцьким, Олександром Телюком й Альоною Пензій.