Ось який вигляд має відреставрований аттик одного із найдавніших жіночих монастирів у Львові
У Львові відреставрували ренесансний аттик [декоративну стінку, розташовану над карнизом будівлі] одного із найдавніших жіночих монастирів міста, пише центр з популяризації, збереження і відновлення спадщини Львова «Бюро спадщини».
З усіх сторін аттик має фігури та елементи декору з орнаментами. Раніше він був у поганому стані, мав багато втрачених елементів та сліди від куль, кажуть в організації.
У межах реставрації фахівці відновили й пошкоджений парапет [невисоку стінку, що захищає покрівлю] і кам’яні скульптури, зокрема святого Бенедикта та Богородиці з немовлям, датовані кінцем 16 століття. Також очистили, укріпили та відновили тиньку [покриття поверхні стін] та доповнили втрачені елементи.
За допомогою архівних фотографій та скульптурної форми аттика відновили також голову фігури Божої Матері на дзвіниці, яку відбили у повоєнні роки, коментують в організації. Спершу її виготовили в глині, потім зробили зліпок у гіпсі, а вже після – з каменю, та встановили на місце.
Консервацію та реставрацію церковної вежі проводили українські та польські фахівці, зокрема львівський реставратор Максим Таранов, який зараз є парамедиком, під керівництвом Анни Кудзі.
Колишній монастирський комплекс сестер-бенедиктинок на площі Вічевій, 2 є одним з перших жіночих католицьких монастирів у місті. У 16 столітті його збудував архітектор Львова італієць Павло Римлянин у стилі пізнього ренесансу.
Будівля має вигляд оборонної та була неодноразово пошкоджена внаслідок пожеж, а після чергових відновлень втратила свій первісний вигляд, пояснюють в організації. Зараз тут працює Святопокровський жіночий монастир Студійського уставу та школа Святої Софії.
Львівські архітектори відреставрують Кушнірську башту 17–18 століття в Кам’янці-Подільському. Зокрема, покриття замінять на керамічну дахівку, а втрачені місця засклять, щоб підкреслити саме реставрацію, а не повне відтворення. У будівлі облаштують виставковий, музейний і конференційний простір.
Обкладинка та фото: «Бюро спадщини»