Qirim Джамали й «20 днів у Маріуполі»: ось лонгліст Шевченківської премії у 2024 році
Комітет з національної премії України імені Тараса Шевченка оголосив список номінантів, які в семи категоріях змагатимуться за Шевченківську премію–2024.
Література
- Катерина Бабкіна, «Мій дід танцював краще за всіх»;
- Василь Базін, «Убити Путіна»;
- Микола Боровко, «Пришестя слова» та «Розчахнутий голос»;
- Олександр Гунько, «Поклик до Спасу»;
- Василь Карасьов (Трубай), «Павутина»;
- Дмитро Лазуткін, «Закладка»;
- Анатолій Мазуткін, «Скарби»;
- Костянтин Мордатенко, «Усамітнення тиші»;
- Юлія Мусаковська, «Бог свободи»;
- Володимир Олійник, «Вогнемет»;
- Микола Павленко, «Кривавий грець на скрижалях історії»;
- Ігор Павлюк, «Танець Мамая»;
- Михайло Пасічник, «Двовійна»;
- Степан Процюк, «Руки і сльози. Роман про Івана Франка» та «Місяцю, місяцю: роман про Григора Тютюнника»;
- Петро Саноцький, «Герої» та «Геноцид»;
- Владислав Стольников, «Розвій безсмертя»;
- Тетяна Тіховська, «Чужа реліквія»;
- Наталія Фурса, «Вернигора»;
- Сергій Чирков, «Я – той, хто скам’янів»;
- Ярина Чорногуз, «[Dasein: оборона присутності]»;
- Анатолій Шкуліпа, «Навпроти;
- Володимир Шкурупій, «Останній поріг».
Літературознавство і мистецтвознавство
- Михайло Андреєв, Олексій Данілов, Олена Шестакова – альбом «Марія Примаченко»;
- Валерій Бітаєв, Владислав Корнієнко, Юрій Мосенкіс – «Українське мистецтво та література в тисячолітній війні за ідентичність: нарис-розмисел»;
- Леся Воронюк, Володимир Щибря – «Нетлінні. Українські державні символи у народній вишивці та ткацтві»;
- Сергій Гальченко, «Остап Вишня. Невеселе життя. Документальна біохроніка»;
- Тамара Гундорова, «Леся Українка. Книги Сивілли»;
- Віктор Жадько, «Коли б то Бог дав мені притулитися до університету», «У всякого своя доля»;
- Ігор Небитович, «Саґа мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький»;
- Людмила Тарнашинська, «Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти»;
- Наталія Тихолоз, Богдан Тихолоз – цикл франкознавчих праць (2019–2023);
- Олександр Шокало, Тарас Миронюк, Мірча Гулковський – «Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана»;
- Фелікс Штейнбук, «Під знаком Саваофа», або «Там, де… Ульяненко»;
- Василь Яременко, «Борис Грінченко – національної ідеї смолоскип».
Музика
- Ганна Гадецька, Наталія Даньшина – проєкт Musica SacraUkraina;
- Джамала – альбом Qirim;
- гурт Hudaki Village Band – концерт «Музика з серця України»;
- Юрій Курач, Олександр Тищенко – концерт «Свою Україну любіть, любіть її... Во время люте...»;
- Богдан Кривопуст, Руслана Лоцман, Михайло Пікульський – «Музичний проєкт «Коляда» для голосу та оркестру»;
- Володимир Кушпет, Сергій Захарець — українські народні козацькі думи;
- Ярослав Музика – альбом «Україна козацька»;
- Ділявер Османов, Ельвіра Емір, Олександр Рудько, Світлана Євдокименко – «Симфонія Криму. Повернення»;
- твори Кармелли Цепколенко;
- Олександр Шимко – містерія «Вирій»;
- твори Богдана Шиптура.
Кіно
- художній фільм «Тарас. Повернення» Олександра Денисенка;
- документальний фільм «Пекельні обійми» Дмитра Ломачука;
- документальний фільм «Юкі» Володимира Мули;
- художній фільм «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука.
Візуальні мистецтва
- виставковий проєкт «Марія малює. 100 творів Марії Примаченко»;
- Олена Гром – цикл фоторобіт «Мистецтво жити у критичній зоні»;
- Андрій Єрмоленко – серія робіт «Ukrainian resistance / Український опір»;
- Олександр Животков – виставка «Вівтар»;
- Юрій Нагулко – проєкт «Код нації»;
- Костянтин Чернявський – серія творів «Земля – Not for Sale» у межах проєкту «Нескорені міста-герої».
Театральне мистецтво
- «Для домашнього огнища», Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки;
- «Зерносховище», «Зелені коридори» та «Саша, винеси сміття», режисера Максима Голенка;
- «Енеїда», Київський академічний театр ляльок;
- Imperium Delendum Est, Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки;
- театралізоване дійство «Слово – зброя», виконавець – Анатолій Матвійчук;
- «Катерина» Олександра Родіна за Тарасом Шевченком від Одеського національного академічного театру опери та балету;
- «Конотопська відьма» та «Калігула», Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.
Публіцистика й журналістика
- Станіслав Аржевітін, «Закарпатська Україна: викорінення Карпатської України»;
- Валерій Бебик, Анастасія Устюжаніна, Віталій Суддя – «Антична історія України»;
- Олександр Бондаренко, три перші книжки із серії «Україна під знаком кремлівського Молоха»;
- Олександр Зайцев, «Націоналіст у добі фашизму. Львівський період Дмитра Донцова: 1922-1939 роки. Начерк інтелектуальної біографії»;
- Іван Коломієць (Вано Крюґер), «Розчахнута квітка»;
- Євген Малолєтка, Мстислав Чернов, Василиса Степаненко – серія журналістських матеріалів про облогу Маріуполя, фільм «20 днів у Маріуполі»;
- Олександр Михед, «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення»;
- Іван Монолатій, «Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина»;
- Олександр Панченко, «Незбагненна Лохвиця – Планета Українського Світу...»;
- Вадим Пепа, «Володар Грому»;
- Олег Романчук, «Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи. Публіцистики воєнного часу»;
- Георгій Філіпчук, «Напередодні «24»: світовідчування часу» та «…24»: Ідентичність, Державність у вимірі війни».
Шевченківська премія – найвища державна нагорода в Україні за внесок у розвиток культури й мистецтва, заснована 1961 року. Конкурс складається з трьох турів. У кожному з турів список номінантів скорочується, а переможців визначать у третьому турі. Нагородження проводять 9 березня, на день народження Тараса Шевченка.
У 2023-му Національну премію імені Тараса Шевченка вперше за багато років не вручили 9 березня (хоча переможців визначили ще 15 лютого), у день народження поета. Це пояснили тим, що збираються провести додатковий конкурс «За внесок у перемогу» для робіт, створених після початку повномасштабної війни. Утім, через критику нової номінації комітет склав повноваження. Ось повний список лауреатів Шевченківської премії у 2023 році.