Новий серіал на YouTube «Давай зберись» запустив український комік і волонтер Вася Байдак. Це комедійний проєкт, у якому Байдак дає поради, як краще запускати благодійні збори. За годину після прем’єри серіалу ми поспілкувалися з коміком про мистецтво зборів і натхнення Нейтаном Філдером і Бо Бьорнемом.

Перший епізод «Давай зберись»

Український стендап-комік і співзасновник «Інародного театру абсурду «Воробушек» Вася Байдак випустив один із найкращих стендап-концертів 2022 року «Комедія спостереження за абсурдом». Майже рік потому Байдак розповідає The Village Україна, що Росія все-таки не могла повністю відібрати в нього абсурд: комік продовжує підтримувати українську армію та волонтерів і готує нову стендап-програму, а також запустив YouTube-серіал «Давай зберись», у якому деконструює процес підготовки благодійних зборів. У відео Байдак і його дружина й творча партнерка Ліза Сазонова, зокрема, обігрують створення вірусних відео «Просто скинь донат» і «Требабус».

– Я іноді дивлюся на твої збори і думаю: «Блін, як він це придумує?» Тебе часто запитують таке?

– Ну так, часто.

– І частково цей серіал є відповіддю на ці запитання?

– Можна і так сказати. [сміється] Там є відповідь, як придумувати такі ідеї, але воно дає більше не прямі відповіді, а атмосферу. Це швидше таке відображення того, що в мене відбувалося в голові.

– Що тобі загалом було цікаво зробити з цим новим проєктом?

– Я дуже задоволений цим проєктом, бо ми, здається, знайшли комбінацію, як відповідати на запитання, чим ми були зайняті останні півтора року. І зробити це так, як ми самі хочемо, незважаючи на якісь правила, які є в YouTube чи загалом у комедії.

– І це все ви з Лізою робите самі, так?

– Так. Ми спочатку зв’язувалися з одним грантом, але в них було багато якихось умов, їм не подобалося, що ми в інстаграмі збираємо на зброю. А спонсорам ми не могли обіцяти великих переглядів, бо відео робили не з комерційною метою, це не комерційний проєкт.

Ну і ми вирішили робити самі. Тому тут безпосередня підтримка підписників через Patreon. Це така квінтесенція того, що ми робили [після 24 лютого].

Ще виявилося, що зовсім необов’язково для виробництва контенту на YouTube зв’язуватися з онлайн-казино та букмекерами. [сміється] Ми змогли зняти цей проєкт за копійки, це взагалі було неважко. І це не через те, що в мене є аудиторія чи ще щось, це просто доведення, що можна шукати незашкварних спонсорів. Це важче, але можливо.

– А були пропозиції?

– Ну вони були постійно, а зараз я вирішив, що баста і не буду зніматись і  у випусках, де спонсор хтось із [таких брендів]. 

Раніше ми записували велике інтерв'ю із Васею Байдаком про його концерт у Жовтневому.

– Розкажи про анімацію, це ж у вас буквально ручна робота?

– Так, я тому й кажу, що це така квінтесенція, бо на початку [повномасштабного вторгнення] я вирішив, що розповідатиму про прикольні ініціативи. Так з’явився персонаж «Дід на груші», це була анімація. Він устиг розповісти про «Київ волонтерський» і Rescue Now – це дві потужні організації, які відразу включилися у волонтерство. Але це займало в мене дуже багато часу, тому я був змушений закинути.

Це просто дуже тривалий процес: я малюю на папері, тоді фотографую, тоді заводжу у [відеоредактор] Final Cut та оживляю там. А перша заставка «Давай зберись» – це stop motion: ми фоткали різні деталі дронів і машин, змусили їх рухатися у Final Cut.

– Як тобі перший фідбек на «Давай зберись»?

– Перша реакція чудова, бо поки це побачили люди, які безпосередньо мене знають. Загалом вони це все розуміють, їм усе подобається. А я сподіваюсь, що воно далі й не вийде. [сміється]

– А чому?

– Не знаю, бо я не дуже люблю, коли може побачити хтось, хто не буде розуміти цього гротеску чи якихось форм [комедії], якщо комусь буде образливо чи не зрозуміло. Бо все-таки там є тема, дотична до війни. Якщо ти розумієш усі ці прийоми, то ти розумієш, для чого ця робота зроблена. А якщо ти від усіх цих прийомів відходиш, то можна знайти форму, яка тобі буде не зрозуміла або буде здаватися [недоречною].

– Але для тебе це така форма свободи? Тобто ти розумієш, що з тим же Бубудуком можна було би вийти на більшу аудиторію.

– Так, ти що. Ми просто зробили на YouTube те, що хотіли.

– І водночас ти ніби виконуєш і корисну функцію, бо це загалом про збори та культуру таких ініціатив.

– Так, я ж давно вже цим займаюся, багато всякого було з цими зборами, це вже перетворилося на рутину. А цей проєкт трошки повернув мене, знайшов це поєднання метагумору й абсурду, поєднався з реальністю в країні та нашою реальністю. Тому це для нас проєкт важливий і цікавий, бо ми знайшли цю формулу, здається. Наблизилися до реальності в абсурді, гротеску. Ніби вийшло прикольно.

– Коли я дивився перший епізод, у мене першою асоціацією були відео Нейтана Філдера. Я розумію, що це швидше натхнення, а не якісь запозичення, але розкажи загалом, куди ти хотів рухатися за тоном?

– Я взагалі дуже чесний щодо цього, бо все, що робиться у всесвіті, звідкись черпається – чи то з природи, чи то з проєктів. Тому мені не соромно говорити, що я надихався Нейтаном, [Nathan For You].

Або, як у стендапі, прийом зі зверненням до аудиторії – це можна взяти зі Стюарта Лі. Насправді багато всього, є ще якісь пародійні штуки. До прикладу, пісня на губній гармошці взята з відео джазмена [Peg Leg Sam], який розповідав, як жаба пішла в суд, я її переробив трохи.

Ну і трошки є ще Бо Бьорнема, думаю. Є якесь це відчуття вільної форми, такого легкого сарказму стосовно правил сучасного контенту. Якась така пародійна рефлексія.

– Ви подаєте це як перший випуск, а що далі? Які плани на цей проєкт?

– Я люблю випускати відео, називаючи їх «першими випусками». У нас багато пілотів. [сміється] Подивимося.

– Тобто більше поки не знімали?

– Ще ні. Будемо дивитися, як воно йде та що далі.

Фото: Вася Байдак