Мішель Азанавічус – французький режисер і сценарист. Його стрічка «Артист» у 2011-му отримала премію «Оскар» як найкращий фільм, також нагородою відзначили його режисерську роботу.

У січні оскароносний режисер пожертвував 125 тисяч євро на відбудову лікарні в Ізюмі, гроші зібрали на зірковому аукціоні, який організував Мішель.

Журналіст The Village Україна Серж Хуцану в 15-хвилинній розмові поспілкувався з Мішелем про амбасадорство в United24, благодійний аукціон із Томом Генксом і кіно про кіно.

Цей матеріал ми підготували за підтримки наших читачів

Donate
Мішель Азанавічус

– Це ваш перший візит до України. Чому вам було важливо приїхати сюди?

– Головною метою мого візиту було зробити офіційне оголошення про те, що я став амбасадором платформи United 24. Ось чому я приїхав. А ще я хотів зустрітися з людьми, подивитися, як вони живуть у стані війни, і розповісти про те, що я побачив, повернувшись додому, до Парижа.

– То що саме ви розповісте?

– Я побачив дуже сильних людей із дуже сильною пульсацією життя. Побачив країну, яку… Я дійсно не можу зрозуміти, як хтось може щиро вірити в те, що її можна знищити. Тому я вважаю, що війна, яка відбувається тут, хоч і не є нашою війною в Європі, але вона про наш мир. Тому ми повинні підтримувати бійців тут набагато більше, ніж ми робимо зараз.

– Ми знаємо, що ви вже були в Бучі, як це було?

– Це було дуже важко, дуже болісно та дуже зворушливо, тому що я знаю передісторію. Я бачив фотографії та знав, що там сталося, але бути безпосередньо на місці подій – це зовсім інша річ. І розмовляти з людьми, і бути там, бути в тій церкві [храм Апостола Андрія Первозванного – ред.], бути там, де було масове поховання. Так, це було дуже болісно.

– Тож ви новий амбасадор платформи United24. Що спонукало до цього? Чого прагнете досягти цим проєктом?

– Свого часу я сам організовував збір коштів, коли United24 ще не існувало. І це забрало в мене чимало часу, тому що я був сам, а подібні речі – це не моя основна робота. Я знімаю фільми. Тож потрібен був час, щоб усе організувати, налагодити. У певний момент я дізнався про створення United24, і це був найкращий варіант для мене, тому що я подумав, що з ними я точно знаю, куди і як будуть витрачені гроші. Тож через українське посольство в Парижі я зв'язався з організацією, щоб сказати, що ми надамо їм гроші.

Така ж історія була і з Фундацією Олени Зеленської. Вони скомунікували зі мною, і врешті ми розділили гроші порівну. Пізніше, United24 запропонували мені бути амбасадором. Я сказав їм, що якщо вони вважають, що я можу бути їм корисним, то я обов’язково це зроблю. І я погодився.

Насправді мені за честь допомагати. І я відкрив для себе, що ти можеш розширити своє поле діяльності.

Я завжди думав, що аби бути корисним потрібно робити багато, але насправді достатньо просто щось робити.

І тому я роблю все можливе.

Як ухвалювали рішення змінити назву фільму «Z»

Торік Мішель Азанавічус змінив назву фільму, який відкривав 75-й Каннський кінофестиваль. Його зомбі-комедія мала вийти під назвою «Z». Режисер вирішив змінити назву картини на «Coupez!» (українською це можна перекласти як «Знято!» або «Ріжте!») після того, як новина про прем'єру в Канні викликала критику української кіноспільноти, зокрема офіційний лист щодо цього надіслав Український інститут. Запитуємо про ухвалення цього рішення та що він виніс із цього досвіду.

– Якщо подивитися на хронологію, то, звичайно, коли ми назвали фільм «Z», ми не мали жодного уявлення про те, що буде. Продюсер, дистриб’ютори витратили купу грошей на створення постерів, трейлерів, титрів і так далі. А коли фільм вийшов [уже під час повномасштабного вторгнення РФ до України – ред.], то дехто сказав, що це вже не важливо.

Усі знають, що це комедія. Усі знають, що ви, звісно, не підтримуєте Росію. Я не погоджуюся з подібними думками. Гадаю, що змінити назву – це хороший меседж. Плюс люди з української кіноіндустрії написали лист, що також допомогло ухвалити рішення. Ця ситуація навчила мене, що

іноді людей потрібно підштовхувати до ухвалення правильного рішення.

Як організували благодійний аукціон із Томом Генксом і Наталі Портман

Щоби допомогти людям в Україні, Азанавічус організував благодійний аукціон, на якому представники кіноіндустрії зі всього світу виставили свої дорогоцінності як лоти. Усього на ньому вдалося зібрати 250 тисяч євро. Половину грошей Азанавічус спрямував на відбудову Центральної міської лікарні в місті Ізюм через Фундацію Олени Зеленської, половину – на ініціативу United24.

Зокрема, актор Том Генкс передав друкарську машинку з особистої колекції, акторка Наталі Портман долучила рідкісні плакати зі своїм автографом, а музикант Томас Бангальте з гурту Daft Punk виставив на аукціон шолом робота з фільму Daft Punk's Electroma. Запитуємо в Мішеля про те, як він організовував аукціон і збирав лоти в знаменитостей.

– Ну, це був дуже тривалий процес, тому що все робилося власноруч, – розповідає Азанавічус. – У мене немає безлічі помічників, немає власного фонду. У Франції взагалі доволі рідкісне явище – мати свій фонд. Тож це зайняло багато часу. Але водночас було доволі просто. Коли я писав листи-запрошення представникам кіноіндустрії, то було всього два варіанти: мені відповідатимуть або ж ні. І коли мені відповідали, то це було доволі легко. Я писав, що шукаю унікальні об’єкти, а не просто фотографію чи плакат з автографом.

Я хотів зробити цей аукціон незвичайним, унікальним. І всі люди, які надали свій предмет, які є в списку жертводавців, дійсно пишалися тим, що мали змогу брати участь у цьому аукціоні. Це про те, що сказав кілька хвилин тому. Маю на увазі, ви ніколи не знаєте, що ви насправді можете зробити.

Часто людина хоче бути корисною, але не знає, що може для цього зробити. Тому іноді, коли ви даєте можливість, вона це зробить. Але ми повинні знайти правильну можливість. Тож чудово, коли ви можете створити ситуацію, яка допоможе людям розширити їхнє поле діяльності.

– Чому обрали допомогти саме лікарні в Ізюмі?

– Це відбувалося через Фундацію Олени Зеленської. Так само як і з United24, де мене запитали про напрями, з якими я можу працювати: медицину, армію чи на відбудову. Я зупинився на останньому, бо відбудова країни, як на мене, – це дійсно важливо. Потім мені запропонували кілька будівель на вибір.

Так було з лікарнею. У Фундації Олени Зеленської мене запитали, чи хочу я брати участь у її відновленні. Я, звісно, погодився. Мені також надіслали відео про цю лікарню. Лікар із того ролику був справді героїчним. І ця лікарня була дійсно необхідна для всього регіону. Тож я подумав, що допомогти їм – це перша необхідність. Тому я розділив суму на дві половини.

Як «Артист» відновив тренд на кіно про кіно

– Голлівуд завжди любив розповідати історії про Голлівуд і саме кіномистецтво, але можна сказати, що «Артист» запустив цілу нову хвилю історій, присвячених силі кіно. Наприклад, «Арго», «Ла-Ла Ленд» і «Рома» в минулому десятилітті, «Фабельмани», «Імперія світла», «Бардо» та «Вавилон» у цьому оскарівському сезоні. Що ви думаєте про цю тенденцію?

– Коли я робив «Артиста», то мушу сказати, що це не було моєю мотивацією. Коли ти французький режисер, ти не прагнеш успіху в Голлівуді чи, звісно, – «Оскара». Бо це не наше змагання. Це не для нас. Це все сталося швидше випадково, мов у казці. Я ніколи не прагнув цього, воно просто сталося.

Я ж просто хотів зробити німе чорно-біле кіно. Це все. У процесі я думав, що якщо зроблю німий фільм, мене потім завжди запитуватимуть, чому я зробив його німим. Тож я вирішив розповісти історію німого актора. Це стало своєрідним поясненням. Речі зрозумілими для всіх. І ніхто не запитував мене, чому ти зняв німий фільм?

Голлівуд дійсно любить історії про Голлівуд. Але вони також можуть бути дуже жорсткими з такими історіями. Я не знаю, як це сприймають глядачі. Я маю на увазі, якщо у вас є хороший фільм, якою б не була тема, це може бути кіноіндустрія абощо. Вважаю, що якщо це хороший фільм, то глядачі будуть до нього прихильні. Тут немає ніяких хитрощів. Немає рецепта. Це не так, як якщо ви знімаєте фільм про фільми, глядачі будуть любити його або ненавидіти. Я не впевнений, що справа в цьому. Якщо ви знімаєте хороше кіно, я думаю, люди відчуватимуть із ним звʼязок.