Саша Касюга – 26-річний режисер родом із Дніпра. П’ять років тому він закінчив навчання на хіміка-технолога в Україні та переїхав до Нью-Йорка, аби знайти себе в креативній професії. Він вчився на курсах із маркетингу та брендингу, працював в агенції з талант-менеджменту, а у вільний час фотографував, вчився знімати відео та працював асистентом режисерів.

На початку 2020 року напередодні пандемії його запросили стати режисером концертного фільму Мадонни Madame X. Стрічка знята на основі турне співачки на підтримку 14-ого студійного альбому Madame X. Мадонна дала 75 концертів у театрах США та Європи разом із командою музикантів і танцюристів із різних країн світу. Прем’єра відбулася 8 жовтня на стримінговому сервісі Paramount+ та на каналі MTV.

Ми поговорили із Сашею про його переїзд у США та шлях від студента, який підпрацьовує офіціантом, до режисера фільму про Мадонну.

Поїхав у Нью-Йорк вивчати маркетинг, працював офіціантом і займався творчістю

Я народився та виріс у Дніпрі. Після школи пішов вчитися на хіміка-технолога в Українському державному хіміко-технологічному університеті. Був там відмінником і навіть зайняв третє місце на олімпіаді з хімічних технологій між університетами. Попри це, я ще дитинства знав, що моя сфера – це мистецтво. Я постійно малював, танцював, займався фотографією – ходив на всі можливі творчі гуртки. Після закінчення університету чітко усвідомив, що наука – це не моє, я хочу займатися творчістю. Став шукати можливості для цього та вирішив переїхати до Нью-Йорка на навчання.

Я ще не розумів, чим конкретно хочу займатися, тому взяв кілька курсів в університеті: з маркетингу, брендингу та артдирекшену. Можна сказати, що я почав усе з нуля.

У вільний від навчання час я працював, аби заробляти на життя. Як і більшість людей, що переїжджають у США, спочатку був офіціантом. Паралельно займався фотографією та намагався самостійно розвиватися у творчості.

Оскільки я переїхав до Нью-Йорка сам, старався постійно знайомитися з новими людьми. Так одного разу через знайомого дізнався про вакансію в агенції талант-менеджменту. Це компанія, що допомагає замовникам знайти спеціалістів із різних креативних спеціальностей – фотографів, артдиректорів, мейкап-артистів тощо. Я пішов на інтерв’ю й отримав роботу менеджера нью-йоркського офісу, де пропрацював два роки. Саме вона допомогла мені краще зрозуміти, як працюють креативні індустрії та медіа в Америці.

На основній роботі я працював з 09:00 до 17:00, тож було досить складно знаходити час на творчість. Але в мене була мета, тому я шукав можливості. Я продовжував фотографувати та навіть мав кілька публікацій у журналах. Також я зацікавився відеозйомкою, вчився знімати й редагувати відео та став брати невеличкі замовлення від своїх знайомих.

У мене була мета, тому я шукав можливості

Я познайомився з режисером, який працював із Мадонною, і йому сподобався мій стиль

Я не вчився на режисера і вважаю, що необов’язково вчитися, аби кимось стати. Усе залежить від того, наскільки тобі подобається ця сфера діяльності та скільки зусиль ти готовий у це вкладати. На мій погляд, усе вирішує практика – саме на неї я робив акцент. Я кілька разів працював асистентом режисера, щоб повчитися в інших людей на практиці.

У мене завжди були свої ідеї, як зробити зйомку кращою. Але коли ти працюєш з іншими режисерами, вони не надто відкриті до твоїх ідей, бо мають своє бачення та думають: «Що ти там знаєш, ти ж усього асистент». Це підштовхнуло мене до того, щоб почати займатися власними проєктами.

Тож у вільний від роботи час я знімав багато відео та сам їх монтував. В основному знімав щось для проєктів своїх знайомих. Також робив невеликі експериментальні відео для себе, просто гуляючи Нью-Йорком.

Я подумав: «А чому б ні?», та відразу погодився

Одного разу на івенті я познайомився з Нуно Ксико – режисером із Португалії, який десять років тому переїхав у США, щоб працювати в кіно. Ми почали спілкуватися та зрозуміли, що маємо багато спільного – від бекграунду, адже ми обоє приїхали в Нью-Йорк, аби займатися творчістю, до бачення мистецтва та роботи.

Після цього знайомства ми вирішили спробувати попрацювати разом над невеличкими проєктами та створили дует SKNX. Згодом він запропонував мені приєднатися до зйомок документального фільму про Мадонну.

Нуно працює з Мадонною вже понад вісім років. Усе почалося з того, що він знімав бекстейдж для одного з її турне. Мадонні сподобалося, як він знімає та монтує відео, його стиль та бачення. З того часу вони почали працювати разом. Нуно був режисером кількох рекламних відео для бренда її косметики MDNA Skin. А коли вийшов новий альбом Мадонни Madame X, він зняв музичне відео для нього та невеликий документальний фільм про альбом для Amazon Prime.

Коли я отримав пропозицію попрацювати з Мадонною як режисер її фільму, то спочатку трохи хвилювався. До цього ми з Нуно не працювали разом над великими проєктами, та і я раніше не мав справи із зірками такого масштабу. Але Нуно мав відчуття, що моє бачення сподобається Мадонні і я зможу привнести щось нове у проєкт. Я подумав: «А чому б ні?», та відразу погодився. У мене не було багато досвіду, але я був відкритий до нових можливостей і вирішив подивитися, що з цього вийде. Так – так, ні – ні.

У США цінують людей, які готові багато працювати

Як так сталося, що молодого режисера з України без великого досвіду запросили знімати фільм про Мадонну? Мені здається, на це є три причини.

На мій погляд, українців за кордоном відрізняє те, що ми звикли багато працювати. Завдяки нашій освіті та вихованню ми готові робити справді багато. Американці, які розуміються в бізнесі, дуже це цінують. Незалежно від того, де я працював, я завжди проявляв ініціативу, пропонував, як зробити щось краще, не боявся показати своє бачення. І це завжди подобалося роботодавцям. Коли ти не лінуєшся і справді включений у роботу, постійно намагаєшся її покращувати, всі ці зусилля не пропадуть дарма.

Також у моєму випадку вирішальну роль зіграли знайомства. Не можу сказати, що я знайомився з людьми винятково заради роботи чи іншої вигоди. Я робив це здебільшого тому, що переїхав у Нью-Йорк сам, у мене там нікого не було, тому хотілося формувати нове коло спілкування. Але паралельно з цим мені вдавалося знаходити нові можливості через знайомства.

Таких людей, як я, у Нью-Йорку багато. Талановиті молоді люди, які мріють працювати в креативних сферах, приїжджають сюди, шукають нові знайомства та можливості. Водночас Нью-Йорк – це велике село, в якому всі одне одного знають, усі з кимось колись працювали та можуть поділитися контактами. Тому що більше в тебе знайомств, то більше шансів отримати класні можливості.

Також багато що залежить від того, яка ти людина, наскільки легко тобі спілкуватися з людьми та знаходити спільну мову, наскільки ти готовий трудитися, чи не боїшся ти пропонувати свої ідеї. Такі якості в США дуже цінуються та допомагають.

Українців за кордоном відрізняє те, що ми звикли багато працювати

Якщо в тебе є почуття гумору, ти знайдеш із Мадонною спільну мову

Коли мені було років 10–12, я купив свій перший музичний диск для нового CD-плеєра. Це був альбом Мадонни «Confessions on a Dance Floor». Тоді я навіть не уявляв, що коли-небудь познайомлюся з нею особисто та зніму про неї фільм.

В індустрії є стереотип про те, що з Мадонною складно працювати. Але в мене чомусь одразу було відчуття, що все легко складеться. Уперше я зустрівся з нею вже після того, як мене найняли для роботи в проєкті. Пам’ятаю, я тоді сказав їй, що мені подобаються виклики. Вона з цього посміялася і відповіла: «Окей, побачимо, наскільки тобі сподобається таке».

Ми з Мадонною швидко спрацювалися. Коли почалися зйомки, їй одразу сподобався хід моїх думок. В одному з номерів, який ми мали знімати для фільму, Мадонна грала на фортепіано, а навколо неї лазили «демони». Це чимось нагадало мені образи з «Майстра та Маргарити» Булгакова. Я озвучив цю ідею, і їй це сподобалось, бо мало хто мислить так. Більшість американців не читали цей твір, а Мадонна читає багато різної літератури та дуже цінує цю книжку. Цей референс їй сподобався і з того часу ми почали більше спілкуватися. Я відчув, що вона стала більше довіряти моєму баченню.

Спочатку я почувався трохи невпевнено, коли спілкувався з Мадонною, а потім звик, бо зрозумів, що вона така сама людина, як і всі інші. Узагалі вона дуже проста в спілкуванні. Якщо в тебе є почуття гумору й ти жартуєш, ти їй сподобаєшся.

Коли ми працювали над номерами, Мадонна прислухалася до моїх ідей і деякі з них ми втілювали в життя. Попри чутки, ніби з нею складно працювати, в нас не було такого, що лише вона всім керує і нікого не слухає. Навпаки, з нею можна спокійно ділитися своїм баченням, і вона це враховує.

Раніше я не був великим шанувальником Мадонни, під час роботи з нею почав дуже сильно цінувати її творчість

За час роботи з Мадонною я зрозумів, що вона дуже працелюбна. Але вона працює не просто для того, щоб випустити новий альбом, поїхати в тур і заробити гроші. Вона щиро хоче показати людям щось нове та поділитися сенсами. Мені здається, що останній альбом не сподобався деяким людям тому, що він змушує думати, а не просто наспівувати простеньку мелодію, яка засіла в голові. Якщо вслухатися в слова, то там дуже глибокий філософський сенс.

В альбомі можна почути музику інших культур, наприклад, фаду – традиційна португальська музика, для якої характерні такі емоції, як самотність та смуток. А також батука – це жанр, що виник у Кабо-Верде. До шоу також залучені жінки з батука оркестру з Кабо-Верде.

Хоча раніше я не був великим шанувальником Мадонни, під час роботи з нею почав дуже сильно цінувати її творчість.

Ми працювали над фільмом 16 годин на день шість днів на тиждень

Ми знімали Madame X наприкінці лютого 2020 року. Зйомки проходили в Лісабоні та Парижі й ще декілька номерів перезнімали в Лос-Анджелесі. Режисерів було троє – Рікардо Гомес і наш із Нуно дует SKNX.

Найбільша складність зйомок фільму була в тому, що часу було мало. Ми знімали під час самого шоу, тому можливості зробити кілька дублів не було. А через початок пандемії ми не встигли зняти глядачів. Ми планували зробити ще одну зйомку в Лісабоні, щоб показати аудиторію, реакцію людей на шоу, емоції. Такі моменти потрібні, адже коли бачиш щирі емоції інших людей на екрані, ти також проймаєшся ними. Але попри те, що зйомки зірвалися, вийшло все одно добре.

Найбільший виклик був у тому, щоб зняти шоу з найкращих ракурсів. Річ у тім, що це не просто виступи Мадонни, а масштабні шоу з хореографією й танцюристами. Показати деталі їхніх рухів, костюмів, обличчя крупним планом було не так просто. І це те, що найбільше хвилювало Мадонну – вона хотіла максимально показати хореографію в стрічці.

Окрім того, що ми з Нуно виступали режисерами, ми також були монтажерами фільму. Після зйомок ми ще рік монтували стрічку. Це був найскладніший і найдовший процес. Ми працювали 16 годин на день шість днів на тиждень. А іноді взагалі без вихідних. І так протягом року.

Ми монтували один номер, показували Мадонні, вона дивилася та казала, що потрібно виправити. Правлень було справді багато. Іноді я перемонтовував один номер декілька разів. Але в нашій сфері завжди так. Часто вона приходила і казала: «Ось тут занадто багато мене крупним планом, треба показати хореографію. А ось цей момент треба показати ще з іншого ракурсу, щоб глядач розумів, що відбувається на сцені». Її критика завжди була обґрунтована, для мене це було дуже корисно.

Це шоу бачило не так багато людей: лише у США та в кількох містах Європи. Більшість фанатів Мадонни не бачили його, тому було дуже важливо показати його у фільмі якнайкраще. Я відчував дуже велику відповідальність за це.

Це шоу особливе тим, що в ньому дуже великий акцент на мистецтві й хореографії. Це не просто виступ зірки й танці на тлі – це форма сучасного мистецтва.

Після того, як ми закінчили фільм, Мадонна запропонувала мені продовжити співпрацю. Ми зняли відкриття 40-ї річниці MTV Video Music Awards з нею. А ще зняли проєкт Madame X: Madame Xtra Q&A, в якому Мадонна відповідає на запитання інших зірок. Серед них: Біллі Айліш, Snoop Dogg, FKA Twigs, Емі Шумер, Аріана Ґранде й інші.

Я б дуже хотів попрацювати в Україні. У нас є дуже багато талановитих людей і красиві місця. Тому зараз думаю над тим, аби зняти тут свій мініфільм.