Інтерв'юВиставка справжніх людських тіл уперше в Києві. Це інтерв’ю з її кураторкою
У чому мета та наскільки це етично
Міжнародну виставку живих тіл Body Worlds вперше показують в Україні на території ВДНГ. З 1995 року вона подорожує світом – її вже встигли побачити понад 49 мільйонів відвідувачів. У Києві побачити експонати можна буде до 31 жовтня. На виставці показуватимуть справжні людські тіла, які вдалося зберегти за допомогою пластинації. Спеціальний метод винайшов німецький лікар Ґунтер фон Гаґенс у 1970-х роках, а його дружина Ангеліна Уоллс стала кураторкою експозицій.
The Village Україна спілкується з Ангеліною Уоллс, щоб зрозуміти, для чого показують людські тіла, як працює метод пластинації та чи етично використовувати тіла для музейних експонатів.
Виставка Body Worlds — Всесвіт Тіла триватиме до 31 жовтня. Подивитися її можна в павільйоні № 4 на території ВДНГ.Виставка Body Worlds — Всесвіт Тіла триватиме до 31 жовтня. Подивитися її можна в павільйоні № 4 на території ВДНГ.
Вартість входу: від 350 до 400 грн.
Підпишись на THE VILLAGE УКРАЇНА В TELEGRAM – усі головні тексти тут.
Коли і як з’явилася ідея створення виставки?
Перша велика виставка відбулася в Японії ще 1995 року. Тоді нас запросили показати експонати в Токійському національному музеї. Було дуже цікаво спостерігати за реакцією відвідувачів на людські тіла: японці досить стримані у житті, проте на виставці вони дуже жваво обговорювали побачене. А одна дівчина підійшла до мене і сказала: «Я намагалась покінчити життя самогубством тричі. Але під час виставки я нарешті усвідомила, наскільки прекрасною я є всередині. Обіцяю, що ніколи більше не повторю ці спроби». У той момент я зрозуміла, як сильно впливає наш проєкт на людей, і ми продовжили подорожувати з ним. З того часу намагаємося створювати нові навчальні експозиції і знаходити теми, які цікавили б наших відвідувачів. Навіть після 25 років існування Body Worlds ми продовжуємо створювати нові експонати.
Людей надихають наші експонати
Що саме представлено на експозиції і яка її основна тема?
Теми цієї виставки The Cycle of Life, у ній кожна зала присвячена певному циклу життя людини. Ми хотіли показати всі етапи від народження, дорослішання організму і до самої смерті. Як тільки ми приходимо у цей світ, починається процес розвитку нашого тіла, яке невпинно змінюється. Експозиція тематично поділена таким чином, щоб показати цілісний погляд на людський організм. Виставка складається із 14 людських тіл, а ще органів, частин тіла та кісток: у сумі це 99 експонатів. На ній показують, який вигляд має кровоносна і нервова системи, а також тіло людини під час активності: бігу, гри у футбол, хокею, занять спортом. Проєкт створений для всіх відвідувачів, і тобі не потрібно бути фахівцем чи лікарем, щоб його осягнути. Ми розмістили біля експонатів інформаційні стенди, де доступно пояснено, як працює наше тіло.
Тут можна побачити поруч здорові та хворі органи: наприклад, здорові легені та легені курця, які знищили сигарети. Це освітній елемент виставки, який дає змогу порівняти органи й побачити, як на них діє хвороба та шкідливі звички.
Для чого були створені такі виставки людських тіл?
За фахом ми лікарі, тож наша ціль – дати людям можливість побачити, як побудоване тіло та як воно працює. Адже переважно люди бачать їх лише в енциклопедіях і на картинках, та це ніяк не зачіпає. Зовсім інший ефект, коли ти бачиш людський організм наживо ізсередини. Відвідувачі отримують більше знань для кращого розуміння власного тіла, а ми таким чином заохочуємо їх цінувати свій організм та дбати про нього: займатися спортом, правильно харчуватися і відмовитися від шкідливих звичок.
Як роблять експонати та яким чином вдається довго зберігати тіла?
Гниття тіла залежить від води у ньому, тому її потрібно вивести з організму. Ми використовуємо спеціальний метод пластинації, який винайшов мій чоловік Ґунтер фон Гаґенс. Він присвятив усе своє життя для того, щоб розвинути і вдосконалити метод пластинації. Це складний процес, коли всю воду в організмі замінюють на синтетичні полімери. Тобто всі тканини тіла, які містять воду, наповнюють силіконом. Таким чином експонати є довговічними і стійкими. Пластинація робить їх міцнішими і водночас еластичними. Це дає нам змогу зафіксувати тіла у правильному положенні та відкриває доступ до органів – тверду тканину тіла можна привідкрити і показати відвідувачам органи всередині. Пізніше ми підфарбовуємо м’язи у насиченіший червоний колір, бо після смерті вони стають блідими. Потрібно використовувати спеціальну фарбу, яка не заважає бачити структуру і деталі м’язів, щоб частини тіл були природними.
Скільки часу займає створення експоната?
Це досить тривалий процес. Третина часу йде на те, щоб закріпити його в потрібному положенні. Нам треба десь 1 500 годин, щоб створити готовий експонат, а сам процес займає близько року. Більшість працівників Інституту пластинації не мають медичної освіти. Ми самі їх навчаємо.
Ми завжди радимо нашим донорам узгодити їхнє рішення з родичами, щоб потім не виникало проблем
Звідки ви берете тіла?
Ми ініціювали спеціальну програму донорства ще у 90-х. Це було ще до створення виставки: тоді Інститут пластинації використовував людські тіла для дослідницької та навчальної роботи. Сьогодні в нас є понад 18 тисяч донорів, 2 тисячі з яких мали певні хвороби. Бути донором – усвідомлений крок. Такі люди розуміють важливість науки та освітньої мети наших виставок. Ми використовуємо всі тіла, крім тих, що пройшли розтин, і тих, що вже мають сильні ознаки розпаду.
Більшість наших донорів живе в Німеччині, тому ми отримуємо їхні тіла до трьох днів після смерті. Вони перебувають у лабораторії, де ми даємо ін’єкцію, щоб зупинити процес розкладання. Близько року ми вивчаємо тіло перед тим, як зробити з нього експонат. Зазвичай усе залежить від родичів, адже ми не отримаємо тіло, якщо родина померлого не поінформує нас про це. Ми завжди радимо нашим донорам узгодити їхнє рішення з родичами, щоб потім не виникало проблем. Проте Інститут пластинації не повинен отримувати дозволи, щоб забрати тіло, адже це остання воля донора. З погляду етики я не вважаю, що було б правильно забирати тіло, якщо родичі проти і хочуть його поховати.
Чи етично використовувати тіла справжніх людей для виставки?
Ми чули звинувачення, що такі експонати з донорів – це зневага до людської гідності. Але я переконана, що це не так. Гідність іде разом з визнанням, це дуже залежить від того, як відвідувачі реагують на експонати. Якщо вони приходять лише розважитися і починають сміятися, тоді це може бути знущанням з гідності. Але все працює навпаки – людей надихають наші експонати. Тож важливо розуміти, що люди добровільно віддають свої тіла інституту.
Як стати донором?
Ми не рекламуємо донорську програму, тому вам потрібно прямо сконтактувати з Інститутом пластинації. Після цього вам дадуть перелік інформації про те, як працює пластинація, що стається з тілом. Відтак заповнити дві донорські форми з умовами, на які погоджуєтеся або які відхиляєте. Наприклад, є донори, які погоджуються віддати своє тіло для досліджень, проте не хочуть, щоб вони ставали експонатами для виставок. Одну форму ви тримаєте у себе, друга зберігається в інституті.
Які ще виставки експонуються по світу?
Загалом у нас є постійні виставки у музеях і ті, що мандрують по світу. Ми вже відвідали понад 40 країн на 6 континентах. Одна з найновіших експозицій пов’язана із щастям і тим, як воно впливає на людський організм. Інша ж присвячена серцево-судинній системі людини, адже багато смертей пов’язані саме з хворобами серця. Є окремі виставки про мозок та нервову систему, а ще про те, як сучасні умови впливають на наше тіло. Крім тимчасових виїзних проєктів, експонати Body Worlds можна побачити на постійних виставках у Берліні, Лондоні, Амстердамі, Гейдельберзі, Губені та Сан-Хосе в Каліфорнії.
Бути донором – усвідомлений крок
Фото: Андрій Максимов