Інтерв'юДжаред Лето про цілі, маскулінність і любов до Києва
«Я бачу ще так багато каменів, які треба перевернути»
30 Seconds to Mars стануть хедлайнерами другого дня UPark 2019. Гурт виступить у середу, 17 липня, на фестивальній локації, яку будують у Sky Family Park. Для виступу команди Джареда Лето до сцени додадуть 7-метровий подіум.
Артисти 30 Seconds to Mars у своєму райдері вже закликали організаторів UPark Festival 2019 відмовитися від використання одноразового пластику. Гурт везе із собою багаторазові повітряні кулі, конфеті та піротехніку. Крім того, музиканти просять надати їм не менше як 20 надувних іграшок, якщо вони захочуть провести час у басейні.
У гримерці Джареда Лето буде супроводжувати особистий масажист, мануальний терапевт і фоніатр. Джаред розповідає The Village Україна про власні цілі, тиск очікувань, чоловіків та любов до Києва.
Підпишись на THE VILLAGE УКРАЇНА В TELEGRAM – усі головні тексти тут.
Про нові цілі
Мене досі драйвить зв’язок з аудиторією та творення чогось зовсім нового на сцені. Ми б хотіли дарувати нашим глядачам відчуття безмежних можливостей, які дає життя. Нам з братом досі здається, ніби ми лише починаємо. Все ще відчуваємо багато захоплення, енергії та вдячності.
Мої цілі змінюються весь час. Щойно ти досягаєш чогось, починаєш шукати нові виклики. Це ніби історія про чергування постійних плато і нових вершин, на які доведеться піднятися. Крім того, завжди залишаються справи, які ніяк не вдається завершити.
Я ніколи не сприймав себе як остаточно завершену особистість, мені завжди вистачає завдань
Я бачу ще так багато каменів, які треба перевернути.
Я б хотів розвиватися як митець, як музикант, як режисер, як людина. Можливо, я хотів би знайти ще якісь нові навички у новому житті – адже саме це дає змогу знаходити нові знання та переживати нові досвіди.
Ще хотілося б проводити більше часу з природою. Не варто думати лише про роботу. Сьогодні я хотів би бачити більше миру, свободи та щастя. І водночас – менше болю, страждань і трагедій. Нам варто почати ставитися одне до одного краще.
Про очікування
Ми все життя відчуваємо тиск. Просто ми люди. Що вищі твої цілі та очікування щодо самого себе, то сильнішим є тиск. Я постійно відчуваю цей тиск – іноді він стимулює, а іноді заважає. Із цим почуттям доводиться домовлятися. А це непросто – як у стосунках, так і в роботі.
Як шукати баланс? Навіть не здогадуюся.
Мабуть, треба слухати себе – ставити собі питання, чи справді осмислено ти ухвалюєш рішення
Про чоловіків
Я б радше не говорив про чоловіків як щось окреме. Варто говорити про чоловіків як про людей загалом. Як істоти ми недосконалі. Але ціллю має бути намагання стати усвідомленим, добрим і здатним до співчуття настільки, наскільки це можливо.
Свого сина я вчив би здатності чути себе, бути свідомим і здатним до емпатії, щоб з’ясувати, ким ти є і чого ти хочеш від життя. Не можна очікувати права на вдалу кар’єру та краще місце під сонцем лише тому, що ти народився привілейованим. Так працює цей світ – або ти змінюєшся, або залишаєшся позаду.
Про Київ
Київ дуже цікавий, у ньому багато креативності та енергії. Я встиг трохи побути тут – мені сподобалося. Неповторне місто. Найбільше я запам’ятав, як ліз на один з київських мостів.
Ми давно не грали у Києві, тому чекаємо, коли зможемо знову всіх побачити та розділити цю ніч.
Фото: Вася Осадчий