В Українському Домі з 14 до 17 листопада влаштовують новий книжковий фестиваль «Фундамент: Історії про культуру». Назва – від однойменної книгарні на цокольному поверсі будівлі на Хрещатику.

«Фундамент» – це книжковий захід нового формату, запевняють організатори. Надалі його планують проводити регулярно (раз чи двічі на рік). В одному місці зберуть «найбільший масив нонфікшну», виданий за останні два роки: книжки про кіно й театр, музику, урбаністику й альбоми. Крім книжок, будуть кінопокази, дискусії, розмови, презентації та виставки.

Перший «Фундамент» курують журналістка й редакторка інтервʼю The Ukrainians Богдана Неборак і головна редакторка видання «Сенсор» Анастасія Євдокимова. Фокусна тема події – модернізм як явище, а також розуміння української ідентичності. Віледж побував в Українському Домі за кілька годин до початку фестивалю й розпитали організаторів про подію.

Про концепцію та головні події

Замість «традиційного» книжкового ярмарку атріум Українського Дому перетворять на велику бібліотеку, ділиться директорка Українського Дому Ольга Вієру. Книжкові стенди, які створила художниця Катя Лібкінд, триматимуться на стяжних ременях, інші – на металевих каркасах. За задумом це має зблизити читача й сам простір навколо.

   

«Нам важливо створити культурний досвід: ви приходите на фестиваль, відвідуєте події, оглядаєте виставки, відчуваєте, яка тема зараз вам найближча», – додає кураторка Богдана Неборак.

Приклад стенду зі стяжками від Каті Лібкінд

Замість килимів і торшерів буде «будівельна естетика» й апсайклінг-пуфи зі старих афіш Українського Дому. Крім самого простору від Каті Лібкінд, підготували також два виставкові проєкти, розповідає кураторка Українського Дому Тетяна Волошина. Перша експозиція – про письменницю Соломію Павличко, яка побудована навколо її особистого архіву. Його вперше представлять українцям завдяки співпраці з київським видавництвом «Основи», яке Павличко заснувала в 1992 році.

На книжкових полицях, звісно, будуть книжки. Усі вони – про культуру, пояснює кураторка Анастасія Євдокимова й додає, що примірник для себе знайдуть люди з конкретними запитами, і ті, хто «тільки підступається до культури». Будуть не тільки книжки від видавництв, а й самвидав.

«Нас тішить, що випадково на зіни не натрапити, бо ви точно стикнетеся з їхніми авторами [...] Видається чудовою ідеєю розширити це коло спілкування та представити їх разом із професійним видавничим полем. Загалом не буває «не таких» історій і видань – усі вони надцікаві за способом створення, технікою, наповненням чи точкою зору», – розповідає співзасновник книгарні «Фундамент» Андрій Онищенко.

Архівні знімки Соломії Павличко, деякі з яких показують вперше

«Обрати буде складно, тому я б радила переїхати до Українського Дому на ці чотири дні», – каже менеджерка фестивалю Ірина Бойко.

На її смак, найкращі три події на фестивалі – дискусія про книжкову графіку львівського модернізму, лекція з літературознавицею Вірою Агеєвою про Соломію Павличко, а також розмова з Олександром Савчуком і Яриною Цимбал про Харків 1920-х і вже згаданий «Універсальний журнал». Повна програма фестивалю – тут.

Про міське на фестивалі

Друга виставка, яку підготували до відкриття, розповість про «Універсальний журнал» («УЖ»), який видавали в 1930-х роках у Харкові. Встигли видати тільки 10 випусків, але організатори запевняють, що це важливе видання в історії України. Покажуть авангардні обкладинки цього журналу, які створили Анатоль Петрицький, Василь Седляр, Івана Падалка й інші, а також контент із журналу: постери до нового кіно й тексти про відомих культурних діячів.

Виставка про видання – це також розмова про містян і міські процеси, хоч і 100-літньої давнини, запевняє Анастасія Євдокимова. На її думку, це допоможе краще зрозуміти самих себе й дізнатися, як минулі події впливають на те, якими наші міста будуть завтра.

Постери в «Універсальному журналі» до виходу стрічок, а також про різних культурних діячів

Крім того, у програмі фестивалю фільм про відбудову Києва від Ukrainer, а також дискусії про перейменування, мозаїки й дизайн. Богдана Неборак додає, що в межах фестивалю «Фундамент» переосмислюють міста по-новому – як захищені, звільнені, так і тимчасово окуповані. 

   

«Загроза втрати впливає на самоусвідомлення, саме тому сьогодні зʼявляється значно більше книжок про українські міста», – коментує Богдана Неборак.

обкладинка й фото: Олексій Морозов для Віледжа