ГідЩо дивитися на «Молодості»: рекомендації від команд The Village Україна та кінофестивалю
Що вибрати з 250 фільмів
«Молодість» – міжнародний кінофестиваль, який проводять у Києві з 1970 року. Цьогоріч подія відбудеться з 22 до 30 серпня, у програмах – близько 250 фільмів. Редакція The Village Україна спільно з командою фестивалю ознайомилися з програмою й діляться списком стрічок, які планують відвідати.
Раніше ми публікували експлейнер «Що потрібно знати перед відвідуванням сеансів» і писали про систему абонементів, яку ввели цього року вперше.
Ярослав Друзюк
редактор The Village Україна
Якщо є можливість переглянути «Сім самураїв» на великому екрані, треба дивитися «Сім самураїв» на великому екрані. Особливо якщо є можливість зробити double feature з американською версією «Чудової сімки». Окрім програми «Століття», мене, як редактора розділу «Їжа», цікавить «Смак фо» в основній конкурсній програмі – німецько-польський фільм про родину в’єтнамців, яка живе в Польщі. Серед короткого метру чекаю на дебют засновниці Family Production Анастасії Буковської «Бульмастиф» (нове українське кіно поки найкраще роблять люди з досвідом роботи в рекламних продакшнах) і нову роботу автора «Колір фасаду: синій» Олексія Радинського під назвою «Колообіг» про міський пейзаж сучасного Києва.
Анна Шакун
дизайнерка The Village Україна, головна редакторка видання Moviegram
Цьогоріч «Молодість» зібрала класну добірку українських прем’єр, з яких хочеться йти ледь не на кожну. Окремо хотілося б виділити «Поїзд «Київ – Війна» Корнія Грицюка. Це задокументована подорож рейсом «Київ – Костянтинівка», яка досить інтимно розповідає історії людей, що опинилися в потязі. Попередня робота режисера, мок’юментарі «2020. Безлюдна країна», опинилася напрочуд провісницькою, тож мені цікава інша сторона відчуття своєї країни цього режисера.
Окрім того, хочу переглянути «Птахи (або як ними бути)» Бабіса Макрідіса. Цей грек точно знається на тонкій іронії. Доволі абсурдна екранізація п’єси Арістофана розповість про двох чоловіків, які вирішили ізолюватися від усього людства та створити ідеальне місто для птахів.
За роздумами про жіночу сексуальність треба йти на «Мене звуть клітор». Це відверта розмова з жінками різного віку про їхній сексуальний досвід, який вони отримували з дитинства. І наостанок – «Жінка, яка втекла». Rotten Tomatoes обіцяє, що це буде найбільш феміністична стрічка корейського режисера Хон Сан Су. Я люблю азійських режисерів за те, що завжди створюють особливу атмосферу у своїх фільмах. Тим паче перемога «Паразитів» на цьогорічному «Оскарі» натякає, що нам варто пізнавати більше азійських імен у кіно.
>
Максим Чеховський
діджитал-директор у The Village Україна
«Молодість» – це завжди пошуки нового для себе. Цього року хочу переглянути стрічку «Батьки» Еріка Берґкраута та Рут Швайкерт – історію про те, як подружжя намагається врятувати своє кохання, зруйноване побутом.
Також хотів би ще для себе відзначити «Життя поза резюме» Сашка Протяга. Режисер у цій стрічці досліджує взаємодію та взаємозаперечення роботи й творчості в сучасній Україні. Як правильно говорить автор: «Ви навряд чи будете писати в резюме про підбирання цікавих речей на вулиці, пошук татуювання або розмови про марксизм на кухні».
Андрій Баштовий
головний редактор The Village Україна
Усе, що показують у межах програми «Фестиваль фестивалів», краще не пропускати. Ну, і знайду час на опівнічну програму Midnight Special – там і фільми варті уваги, і нічні покази, які я люблю.
Краще оберу щось із неочевидного. Точно подивлюся «Еллі» – німецьку студентську стрічку про техно-діджейку, яка намагається знайти баланс між власною кар’єрою та турботою про доньку. Спробую не пропустити «Копач» – стрічку з Греції, вона в міжнародній конкурсній програмі.
Софія Данилова
редакторка спецпроєктів The Village Україна
Фільм про війну – «Забуті» Дарії Онищенко з меседжем про те, скільки потрібно мати відваги, аби залишатися собою у ворожому середовищі. А ще уявіть скульптури оголеного жіночого тіла мисткині Марії Куліковської серед декорацій окупованого Донбасу. Здається, це вже перформанс, а не кіно.
Хочу також відзначити стрічку «Зарваниця» від Яреми Малащука та Романа Хімея. На відміну від попередніх робіт, де тема болить, цей фільм викликає усмішку та почуття ностальгії. Якщо у вас є родичі із Західної України (особливо доктори богослів’я та викладачі УКУ), ця робота відправить у дитинство, де ви бездумно стояли зі свічкою та ловили божественний катарсис.
Андрій Халпахчі
артдиректор МКФ «Молодість»
Моя улюблена програма – це класика світового кіно, зокрема програма «Століття». Наприклад, класика вестерну «Чудова сімка» з Юлем Бріннером і «Сім самураїв» Акіри Куросави з Тошіро Міфуне як оригінальний витвір мистецтва. Також «Фрейд» із Монтгомері Кліфтом. Крім того, ми дуже раді вперше показати нові фільми українських майстрів: Романа Балаяна, В’ячеслава Криштофовича та Сергія Буковського. Ці імена говорять самі за себе.
Я фанат комедій, а якщо вони про робітника нудистського кемпінгу, нахабну дівчину, яка хоче виграти конкурс популярності в школі та про незайманого 30-річного хлопця, який натрапляє на ворожку, значить, я дуже чекаю на ці фільми: «Патрик», «Юна Жульєт», «Мій ранковий сміх».
Дмитро Онисович
генеральний продюсер кінофестивалю «Молодість»
Чекаю на програму Sunny Bunny, цього року вона дуже сильна й актуальна. Також чекаю на фільми «Остання і перша людина» Йохана Йоханссона, «Лара» у програмі «Фестиваль фестивалів» і на індійський фільм Cat Sticks у програмі Midnight Special.
Катя Янюк
голова акредитаційної служби та волонтерів
Оскільки на фестивалі я встигаю подивитися не більше 5–6 фільмів, обираю дуже ретельно. Найбільше чекаю на «Вілкокс» Дені Коте та «Провінцію» Грімура Гаконарсона. Обох цих режисерів мені відкрила «Молодість», тепер я їхня палка шанувальниця.
Гліб Родченков
PR-директор
Для мене «Молодість» стане чи не найпершим кінофестивальним досвідом у Києві. Тож чекаю на стрічку «Вусатий фанк» Олександра Ковша – певною мірою фільм-дослідження появи українського фанку та диско. Звісно, фільм «Ніщо» Йоргоса Лантімоса з програми короткого метру, якого, певно, усі вже цінують і знають після його легендарного «Лобстера». Ну, і ще на голос Тільди Свінтон в «Останніх та перших людях».
Микита Козлов
продюсер вебплатформи
Увесь асоціативний ряд з терміном «фестивальне кіно» для мене повністю руйнується підбіркою фільмів у програмах Forma та Midnight Special. Стрічка «Ісус вказує тобі дорогу до шосе» мімікрує, змішує в химерний коктейль усе, що ми знаємо про кіно категорії «Б» – бадьорий кемп, що винесе глядача на орбіту Марса раніше за Ілона Маска. А інша нестандартна картина, на яку очікую, – «Двадцяте століття» канадця Метью Ренкіна. Якщо ви полюбляєте вайб класичного Голлівуду, абсурд «Монті Пайтона» та німецький експресіонізм, то дуже раджу.