The Village Україна продовжує підбивати підсумки року. Разом з експертами музичної індустрії ми обрали найкращі світові альбоми, які вийшли 2020 року. Альбоми перераховані в довільному порядку, без прив’язки до кількості згадувань. Альбоми, названі лише один раз, подані окремим списком у кінці, радимо також переглянути його.

Mac Miller — Circles

Аліна Паш


Mac Miller — любов до й після смерті, є й буде. Безперечно, талановитий, емоційний мрійник, що близький мені за духом. Усі його експерименти лайк. І цей альбом також по-особливому.

Катерина
Малюкова

концертна директорка Івана Дорна та гурту Kalush


Circles Мак Міллер написав за життя, але вийшов майже через 2 роки, як музикант помер. Абсолютно чарівне й музичне звучання. І не відпускає відчуття, що артист знав усе наперед.


Mac Miller — Circles

Jessie Ware — What’s Your Pleasure?

Саша Варениця

засновник музичної агенції «Много Воды» та Popcycle Records


Захоплені меломани дізналися про британську співачку Jessie Ware у 2012 році з виходом її першого великого хіта Wildest Moment. Пам’ятаю, як зробив на цю пісню mash-up з Pink Floyd «Learning to Fly». Вони ідеально накладалися одна на одну. Трохи пізніше пісня потрапила в рекламу презервативів Durex: назва допомогла. Як «ту саму пісню з реклами» її запам’ятали вже не тільки меломани, а геть усі. Тоді Jessie Ware стали називати «новою Sade» і пророкували їй світову славу. Але сама співачка несподівано для всіх вирішила взяти довгу паузу. Вона розпустила свій гурт, пішла в декрет, народила двох дітей і надовго зникла з радарів ЗМІ. Багато хто вже встиг скинули її з рахунків і занести в список «героїв одного хіта». Тим ефектніше виглядало її тріумфальне повернення у 2020 році. Новий альбом What’s Your Pleasure ідеальний. Це легка, здебільшого танцювальна музика, зроблена людьми з тонким смаком. Сама Jessie співає тут так, що не залишається сумнівів: у соул-музики вона сьогодні номер два у світі після недосяжної Еріки Баду. Окреме задоволення — винахідливі, стильні аранжування. Над альбомом працювала ціла армія іменитих саунд-продюсерів і музикантів. Ось лише неповний список: Джеймс Форд з Simian Mobile Disco і The Last Shadow Puppets, лідер Metronomy Джозеф Маунт, культовий диско-діджей Morgan Geist, зірка uk-garage Benji B, британський музикант Kindness (реінкарнація молодого Simply Red) і легендарний дует сонграйтерів Jolley & Swain, відомий завдяки вічнозеленим хітам Spandau Ballet, Kim Wilde, Дайані Росс. Загалом сплав молодості, досвіду й майстерності. Такий склад, зібраний в одній студії, — це 100% гарантія успіху. Так і сталося.

Максим Сердюк

головний редактор онлайн-медіа «Слух»


Ступивши на територію диско, Джессі Вейр записала один із найкращих попальбомів року. Тут є грув, секс, танцювальний настрій і нестримна позитивна енергія. What’s Your Pleasure — ідеальний приклад альбома, який хочеться багаторазово слухати від початку до кінця.


Jessie Ware — What’s Your Pleasure?

Yves Tumor — Heaven To A Tortured Mind

Сергій Вовк

співзасновник КАМА та Thousand Kisses Place


На своєму четвертому альбомі американський співак і продюсер Шон Боуї (!) A.k.a. Yves Tumor перейшов з розряду музикантів у розряд художників тому, що його альбом Heaven to a Tortured Mind — це твір мистецтва. Гітарам може позаздрити сам Кевін Паркер із Tame Impala, басовим партіям, упевнений, шле респекти сам Thundercat, а вміле використання електронних інструментів змушує пританцьовувати навіть там, де це не планувалося. Ідеальна музика для домашнього прослуховування, для прослуховування під час прогулянки, для роботи або навіть домашньої вечірки. Загалом музика в Yves Tumor стала зовсім ідеальною.


Yves Tumor — Heaven To A Tortured Mind

070 Shake — Modus Vivendi

Дмитро Авксентьєв

 Koloah


Багато в чому завдяки саунд-продюсеру Майку Діну цей альбом — один з тих, до яких повертаєшся через 5–10–15 років, і він не втрачає своєї актуальності.

Олександр Філоненко

Monoconda


Саунд-продюсер цього релізу — славнозвісний Mike Dean, що вже декілька декад робить топовий американський звук (2Pac, Jay-Z, The Weeknd, Drake). Далеко не всі його роботи мені до вподоби, але я його величезний фанат, як професіонала. Майку разом зі співачкою гватемальського походження Danielle Balbuena вдалося зробити дуже яскраву мультижанрову роботу, що балансує на межі хіп-хопу, електроніки та попмузики з нетривіальними рішеннями та фірмовими синтезаторними соло Майка. Дуже цілісна, щира й атмосферна робота. Також раджу зацінити виступ 070 Shake у межах проєкту COLORS. Пробирає до мурашок.


070 Shake — Modus Vivendi

The Weeknd — After Hours

Андрій Гуцуляк

 TVORCHI


Альбом є цілісним і зі свіжим звучанням. Крім цього, треки, які ввійшли, знаходились у всіх можливих чартах. Наприклад, Blinding Lights перший трек в історії, який один рік знаходився в Billboard top 10.


The Weeknd — After Hours

Roisin Murphy — Roisin Machine

Женя Філатов

The Maneken


Що стосується Roisin Murphy, то я давно чекав від неї такого альбома, створеного в кращих традиціях як і її сольної творчості, так і часів гурту Moloko.


Roisin Murphy — Roisin Machine

Tame Impala — Slow Rush

Вячеслав Дрофа

Otoy


Tame Impala — це той звук, у якому ти не думаєш про час, витрачений на дорогу на роботу. Ти просто є. А цей рік у мене саме такий. Тому й альбом вибрав відповідний.


Tame Impala — Slow Rush

Fiona Apple — Fetch the Bolt Cutters

Ярослав Друзюк

редактор
The Village Україна


«Мистецтвом радикальної чутливості» називає свій профайл на Фіону Еппл редакторка The New Yorker Емілі Нуссбаум. В одному з найкращих портретних матеріалів року Фіона впускає нас до себе. Вона буденно розповідає про стосунки з Полом Томасом Андерсоном і вечір із колишнім хлопцем у будинку Квентіна Тарантіно, після якого вирішила покінчити з кокаїном. Але зрозуміти, що йдеться про живу легенду американської попкультури, можна й без цього. Достатньо ввімкнути Fetch the Bolt Cutters.

Перший за вісім років альбом Еппл у будь-якому разі став би великою подією. Та очолювати більшість топів року й отримувати зразкові десять балів від Pitchfork (уперше за десять років після My Beatiful Dark Twisted Fantasy Каньє Веста) йому вдається завдяки прямому влучанню в zeitgeist. Fetch the Bolt Cutters вийшов на піку першого локдауну у квітні, й альбом, повністю записаний у домашніх умовах, зрезонував зі світом, який теж раптом закрили вдома. Фіона Еппл сповідається й роздає вироки, у процесі зриваючи голос, на тлі гавкає пес і грюкають двері, і ми всі теж киваємо й цитуємо Джилліан Андерсон: принесіть уже ті кляті болторізи й відпустіть нас.

Fiona Apple’s Art of Radical Sensitivity

Ігор Панасов

музичний оглядач


Я особливо поважаю музикантів, які випускають нові альбоми не за бізнес-розкладом, а коли їм накипіло. Фіона Еппл робить це раз на 5–7 років, і завжди це щось особливе, а не конвеєр. Fetch the Bolt Cutters — це музика, яку дуже важко передбачити, і вона створена з дивних звуків, які учасники команди Еппл здобували також за допомогою різних побутових предметів, а не лише звичайних інструментів. Але з усіма карколомними знахідками й поворотами цей альбом не є абстракцією, це пісні, сповнені яскравими особистими емоціями. У Фіони так було завжди. І все це загалом неймовірно заворожує.


Fiona Apple — Fetch the Bolt Cutters

Khruangbin — Mordecai

Філ Пухарєв

музичний журналіст


Khruangbin залишаються трушним інді-рок-гуртом навіть у часи, коли популярність жанру пішла на спад. Свої пісні техаські музиканти записують просто в амбарі, а потім викладають їх на Bandcamp.

Mordechai — третій за рахунком альбом Khruangbin і перший у дискографії гурту, що яскраво засвітився на радарах музичних критиків. Музиканти можуть похвалитися багатою меломанською ерудицією й водночас грають на повному релаксі, узагалі не боячись зробити щось не так. Тайський фанк, турецька психоделіка, інтернаціональний лаунж, здавалося б, нестравна комбінація, але все тут виявляється на своїх місцях.

«Тю, та це ж фонова музичка», — скажуть критики. Хай так. Але після складного 2020-го всім нам треба трошки розслабитися, відкинутися в кріслі й випити улюблений коктейль. І Mordechai — ідеальний саундтрек для такого чілу.

Андрій
Баштовий

головний редактор The Village Україна


Mordecai для мене став саундтреком літа 2020, а трек Pelota вмикаю на кожній вечірці. У Mordecai є й динамічні короткі треки, і розтягнуті психоделічні композиції. Коли вперше почув «тайський фанк» Khruangbin, ніколи б не подумав, що пишуть його десь у техаській глибинці.

Попередній альбом гурту Con Toro El Mundo якимось чином умудрився не потрапити в топ альбомів 2018 року від The Village. Добре, що Mordecai тут.


Khruangbin — Mordecai

Oliver Tree — Ugly is Beautiful

Alyona Alyona

реперка


Я фанатка Олівера ще з перших треків. Подобаються мелодії, змішання стилів, меседж і візуал. Плюс, концепт альбома дуже близький мені за духом.


Oliver Tree — Ugly is Beautiful

Siti Muharam — Siti of Unguja

Дар'я Коломієць

ведуча, Dj та засновниця застосунку MusiCures 24/7


Siti Muharam — це відкриття 2020 року особисто для мене. Я щаслива знайти цю платівку, тому що там намішані звуки, ритми під які класно танцювати, міксувати в сетах і просто слухати. Для мене віднайти щось, що люди будуть шазамити й, можливо, з першого разу не зашазамлять, — це найвище задоволення. Бо для мене, як для діджейки, найголовніше — це селекція та відкриття.

Цей альбом потрапляє в мій особистий рейтинг, тому що його можна довго розбирати, його можна не зрозуміти, але його дуже хочеться заміксувати.

Сергій Кейн

головний редактор Comma


Скарб з ароматом пряних спецій Занзібару. Сто років тому на Сході Африки творила й дивувала людей співачка Сіті бінті Саад («Сіті» означає «пані») – піонерка музичного стилю таараб. Цей стиль, популярний у Танзанії, Занзібарі, Кенії, увібрав у себе поезію суахілі та віяння з Північної Африки, Близького Сходу, Індії, Пакистану. У часи, коли навколо співали виключно чоловіки, Саад стала першою жінкою, а згодом і першою зіркою в жанрі, відкривши іншим жінкам шлях до професії. За останні пів століття місцева музика суттєво змінилася, таараб лишився прерогативою історичної давнини. Та тепер повернути й осучаснити традиції взялася Сіті Мухарам – праонука Сіті бінті Саад і «золотий голос Занзібару».

В альбомі Сіті Мухарам співає, а Мохамед Ісса Хайі – син ще однієї легенди жанру й керівник єдиної̈ музичної̈ школи в Занзібарі – відповідає за музичну режисуру та грає на уді – струнному щипковому інструменті, що передував лютні й гітарі. Акомпанують їм канун (дуже далекий̆ родич кобзи), перкусія та дописані в Лондоні контрабас і басовий кларнет. Треки на кшталт Mashozi Ya Huba дають змогу уявити артистку на одній сцені, наприклад, з «ДахаБрахою». У Pakistan перкусія кличе у вишуканий танок. Kijiti – найскладніший для слухача трек, недарма звучить так надривно, це жахлива історія зґвалтування й убивства вагітної жінки, за яку покарали не вбивцю, а свідків. Та потім є змога видихнути під гармонійну й витку Alaminadura. Ця платівка – і присвята традиціям, і виняткова сучасна музика, і звучання майбутнього через глобалізацію.


Siti Muharam — Siti of Unguja

Названі експертами альбоми, які не увійшли в топ:

Joji — Nectar

Miley Cyrus — plastic hearts

KennyHoopla — How will i rest in peace if i’m buried by a highway?

Machine Gun Kelly — Tickets to My Downfall

Yungblud — Weird!

Rone — Room with a View

Boxcutter — Bealoideas

The 1975 — Notes On A Conditional Form

Haim — Women in Music Part III

Juicy j — The Hustle Continues

2 chainz — So Help Me God

Migos — Culture III

Nine Inch Nails — Ghosts V: Together

Nicolas Jaar — Telas

James Blake — Before

Haelos — I’m There

Nicolas Jaar — Cenizas

Run The Jewels — RTJ4

John Frusciante — Maya

Sevdaliza — Shabrang

Dua Lipa — Future Nostalgia

Ariana Grande — Positions

Charles Webster — Decision Time

Oneohtrix Point Never — Magic 

Marie Davidson — Renegade Breakdown

Khotin — Finds Your Well

Tolouse Low Trax — Jumping Dead

LeafsChika — Industry Games

Princess Nokia — Everything Sucks

Hayley Williams — Petals For Armor

Yussef Dayes Trio — Welcome to the Hills

Mike Dean — 4:20

Asgeir — Bury The Moon

Sault — Untitled (Rise)

Nick Cave — Idiot Prayer
(Nick Cave Love at Alexandra Palace)

Bob Dylan — Rough And Rowdy Ways

Леван Горозия — «Рассвет»

Glass Animals — Dreamland

Dequine — Album

Баста — «40»


Експерти, які обирали найкращі альбоми року:

Alyona Alyona

Женя Галич (O.Torvald)

Олексій Бондаренко

Ігор Панасов

Сергій Кейн

Ніл Тарасов

Максим Сердюк

Філ Пухарєв

Влад Фісун

Саша Варениця

Даша Коломієць

Дмитро Авксентьєв (Koloah)

Олег Псюк (Kalush)

Женя Філатов (The Maneken)

Ната Жижченко (Onuka)

Сергій Вовк

Аліна Паш

Катерина Малюкова

Юля Юріна (Yuko)

Ярослав Друзюк

Андрій Баштовий