Коли ви купуєте квиток у кіно, приблизно 50% його вартості отримує кінотеатр, а інші 50% – дистриб’ютор фільму. У 2020 році українські кінотеатри заробили в рази менше через пандемію коронавірусу, карантинні обмеження та кризу. 

Розпитати, як кінотеатри пережили рік, ми вирішили в людей, які володіють найбільш повною картинкою про ситуацію на ринку: співзасновника мережі кінотеатрів «Планета кіно» Дмитра Деркача та Робіна Грбіча, акціонера компанії «Кіноманія», яка є ексклюзивним дистриб’ютором фільмів студій Warner Bros. та Disney.

Запитуємо представників індустрії, з якими втратами вони пройшли рік, які прогнози роблять на 2021-й і як на кінотеатри вплине рішення WB випускати головні прем’єри на стримінговому сервісі HBO Max.

– Пандемія та карантинні обмеження спричинили кризу для всіх галузей, але чи не найбільше від них постраждала індустрія кінопрокату. Як кінотеатри пережили цей рік?

Дмитро Деркач:

Рік був непростий. Щороку ми складаємо бюджет на наступний рік, зазвичай його точність на рівні 95–98%. Наприкінці 2019 року на 2020-й ми прогнозували оборот у майже мільярд гривень. Наразі ми не виконали цей план навіть на половину. Наскільки я розумію, нині показник приблизно на рівні 400 мільйонів гривень. Ці показники актуальні для всієї індустрії. Якщо торік загальний показник продажу квитків в Україні становив понад 100 мільйонів доларів, то цьогоріч – приблизно 30 мільйонів.

Тому ситуація дійсно складна: фактично ми не працювали пів року, тоді оголосили «карантин вихідного дня», а в січні буде новий локдаун. Щомісяця від березня ми фіксуємо втрати від 5 до 10 мільйонів гривень. Лише в жовтні ми вийшли в незначний плюс на рівні 100 тисяч гривень.

– Ви також повідомляли, що «Планета кіно» вирішила заморозити всі нові проєкти, які перебували в розробленні.

Деркач:

Так, ми призупинили всі нові інвестиції та проєкти. Також у листопаді були змушені почати зменшувати кількість робочих місць. Протягом першого локдауну та донедавна ми намагалися втримуватися від звільнення людей: 10–20 людей знайшли іншу роботу, але загалом ми намагалися зберегти команду. Звичайно, для цього довелося піти на скорочення заробітної платні на половину.

Та зараз, після «карантину вихідного дня» й оголошення нового локдауну, ми просто не можемо зберегти всіх працівників. Довелося скорочувати 30% штату й зменшувати заробітні платні. Орієнтовно 80% працівників головного офісу зараз працюють дистанційно, тому що ми відмовилися від робочого простору. Та навіть попри це накопичилися борги на загальну суму в понад мільйон доларів. Це зобов’язання перед орендодавцями-торговельними центрами, перед IMAX тощо. Ситуація дуже складна, і наразі я не бачу, коли ми зможемо з неї вийти.

Робін Грбіч:

Коронавірус – це дуже непередбачувана хвороба, й індустрія кінотеатрів перебуває в авангарді боротьби з нею. Вижити в цій боротьбі надзвичайно складно.

Підсумувати наш досвід досить просто: за нашими прогнозами, до кінця 2021 року Kinomania втратить річний оборот. На проміжку з липня по грудень 2020 року українська індустрія заробила приблизно 20% від показника 2019 року. Важко прогнозувати темпи зростання, але ми проєктуємо, що перша половина 2021 року буде кращою для кінотеатрів, ніж друга половина 2020-го.

Наприклад, Warner Bros. оголосили свій календар прем’єр на 2021 рік, і для українських кінотеатрів це хороші новини, тому що означає, що стрічки вийдуть в український прокат. Прем’єра фільму «Диво-Жінка 1984», яка в Україні вийде раніше очікуваного, 16 грудня, є гарними новинами для «Планети кіно».

Трейлер фільму «Диво-жінка 1984»

– Дмитро нещодавно розповідав в інтерв’ю «Бабелю», що влітку «Планету кіно» фактично врятувала прем’єра «Тенета» Крістофера Нолана. На цей блокбастер покладали великі надії в межах усієї індустрії. і, хоча загальний бокс-офіс не зрівнявся з показниками до Covid-19, у країнах, де все-таки відбувся повноцінний реліз, він отримав непогані збори.

Деркач:

«Диво-жінка», певно, другий після «Тенета» великий фільм 2020 року. Ми очікуємо високий рівень інтересу до нього. Для нас це дійсно гарні новини, тому що останні тижні грудня та перший тиждень січня – це високий сезон для кінотеатрів. Тому ми дуже раді, що локдаун вирішили вводити не зараз, а з другого тижня січня.

Грбіч:

Коли «Тенет» вийшов у прокат, люди були дуже раді повернутися в кінотеатри, тому що вони не мали такої можливості впродовж кількох місяців. «Тенет» дійсно показав непогані результати в Європі, їх можна було порівняти зі зборами [одного з попередніх фільмів Нолана] «Початку» в регіоні. Але в США фільми Нолана, зазвичай, збирають приблизно 250 мільйонів доларів, а цього разу вдалося зібрати лише 50 мільйонів. З огляду на обставини 300 мільйонів «Тенета» – це ніби непоганий показник. Але, коли студія вкладала в стрічку 250 мільйонів, то очікувала отримати блокбастер на рівні мільярдних зборів «Початку». Тож зараз фільм фактично є збитковим, бо студія недоотримала ще 750 мільйонів. «Тенет» справді був показовим проєктом, і зараз через його результати студії продовжують відкладати прем’єри фільмів, що негативно впливає на кінотеатри.

– Чи є можливість оцінити, наскільки успішним буде український прокат «Диво-Жінки 1984»? Чи можна буде порівняти цей ефект із «Тенетом»?

Деркач:

Думаю, приблизно настільки ж успішний. Можливо, навіть трохи кращі цифри, тому що «Тенет» усе-таки є більш нішевим фільмом, до того ж це фільм не в 3D. Також ми чекаємо на прем’єру нового мультфільму Pixar «Душа», тому очікуємо, що період з кінця грудня по 8 січня буде для нас прибутковим. Це можливість накопичити кошти, щоб пережити потому період січневого локдауну.

– Робіне, ви вже частково згадали про анонси Warner Bros. на 2021 рік, але водночас слід проговорити, що студія ухвалила рішення запланувати прем’єри головних фільмів, як-от: нова «Матриця» чи «Дюна» – паралельно в кінотеатрах і на стримінговому сервісі HBO Max. В Україні цей сервіс досі не доступний, але в США це рішення викликало суперечливі реакції, адже через одночасну прем’єру в мережі під ударом опинилися кінотеатри.

Деркач:

Думаю, це гарні новини для нас. Це ще одна можливість мотивувати людей іти в кінотеатр. Не думаю, що йдеться про «смерть кінотеатрів». Так, це може бути проблемою в довгостроковій перспективі для американського ринку, але наразі це правильне рішення для ситуації, що склалася.

Грбіч:

Якщо подивитися на цю ситуацію з боку Warner Bros., то це логічне рішення. Перший фільм «Диво-Жінка» зібрав у світовому прокаті понад 800 мільйонів доларів, і 400 мільйонів з них заробили на ринку США. Та зараз у США дуже напружена ситуація з COVID-19, продовжують роботу не більше 30% кінотеатрів. Утрата ринку Сполучених Штатів – це втрати половини касових зборів. Нові локдауни вводять й у Франції, Німеччині, Іспанії тощо. Це непростий час, що потребує непростих рішень.

– І це рішення вже викликало публічну критику від Крістофера Нолана та Дені Вільньова – двох, певно, головних режисерів-візіонерів, які співпрацюють зі студією.

Грбіч:

Гадаю, у майбутньому роль творців буде ще більш важливою. Кожна голлівудська студія хотіла б зняти фільм Крістофера Нолана чи Дені Вільньова. Якщо студія захоче працювати з певним режисером, надалі він зможе заздалегідь поставити умову про вихід фільму в прокат або певний період прокату.

Що важливо водночас підкреслити, студії розуміють, наскільки важливим для індустрії є прокат. Навіть в умовах активного розвитку стримінгових сервісів та інших форматів контенту. Тож фільми, створені для кінотеатрів, залишаться основним продуктом студій.

Для прикладу, скажімо, Netflix виготовляє або серіали, або недорогі артхаусні фільми, або фільми категорії Б. І це контент, до якого звикли користувачі Netflix. Кіностудії, зі свого боку, виготовляють інший контент – передусім великі фільми, створені для перегляду в кінотеатрі. Наприклад, «Аватар» має бюджет у 500 мільйонів доларів і майже не має зірок, але всі ці 500 мільйонів ми бачимо на екрані. Для того ж, щоб Netflix вклав 200 мільйонів доларів у свій фільм (як, наприклад, бюджет «Диво-Жінки»), спочатку їм потрібно отримати ці 200 мільйонів від підписників. Водночас Disney може випустити наступний «Аватар» у кінотеатрах і зібрати більше двох мільярдів доларів.

Тому висновок такий: якщо режисер хоче максимально вдовольнити творчі та фінансові амбіції, він повинен створювати фільми для кінотеатрів. Єдине, завдяки чому студії можуть дозволити собі витрачати стільки грошей на фільми, – це для того, щоб показувати їх на великому екрані. Адже повернути інвестиції у фільми виключно завдяки продажам на фізичних носіях чи стримінгових платформах не вийде.

Трейлер фільму «Тенет»

– Стівена Содерберґа нещодавно запитали про загрозу кінотеатрам із боку стримінгів, і він відповів, що у всій сфері розваг досі немає нічого більш прибуткового, ніж мільярдний блокбастер. Проте водночас в Україні цю ситуацію ускладнює факт поширеного піратства. Якщо грубо сказати, четверту «Матрицю», «Дюну» чи «Загін самогубців» «пірати» зможуть завантажити в день прем’єри в кінотеатрі, а не за кілька місяців після того, як було раніше з попереднім вікном релізів.

Деркач:

Ми проводили дослідження на цю тему й можемо підтвердити, що люди сприймають перегляд кіно вдома та відвідування кінотеатру як зовсім різні досвіди. Похід у кінотеатр – це насамперед соціальний досвід, його варто порівнювати не з переглядом фільму на ноутбуці, а з відвідуванням концерту, ресторану чи бару. І кінотеатри завжди в топ-5 подібних досвідів: це зручний спосіб провести час разом із друзями чи близькими.

Грбіч:

Люди, які нелегально переглядають фільми в інтернеті, здебільшого ходять і в кінотеатри. Власне, зазвичай люди починають з піратства, а згодом починають цікавитися фільмами, тож шукають найкращий спосіб їх переглядати. Саме тому популярність нелегальних версій фільму в інтернеті здебільшого свідчить про його популярність.

Деркач:

Так звані «пірати» – це переважно добре підготовлена аудиторія. Це люди, які присвячують час своєму хобі, вони знають провідних режисерів та акторів, стежать за календарями прем’єр і мають улюблені серії.

Грбіч:

Та навіть якщо ви «пірат», уперше переглянути новий «Аватар» ви захочете на великому екрані. Можливо, подивитеся його знову на ноутбуці вдома, але передусім підете в кіно. Зрештою, ніщо не замінить повноцінний досвід перегляду фільму в кінотеатрі, неможливо замінити соціальний досвід кіно чи суто технологічний, як у випадку з IMAX. І, думаю, пандемія ще більше зафіксує цю різницю.

Наостанок, чому люди змушені нелегально споживати контент? Найчастіше, бо не мають іншої можливості для цього. Наприклад, десять років тому піратство було великою проблемою для Іспанії. Але за цей час вагомі гравці почали інвестувати в цей ринок: на нього почали робити ставку Netflix, Amazon тощо. Якщо в тебе на телевізорі є доступ до величезних бібліотек контента від цих сервісів, у тебе немає потреби красти.

– В Україні, зі свого боку, досі не доступні HBO Max і Disney+.

Грбіч:

Так, пропозиція на ринку України досі обмежена, навіть Netflix лише починає вводити український дубляж в окремий контент. Наразі країна не пріоритетна для великих гравців, але, думаю, рано чи пізно вони почнуть приділяти їй більше уваги.

Так само, вважаю, буде й із індустрією кінотеатрів. Адже Україна досі не зрілий ринок, у країні занадто мало кінотеатрів. З іншого боку, є багато можливостей для відкриття невеликих мультиплексів, особливо за межами п’яти найбільших міст. Це величезний потенціал аудиторії, яка хоче отримувати цей досвід. Якщо в Польщі середній показник відвідування кінотеатрів на одну людину становить орієнтовно 1,6, то в Україні з такою ж кількістю населення та більшою площею – лише 0,7–0,9. Тож потенціал для зростання – буквально вдвічі. Коли я приїхав в Україну у 2015 році, загальні касові збори за рік становили мільярд гривень, а чотири роки потому – уже три мільярди. За цей час квитки подорожчали лише на 6%, тож це не лише питання інфляції, а й зростання інтересу до кіно.

Тому, переконаний, щойно ми подолаємо пандемію, настануть гарні часи для українських кінотеатрів. Гадаю, скоро буде дуже добре бути «Планетою кіно».

Деркач:

Сподіваємося!

– Ми проговорили конкуренцію між досвідом у кіно та стримінгових сервісів на рівні технологій і звичок споживання, але важливі зміни також відбуваються у форматах контенту. Мабуть, найбільш показовий приклад – це серіал «Мандалорець», створений для сервісу Disney+, але з бюджетом і картинкою рівня блокбастерів. З огляду на те, що цей тренд точно буде продовжуватися після нещодавніх анонсів Disney на кшталт серіалів від Marvel Studios, чи не є це новою загрозою для кінотеатрів?

Грбіч:

Це хороше запитання. «Мандалорця» Disney готували як головний ексклюзив сервісу Disney+, тож вони не шкодували на нього грошей, а довірили його режисеру «Залізної людини» та «Короля Лева».

Трейлер другого сезону серіалу «Мандалорець»

Думаю, усе йде до того, що Netflix фактично стане шостою студією. Американську асоціацію кінокомпаній свого часу заснували шість студій: Disney, Warner Bros., Paramount, Fox, Universal і Sony. Зараз Disney інтегрує Fox, тож студій залишиться п’ять. Але Netflix фактично перебирає на себе відповідальність шостої студії, і в майбутньому, найімовірніше, сервіс почне виготовляти студійний контент. Я не здивуюся, якщо з усього їхнього контенту, скажімо, 15 фільмів будуть виходити тільки в кінотеатрах, це рішення дозволить їм диверсифікувати контент.

Так само може бути й із Disney+ чи HBO Max. Наприклад, вони будуть виготовляти 100 фільмів на рік, з них 85 будуть призначені для стримінгу, а ще 15–20 – для кінотеатрів. А якщо певні з цих 85 стануть величезними хітами? Тоді в компаній буде нагода запропонувати їх і для кінопрокату. Наприклад, у майбутньому легко уявити, що HBO намагатиметься зафіксувати успіх «Гри престолів» новим фільмом у цьому всесвіті.

– Тобто формати й досвід перегляду можуть відрізнятися, але це однаково буде відбуватися в межах однієї екосистеми.

Грбіч:

Саме так. І йдеться не лише про франчайзи, а й про залучення нових талантів. Якщо, наприклад, Крістофер Нолан почав шлях у професії, знявши дешевий чорно-білий фільм [«Переслідування»], поступово просуваючись по щаблях професії, то зараз стримінгові сервіси починають залучати молодих режисерів для своїх ексклюзивів. Тому новий Нолан чи Джеймс Кемерон, імовірно, вийде з HBO Max, Disney+ чи Netflix.

Знову ж таки кінопрокат залишиться провідною формою для великих фільмів. Можливо, зміниться вікно прокату. Можливо, фільми будуть мати коротше життя в кінотеатрах, швидше потрапляючи на стримінгові сервіси.

– Це окреме запитання щодо періоду життя фільмів у кінотеатрі. Той же Содерберґ нещодавно сказав, що після пандемії кінотеатри та студії почнуть більш гнучко підходити до питання вікна прокату: умовно, окремі жанри на зразок комедій зможуть паралельно виходити на стримінгах, але для блокбастерів прокат може залишитися тривалим.

Деркач:

Так, це не проблема. Для більшості фільмів вікно з чотирьох тижнів у прокаті є достатнім. Переважна більшість прем’єр збирає основні каси в перший тиждень, другий тиждень теж буває успішним, але як правило, ідеться про падіння інтересу. Безумовно, є фільми, які можуть іти в прокаті й до 20 тижнів. Але переважно це винятки. Думаю, значно більшою проблемою для галузі є конкуренція з іншими медіа. Передусім соцмережами й короткими форматами відео на зразок TikTok.

– Як ілюстрація: Netflix називає найбільшим конкурентом не інші стримінгові сервіси, а відеогру Fortnite. Стримінги буквально конкурують за очі та час людей. з огляду на це й усі інші проблеми індустрії, які ми обговорили, чи зробив цей рік вас більш скептичними щодо перспектив індустрії кінотеатрів у найближчій і довгостроковій перспективі?

Деркач:

Дуже складне запитання. [сміється] Кінотеатри вимагають великих інвестицій і ресурсів. Це завжди тривалий процес: знайти локацію, обладнання, вибудувати систему. У подібних проєктах повернення інвестицій можна очікувати не раніше ніж за шість років. А за шість років в Україні стається дві-три кризи. [сміється] Тому логічно, що постає запитання: чи ефективно інвестувати в такі бізнеси? Ти розумієш, що, мабуть, є можливості проінвестувати гроші більш ефективно.

Загалом я впевнений у перспективах кінотеатрів. Думаю, що ми зможемо вийти на показники 2019 року до кінця 2021-го. Але тут постає інше запитання, коли в Україні буде наступна криза. [сміється]

– Робіне, ви згодні з цим прогнозом?

Грбіч:

У США та Західній Європі вже почали перший етап вакцинації, тож можна очікувати, що до кінця весни на основних ринках США, Німеччини та Франції всі вже отримають доступ до вакцини. Наприклад, у США є план забезпечити вакциною всіх охочих до кінця травня. З огляду на це студії зможуть ухвалювати рішення щодо календаря прем’єр. Тому є підстави сподіватися, що орієнтовно до липня з’явиться усвідомлення про те, у якій ситуації буде індустрія.

Гадаю, в Україні протягом наступного року більшість людей зможе отримати можливість вакцинуватися. Звичайно, є проблема з тим, що країна фактично перебуває серед останіх у черзі за вакциною. Наскільки я розумію, до початку весни лише приблизно 10% українців зможуть вакцинуватися: передусім групи ризику та фахівці, які перебувають в авангарді боротьби з коронавірусом на зразок лікарів. Я сподіваюся, що до літа процес прискориться й з осені доступ до вакцини отримають і молоді люди. У такий спосіб за рік, до кінця 2021 року, бізнес зможе повернутися до режиму, що нагадуватиме нормальний. Але поки до цього ще дуже далеко.

Обкладинка: Катерина Шерстобітова для The Village Україна