Підсумки року 201810 текстів The Village Україна про кіно, які ви могли пропустити 2018 року
Від «Месників» і «Фантастичних звірів» до Ларса фон Трієра і Террі Ґілліама
The Village Україна продовжує підбивати підсумки року, пригадуючи головні матеріали про кіно, які ми готували для вас у 2018-му.
Також ми розповідаємо про головні фільми року та найкращі українські фільми року.
Обкладинка: UFD
Підпишись на THE VILLAGE УКРАЇНА В TELEGRAM – усі підсумки року тут.
Інтерв’ю з Террі Ґілліамом
Режисер «Страху і ненависті в Лас-Вегасі» та «12 мавп» і колишній учасник комедійного колективу «Монті Пайтон» майже 30 років готував фільм «Чоловік, який вбив Дон-Кіхота». Ми поговорили з 78-річним візіонером про його битви з вітряками.
Цитата: «Знали б ви, скільки розсудливих людей радили мені забути про цей фільм. Але я не люблю, коли розсудливі люди наказують мені щось робити».
Інтерв’ю зі сценаристами фільму «Літо»
Через ув’язнення режисера Кирила Серебреннікова відповідальність за промотування стрічки «Літо» про молодість Віктора Цоя взяли на себе Міхаіл та Лілі Ідови. Сценаристи розповіли нам про почуття свободи як головний лейтмотив фільму, а також складність роботи в жанрі мюзиклу і жіночих персонажів у стрічці.
Цитата: «Ми залишили майданчик із неймовірним відчуттям щастя – що відбувається щось велике і справжнє. І раптом це все перервалося – абсолютно раптово».
Із чого складаються фільми Веса Андерсона
«Острів собак» – другий анімаційний фільм Веса Андерсона та один із найкращих фільмів 2018 року. В адаптованому матеріалі ми розкладаємо творчість автора «Сімейки Тененбаум» та «Готелю «Ґранд Будапешт» на частинки, аби зрозуміти, що робить його роботи унікальними.
Цитата: «Світи Андерсона – закриті, компактні, із давно усталеною логікою – живуть паралельно до звичної нам реальності. Закрита школа не схожа на ті, що ми бачимо в підліткових комедіях. Нью-йоркська родина зі взаємними претензіями одне до одного живе в очевидно іншому темпі, ніж нинішні нью-йоркці. Морська експедиція відірвана від землі. Дитячий табір і дорослий світ, що воює проти нього, не нагадує ані «400 ударів» Трюффо (фільм, який Андерсон обожнює), ані сучасні європейські драми з соціальною повісткою. Троє білих братів застряють у світі антисанітарії і тропічної екзотики. Готель далеко в горах здається найбільш відокремленим місцем на землі. А острів собак – насамперед острів».
«Перший ряд»: фільм «Молодий Годар»
«Молодий Годар» – це біографічний фільм режисера «Артиста» Мішеля Азанавічуса, присвячений колезі-режисерові Жану-Люку Годару. Про стрічку з протестами 1968 року на тлі ми поговорили з експерткою з французької теми, журналісткою і викладачкою французької літератури Тетяною Огарковою.
Цитата: «Звичайно, тепер ми інакше дивимося на фільми Годара. У 2018 році вони навіть можуть здатися наївними. Та свого часу вони були одкровенням».
Чому варто переглянути фільм «Тебе ніколи тут не було» з Хоакіном Феніксом
«Тебе ніколи тут не було» – стрічка, за яку Хоакіна Фенікса визнали найкращим актором торішнього Каннського кінофестивалю. Ми запитали у двох кінокритиків і музичного журналіста, що приховується за жанровим на перший погляд фільмом і наскільки важливим у цьому є саундтрек гітариста Radiohead Джонні Ґрінвуда.
Цитата: «Мені здається, у Фенікса природна схильність показувати на екрані деструктивність, тому що він людина-оксиморон: один із найталановитіших акторів свого покоління і водночас небажана зірка Голлівуду. Він може поливати брудом кіноакадемію, а потім відвідувати всілякі церемонії. Він може надурити весь світ епатажним мок’юментарі «Я досі тут», а потім зіграти у Спайка Джонза найневинніше створіння у світі в кораловій сорочці і зі старомодними вусами».
«Перший ряд»: фільм «Не хвилюйся, він далеко не піде»
«Не хвилюйся, він далеко не піде» – новий фільм режисера «Розумника Вілла Гантінґа» Ґаса ван Сента, який розповідає історію ілюстратора-сатирика з інвалідністю. У головній ролі – Хоакін Фенікс. Ми переглянули стрічку з Віталієм та Уляною Пчолкіними, директором «Групи активної реабілітації» та головою правління правозахисної організації «Права людини» відповідно.
Цитата: «Нарешті навчилися знімати фільми про людей з інвалідністю, але не про інвалідність, а про людей. Так, у головного героя є інвалідність. Але це не вся його історія».
Редакція дивиться нові «Месники»
Нові «Месники» вийшли у квітні, але ми досі під враженням від фіналу фільму. Зафіксували враження від одного з головних блокбастерів року ми у розмові редакції одразу після сеансу.
Цитата: «Це той випадок, коли ти сидиш на фільмі дві з половиною години і відчуваєш, що міг би сидіти ще годину».
«Перший ряд»: фільм «Фантастичні звірі: Злочини Ґріндельвальда»
Іван Малкович відкрив Україні Гаррі Поттера. Про новий фільм у всесвіті Джоан Ролінґ ми вирішили розпитати саме його. У процесі засновник видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» розповів про своє ставлення до розширення історії світу чарівників та кастингу Джуда Ло на роль молодого Дамблдора.
Цитата: «Можливо, ми досі не віддаємо належне всьому генію Джоан Ролінґ. Вона створила щось таке, про що сотні мільйонів людей ще довго будуть говорити. Мені здається, що вона може все».
«Перший ряд»: фільм «Перша людина»
«Перша людина» розповідає історію висадки Ніла Армстронґа на Місяць і жертв, на які астронавт пішов заради цього. У виконанні режисера Дем’єна Шазелла («Одержимість», «Ла-Ла Ленд») розповідь про чи не найбільш видатне досягнення в історії людства виявляється насамперед історією про чоловіка і батька. Про особисті паралелі зі стрічкою ми запитали, зокрема, у вдови першого космонавта України Леоніда Каденюка Віри.
Цитата: «Мене фільм вразив. Чим саме? Своєю правдивістю. Усе те, що ви бачили на екрані – приблизно на 90% – бачила і переживала я».
«Перший ряд»: фільм «Дім, який побудував Джек»
«Дім, який побудував Джек» – перший за п’ять років і, можливо, останній фільм Ларса фон Трієра. Автор «Меланхолії» називає стрічку «найбільш особистою»; присвячена вона жорстокому маніяку, який убиває здебільшого жінок. Ми поговорили про «Дім» із психологом і психіатром, який спеціалізується на вивченні поведінки серійних убивць.
Цитата: «Думаю, багато людей не досидить до кінця на цьому фільмі, вони просто підуть із зали. Та мені здається, що фон Трієр радів би не через тих, хто додивився стрічку до кінця, а саме через, хто пішов із сеансу. Психопати ділять людей на дві категорії: сильних і слабких. Слабкі люди, у їхньому розумінні, повинні страждати. Якщо ж слабкі страждають на сеансі його фільму, то фон Трієр досягнув того, чого хотів».