Понад 2220 світових компаній продовжують працювати та залишати мільярдні прибутки в Росії (за даними моніторингу KSE станом на 1 січня). Логотипи десяти з них у піксель-арті від Вітра Степового сфотографували на тлі зруйнованих будівель в українських містах і зараз показують на виставці Boycott russian market у галереї Avangarden.

Це однойменна ініціатива українського політолога та блогера Миколи Давидюка, що з 2022 року зробила більш як 20 акцій, у яких закликали міжнародні бренди вийти з російського ринку. Наприклад, розтягнула величезний банер Unilever на знищених будинках в Бородянці чи показово виливала на відео джин Pernod Ricard (перша компанія вже повністю вийшла з російського ринку, друга поки що «в процесі»). 

«Найбільш відомі бренди виходять, а решта за ними підтягується»

Світові бренди, які залишаються в Росії, платять там податки, а потім ці податки ракетами «летять» в українців, каже Микола Давидюк: «Нам важливо було створити медіашум, який зробив би їхнє перебування на російському ринку дорожчим, ніж нормальний розвиток у європейських країнах. Якщо вони втрачають своє обличчя на глобальному рівні, тоді вони більше втрачають через Росію, ніж заробляють».

Краматорськ, готель «Сапфір»

Дніпро, ЖК Чкаловський

Чернігів, готель «Україна»

Перші акції Boycott russian market робили проти «Ашану» й інших продуктових компаній, які на той момент залишалися на російському ринку. «Вихід продуктових компаній – це те, що було би відчутно для росіян насамперед. Тоді, у 2022 році, ще ми думали, що вони можуть виходити на протести. Загалом вихід світових брендів – це те, що, по-перше, мало би бити по якості життя, а по-друге, забирати гроші з російського бюджету», – розповідає засновник ініціативи.

У Boycott russian market розтягують банер Unilever у Бородянці 

Заклики вийти з російського ринку українська команда разом із друзями з Великої Британії вивішувала на центральних офісах компаній, що працюють у РФ, а також писали їм листи. Намагалися достукатися до виконавчих директорів, але найчастіше випадало спілкуватися з директорами з маркетингу чи зв’язків із громадськістю. 

Ініціатор Boycott russian market Микола Давидюк виливає джин Beefeater від компанії Pernod Ricard після обстрілів України, звертаючись до бренда, який продовжує працювати в РФ

«Ми збирали й передавали їм аналітику: скільки в Україні зруйновано будівель, скільки виїхало людей, скільки податків вони заплатили на російському ринку та скільки коштують ракети, – каже Давидюк. – Наприклад, директор зі зв’язків із громадськістю Pernod Ricard відповідав, що натомість поселив українську родину. Але ж бренд платив мільйони доларів, чим змушував сотні тисяч сімей виїздити. Найчастіше компанії або давали чат GPT-відписку, як ми це називаємо, або ж справді ставилися зі співчуттям і починали щось робити».

Запоріжжя, Клініка «Вітамін»

 

Херсон, Будинок вчителя

У команді Boycott russian market також перевіряють, чи справді компанії вийшли з ринку РФ, адже оголосити про намір недостатньо. «Philips оголосили, що хочуть виходити з РФ. А потім ми зайшли в їхні інтернет-магазини, а там продаються телевізори та бритви. Ми почали їм писати. А вони у відповідь: «Ми залишаємося, щоб допомагати російським дітям». Дітям потрібні телевізори та бритви? Бренди часто намагалися нести нейтральні меседжі. Ми знаходимо й пишемо найпопулярнішим компаніям, бо, по-перше, вони найбільше приносять ринку РФ, а по-друге: якщо найбільш відомі бренди виходять із ринку, то решта за ними підтягується».

«Усі бренди мріють стати мистецтвом, але якщо вони на ринку РФ, то мистецтво проти них»

«Акції – це зазвичай доволі агресивне звернення, ми вимагаємо. Виставкою ми хочемо просто поговорити в простій і дружній формі – що ми всі разом хочемо зробити для того, щоб вийти з російських ринків. Тому запросили іноземних журналістів і дипломатів – тих, хто впливає на ухвалення рішень», – пояснює Давидюк.

Ізюм, ліцей №4

Київ, бізнес-центр

Десять логотипів на фото, які демонструє виставка – це десять світових брендів у РФ, які приносять найбільше доходу російського ринку. Щоб визначити їх, порівнювали аналітику з різних джерел, українських і закордонних. Далі логотипи цих брендів Вітер Степовий утілив у піксель-арті на плакатах, які потім сфотографували в десяти куточках України: Києві, Харкові, Дніпрі, Херсоні, Ізюмі, Краматорську, Кривому Розі та інших містах. Для світлин обирали цивільні об’єкти – готель, бізнес-центр, школу, Будинок учителя, щоб показати, як Росія руйнує саме цивільну інфраструктуру. Крім робіт Вітра Степового, на виставці також є картина Нікіти Кадана з меседжем Don't trade with fascism («Не торгуйте фашизмом»).

Одеса, бізнес-центр «Шевченківський»

Харків, бізнес-центр «Паралель 50»

 

«У час, коли Трамп заявляє, що з Росії можуть зняти санкції, ми, по-перше, хочемо показати токсичність повернення на російські ринки. По-друге, те, що не будемо зупинятися, якщо бренди будуть туди повертатися. А по-третє, що мистецтво проти них. Усі бренди хочуть стати артом, як Coca Cola, щоб їх показувати на виставках, малювали відомі художники. Для цього вони вкладають гроші в рекламу. Але багато брендів, які співпрацювали з фашистським режимом після Другої світової війни, заборонили. Наш меседж: доки ці бренди торгують із фашистами, вони не можуть стати мистецтвом».

Виставка Boycott russian market в Avangarden триватиме до 2 березня включно. Вхід вільний. 

Фото: надані командою Boycott russian market, Ян Доброносов