Спорт22 головні запитання до чемпіонату світу з футболу-2022 в Катарі
Хто фаворит, де транслюватимуть матчі і чому цей чемпіонат не мали проводити в Катарі
Чемпіонат світу – головна футбольна подія у світі, яку проводять що чотири роки. Господарем турніру 2022 року став Катар – перша близькосхідна й мусульманська країна, яка проведе змагання.
Однак «святом футболу» чемпіонат у Катарі точно не назвеш: понад 6,5 тисячі мігрантів загинули під час підготовки до турніру, ще більш як 15 тисяч людей зникли за «невідомих» обставин. До того ж змагання проводять посеред європейського клубного сезону, а не влітку як зазвичай, через спеку у Катарі до 40°C. Окремі збірні й гравці протестують, технічні спонсори випускають «чорні жалобні футболки», а президент ФІФА пропонує Україні й Росії домовитися про перемир’я на один місяць, поки триває ЧС.
Попри це все, чемпіонат у Катарі відбудеться за графіком: почнеться 20 листопада, а закінчиться фіналом 18 грудня. Та запитань до турніру залишається дуже багато. Редакція The Village Україна поставила їх шеф-редактору «Суспільне Спорт» Олексію Мандзію.
Колаж: Анастасія Граб
Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів
Олексій Мандзій
шеф-редактор «Суспільне Спорт»
Чемпіонат світу – головна спортивна подія світу?
Попередній чемпіонат світу з футболу, який відбувся у 2018 році, встановив новий рекорд за загальною кількістю аудиторії телетрансляцій: за даними ФІФА, загалом матчі турніру переглянули понад 3,5 мільярда людей. Навіть Олімпійські ігри привертають менше уваги: у 2014 році Олімпіаду подивилися 3,6 мільярда людей, але відкладені через пандемію ігри в Токіо зібрали аудиторію в близько 3 мільярди.
Олексій Мандзій: Глобально, Олімпіада переважає своєю масовістю: більш як 200 годин змагань, велика кількість різних видів спорту. Але чемпіонат світу – це найбільша футбольна подія у світі.
Чому стільки людей стежать за чемпіонатом світу з футболу?
Футбол – найбільш популярний вид спорту у світі. Останній фінал ЧС зібрав телеаудиторію в понад 1,1 мільярда глядачів, тобто його дивився кожен сьомий мешканець Землі.
Олексій Мандзій: Якби чемпіонат світу відбувався щороку, це було би не так круто. Що чотири роки всі найкращі футболісти збираються в одному місці, щоби визначити, хто з них найсильніший.
Перевага також у кубковому форматі, коли з кожним матчем зменшується кількість учасників. Із кожним наступним раундом ти підходиш до кульмінації – фіналу.
Варто сказати, що на цьому чемпіонаті востаннє зіграють у форматі з 32 командами. Наступного разу, на чемпіонаті світу-2026 у США, Канаді й Мексиці, буде вже 48 команд-учасників.
Є думка, що чемпіонат Європи сильніший за чемпіонат світу завдяки рівню команд. Чи це так?
За майже століття історії ЧС у турнірі ніколи не перемагали команди не з Європи або Південної Америки. Бразилія залишається найбільш успішною національною командою з п’ятьма перемогами на мундіалі, але чотири останні чемпіонати світу вигравали представники Європи: Франція, Німеччина, Іспанія й Італія.
Олексій Мандзій: Водночас у футболі завдяки глобалізації немає різниці, звідки ти. Умовна Гана може спокійно дійти до чвертьфіналу як на ЧС-2010.
Гаразд, чому ЧС відбувається в Катарі? Почнімо з того, що це перший чемпіонат світу на Близькому Сході й перший у мусульманській країні. Чому було важливо провести змагання саме в цій частині світу?
Олексій Мандзій: Збірна Катару – це єдиний дебютант на цьому чемпіонаті світу. Проводити змагання на нових «ринках» – це позитив, бо сприяє популяризації спорту. Дуже класним прикладом є Японія, яка спільно з Південною Кореєю проводила ЧС у 2002 році.
Спорт номер один у Японії – це бейсбол. Але проведення ЧС – це великий плюс для популяризації футболу, адже турнір привертає інтерес великої аудиторії, яка до того, можливо, не захоплювалася футболом. Той же Такумі Мінаміно каже, що почав захоплюватися футболом саме тоді, коли Японія приймала турнір.
ОК, а як узагалі з футболом у Катарі? Чи може збірна поборотися хоча би за вихід із групи?
Останнім часом близькосхідні країни, передусім Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія й Кувейт, почали створювати необхідні умови для розвитку футболу. Вони намагаються будувати академії, вирощувати нові покоління молодих гравців, запрошують зірок із-за кордону. Водночас вони використовують спорт як інструмент покращення свого іміджу за кордоном.
Олексій Мандзій: Так, країни Близького Сходу не мають великих зірок на піку форми, зазвичай туди їдуть догравати. Далеко ходити не треба: український тренер й ексгравець Сергій Ребров нині очолює «Аль-Айн» в ОАЕ, а під його керівництвом грає капітан збірної України з футболу Андрій Ярмоленко.
У Катарі така ж ситуація. У них не було потрібної інфраструктури, але вони побудували стадіони для чемпіонату світу. Чи будуть вони потрібні після турніру, це вже інше запитання.
Наприклад, у 2019 році Катар проводив чемпіонат світу з легкої атлетики, тоді до них також було багато зауважень і критики. По-перше, змагання перенесли на кінець вересня, хоч температура однаково сягала 40°C. По-друге, стадіон на 40 тисяч глядачів, де проводили змагання, нині стоїть порожній, на ньому не гратимуть чемпіонат світу з футболу. Для турніру вони побудували нові, винятково футбольні арени, без бігових доріжок.
Катар наразі просувається не тільки у футболі, вони тиснули на різні види спорту. Є приклад, коли збірна Катару фінішувала другою на чемпіонаті світу з гандболу. Тоді вони зробили ставку на натуралізованих іспанських гравців, які не проходили в збірну Іспанії.
Катар вкладає мільярди доларів у чемпіонат світу й футбол загалом. Але заради чого?
Чемпіонат світу 2022 року – частина загальної ставки Катару як держави на використання спорту для позначення своєї «м’якої сили». У 2011 році компанія Qatar Sports Investments придбала паризький футбольний клуб «ПСЖ» і зробила його флагманом свого спортивного франчайзу, підписавши контракти з провідними футболістами: Ліонелем Мессі, Неймаром і Кіліаном Мбаппе. Компанія є підрозділом суверенного фонду Катару, а її керівник і президент «ПСЖ» Нассер Аль-Хелаїфі входить у виконком ЧС у Катарі.
Олексій Мандзій: Навіщо це все Катару? Щоби глобально поліпшити свій імідж і своє обличчя для світової спільноти. У такий спосіб вони намагаються «очистити» себе, перемістити фокус від того, що відбувається в країні. Саудівська Аравія робить те саме, постійно проводячи боксерські поєдинки в країні. Наприклад, у Джедді відбувся останній бій Олександра Усика [з Ентоні Джошуа]. Там, імовірно, і пройде бій Усика й Тайсона Фʼюрі.
Так само робить і Росія, і Китай [господарі останніх чемпіонатів світу з футболу й Олімпіад]. Вони намагаються за рахунок витрачених мільярдів «очистити» імідж. Коли почнеться чемпіонат світу, більше говоритимуть про футбол, а не про ситуацію в Катарі. Це і є тим прямим ефектом, якого вони хочуть досягнути.
Окрім того, це точно найдорожчий чемпіонат світу, Катар перевищив суму коштів, витрачену на турнір у Росії. Хтось повідомляв про 70 мільярдів доларів, офіційні особи Катару заявляють про 8 мільярдів. Але якщо в тебе немає жодного стадіону, готелю, нічого, очевидно, що це коштуватиме дуже дорого. З іншого боку, у цьому є певна компактність. Усі стадіони, на яких проводитимуть матчі, можна обʼїхати за один день – уперше в історії ЧС.
Від чого саме Катар намагається «очиститися»? Які питання були до Катару у 2010 році [коли вони отримали право на проведення] і зараз?
Тема корупції у ФІФА – окрема довга історія. Детальніше про звинувачення на адресу керівного органу світового футболу – в новому документальному серіалі Netflix «Викриття ФІФА» й подкасті World Corrupt.
Олексій Мандзій: У 2010 році якраз «віддали» два чемпіонату світу – Росії й Катару. Зепп Блаттер – тоді ще президент ФІФА – казав, що це для них «нові землі, нові ринки».
Оголошення результатів навіть робили одночасно, мовляв, ось вам два чемпіонати світу – в Росії й у Катарі. Блаттера й оточення зрештою звинуватили в корупції, після чого він пішов з посади президента ФІФА.
Пізніше Блаттер визнав, що рішення провести ЧС-22 в Катарі було «помилкою», розповів він в інтервʼю газеті Tages-Anzeiger. За його словами, він не хотів голосувати за Катар, натомість у межах «мирного жесту між двома політичними опонентами» хотів провести турніри в Росії й США.
Що не так із проведенням чемпіонату світу саме в Катарі?
По-перше, ситуація з правами людини в країні: права жінок, ЛГБТ+ спільноти. У Катарі криміналізовані одностатеві зв’язки, а посол чемпіонату світу в Катарі Халід Салман назвав гомосексуальність «розумовим пошкодженням». Також є чимало запитань щодо форсованого процесу підготовки до турніру, зокрема із залученням дешевої робочої сили та смертей, пов'язаних із будівництвом інфраструктури.
Олексій Мандзій: Близько тисячі мігрантів загинули під час підготовки до чемпіонату світу в Катарі з 2012 по 2013 рік. За весь період до 2022 року це вже понад 6,5 тисячі, пише The Guardian.
Окрім того, якщо брати суто футбольний аспект, то для Катару повністю змінили календар проведення змагання. Це вперше в історії чемпіонатів світу, коли турнір проходить взимку, а не влітку. Футболісти мають лише тиждень відпочинку перед ЧС, а перерви після змагань не буде взагалі.
Я чув, там навіть були протести від окремих збірних. Вони до чогось привели?
Олексій Мандзій: Фанати німецького клубу «Баварія» нещодавно вивісили на матчі банер із написом «Чи коштують 15 тисяч людських життів 6 тисяч хвилин футболу?»
Збірна Данії гратиме матчі, зокрема, і в чорних футболках на знак протесту. Це не основний колір збірної. Вони навмисне випустили таку форму, адже ФІФА забороняє проводити будь-які політичні акції в межах змагань, які відбуваються під її егідою. Технічний спонсор збірної Данії Hummel зазначає, що вони «не хочуть бути видимими» на турнірі, який коштував тисячі людських життів. «Чорний колір жалоби – ідеальний колір для футболки збірної Данії на чемпіонаті світу в Катарі», – пише компанія.
Німеччина, Данія й Норвегія – це, по суті, три країни, які проводили протести під час європейської кваліфікації на ЧС. Зараз Франція відмовляється проводити будь-які публічні покази, забороняє фанзони, не буде навіть перегляду фіналу біля Ейфелевої вежі.
Зараз ми вже не можемо повпливати на те, щоб ці змагання не відбулися. Глобальний меседж має бути такий: цього не може бути більше, змагання не можна давати таким країнам.
А ще можна встигнути потрапити в Катар на матчі? Принаймні якщо я можу виїхати з України.
Влада Катара планує, що до країни завітає до 1,2 мільйона людей. Водночас населення всього Катару – 2,7 мільйона.
Олексій Мандзій: Ні. З 1 листопада вʼїхати в Катар можуть тільки ті люди, які мають квиток на матч або акредитацію журналіста. Тобто, якщо ви забажаєте просто вʼїхати до країни й побути у фанзоні, вас не пустять.
Нагадайте, а збірна України ж не буде грати на ЧС?
Олексій Мандзій: Ні. Збірній України не вистачило буквально 90 хвилин для виходу на чемпіонат світу. Ми дійшли до фінальної стадії плейоф і програли збірній Уельсу з рахунком 1:0.
Україна лише одного разу за всю історію грала на чемпіонату світу – на турнірі 2006 року в Німеччині. Тому те, що України немає серед учасників, – не велика сенсація. Але цьогоріч Україна була, мабуть, найближчою до того, щоб зіграти на ЧС.
Чому варто дивитися ЧС попри це? Це найбільша футбольна подія світу, яка акумулює багато культурних процесів. Увесь світ буде стежити за ЧС, особливо на стадії плейоф, адже це матчі на вибування. Дивитися для того, щоб зрозуміти, хто найсильніший і найпопулярніший у цьому виді спорту.
А якщо я хочу за когось вболівати, крім України?
Олексій Мандзій: Нікого не здивує, що українці вболіватимуть проти Ірану й Сербії, а підтримуватимуть США, Польщу й Велику Британію. Великої Британії на змаганнях немає, але є Англія й Уельс, які входять до Сполученого Королівства.
THE WORLD CUP GROUP STAGES ?? pic.twitter.com/wOPz8AlpNA
— ESPN FC (@ESPNFC) April 1, 2022
Іран? Вони будуть на ЧС попри те, що продовжують постачати РФ дрони? А їх можуть дискваліфікувати на користь України?
Олексій Мандзій: Закликали запросити Україну замість Ірану й представники донецького «Шахтаря». Шотландія пропонувала віддати Україні перемогу в матчах плейоф кваліфікації до ЧС. Були також пропозиції зробити 33 країни-учасниці, щоби Україна все-таки поїхала на турнір.
Я проти того, щоби запрошувати нас замість Ірану. Є приклад з волейболу, коли вигнали збірну Росії й поставили замість них нашу збірну. Багато хто думав, що це політична історія, але річ у тім, що в тому випадку ми за рейтингом були наступні [на вихід на турнір].
Важливо розуміти: навіть якби Іран дискваліфікували, Україна однаково не поїхала би на чемпіонат світу. Це так не працює. Імовірно, Україна не потрапила би на змагання, навіть якби дискваліфікували чотири збірні, наприклад.
Є різні формати того, як обирають заміну дискваліфікованому учаснику. Іран могла би замінити інша збірна з Азії або найвища команда в рейтингу ФІФА – Італія.
Гаразд, давайте говорити саме про спорт. Чемпіонат світу – це завжди про найкращих гравців з усього світу. Чи зможуть вони взагалі взяти участь із таким графіком, не травмувавшись перед, до чи під час змагань?
Олексій Мандзій: Так, очевидно, що на чемпіонаті світу через проведення посеред сезону очікується ще більше травм. Але є гравці, які можуть собі дозволити не грати [в останніх матчах до ЧС], щоб не отримати ушкоджень. Наприклад, Мессі, який не грає уже два тижні, чи Роналду, але той не грає з інших причин. [Роналду розкритикував свій клуб «Манчестер Юнайтед» в інтерв'ю Пірсу Моргану, він не брав участь в кількох попередніх матчах команди, – ред.] Але кількість гравців, які не поїдуть на ЧС, буде більшою, ніж зазвичай.
Клубний футбол уже давно є передовим: на рівні клубів фіксують найцікавіші матчі, там найбільше тактичних інновацій. На чемпіонатах світу водночас давно не було чогось проривного, чогось, що змінило би спорт. Чи може це змінитися на ЧС-2022?
Олексій Мандзій: Так, футбол збірних безумовно не є проривним, але він є найпопулярнішим. Є абсолютно зрозуміла для всіх логіка: ти або вболіваєш за своїх, або за конкретну країну, яка тобі близька. На клубному рівні потрібно постійно стежити за командою, а ЧС у цьому плані можна порівняти з Олімпіадою.
Наприклад, на ЧС-2022 ми побачимо Канаду, я буду вболівати за цю збірну. У них у групі Хорватія, Бельгія й Марокко.
Є класна історія тренера збірної Канади Джона Гердмана. Це англієць, який через травму дуже рано завершив карʼєру й пішов тренувати. Він починав із молодіжних команд, потім поїхав керувати жіночою збірною Австралії з футболу, а потім – жіночою збірною Канади. З ними він двічі ставав третім на олімпіаді. Після цього канадці вирішили спробувати його в чоловічому футболі, спробували – і Канада вдруге в історії вийшла на ЧС.
А на що найцікавіше подивитися з погляду спорту?
Олексій Мандзій: Насправді цікаво подивитися, чи зменшується розрив між умовно великими й маленькими збірними. Те, що та ж Хорватія чотири роки тому дійшла до фіналу й взяла «срібло» показує, що цього розриву майже немає.
Тут багато інтриг: Бельгія й останній шанс її «золотого покоління» стати справді «золотим», остання спроба Ліонеля Мессі й Кріштіану Роналду виграти чемпіонат світу. Мессі вже заявив, що завершить карʼєру в збірній після цього турніру, а Кріштіану на момент наступного чемпіонату світу буде 41 рік.
Перетворення збірних Сполучених Штатів і Канади – це дуже сильна історія, особливо напередодні чемпіонату світу-2026, який ці країни й проводитимуть.
Це може бути останній ЧС для Мессі й Роналду? Що це для них означає?
Олексій Мандзій: Якщо Аргентина з Мессі або Португалія з Роналду виграють турнір, це буде дуже велика й красива кінцева історія для кожного з них. Якщо хтось із них виграє чемпіонат світу, це буде дуже вагомим плюсом у їхньому протистоянні. Варто сказати, що хоч у збірних вони ще відіграють колосальну роль, але ми бачимо, що вони вже не ті й поступово здають.
Португалія до Кріштіану була в другому ешелоні збірних світу, Аргентина була на крок попереду. Але завдяки Роналду Португалія доросла до того рівня, на якому зараз перебуває. Питання лише в тому, чи вона втримається там уже без Кріштіану.
А хто взагалі хто серед фаворитів?
Олексій Мандзій: Аргентина, Бразилія й Франція є найголовнішими фаворитами змагань. Від Франції через травми не поїде пара основних центральних півзахисників, а саме НʼҐоло Канте («Челсі») й Поль Погба («Ювентус»). Однак вони мають достатню глибину складу, щоби їх замінити.
Чому Аргентина? Бо Мессі.
Збірна Англії? Я не вірю в Англію. Передусім через ту гру, яку вони демонстрували в червні-вересні, коли грали в Лізі Націй. Мені здається, що в Англії дуже рівна й цікава група (Уельс, США, Іран), і тут питання, чи вони взагалі вийдуть з першого місця.
Хто з гравців може заявити про себе на цьогорічному чемпіонаті?
Олексій Мандзій: У цьому й прикол таких турнірів, бо ми не знаємо, хто може про себе заявити. Це досі велика вітрина для молодих футболістів. Іноді це можуть бути «збої в системі», як, наприклад, Хамес Родрігес у 2014 році, але можуть бути й історії як у Кіліана Мбаппе («ПСЖ»).
Мбаппе за чотири роки [відтоді як переміг із Францією на ЧС-2018 – ред.] став найкращим футболістом світу. Я просто не знаю більш різнопланових гравців.
Я думаю, що в Хорватії Йошко Гвардіол («РБ Лейпциг») може про себе вперше заявити на такому «дорослому» рівні. Або його партнер за клубом Крістофер НʼКунку зі збірної Франції. Точно будуть нові імена, нові відкриття. Можливо, це будуть гравці зі збірних США чи Канади.
Це міг би бути Михайло Мудрик («Шахтар»). Але не цього року.
ОК, а де взагалі дивитися чемпіонат світу?
Олексій Мандзій: Офіційним транслятором турніру є «Суспільне», матчі показуватимуть на місцевих телеканалах мовника, а також безкоштовно й без реєстрації на сайті «Суспільного». У нас буде 46 матчів наживо й 18 у повторі. Фінал, півфінал, матч-відкриття – це все буде наживо.
Коментуватимуть матчі на «Суспільному» Андрій Столярчук, Віталій Волочай (v1lat), Єгор Джулай, Владислав Шалота, Віталій Похвала, Галина Вініченко й Вадим Шевякін.
Також усі матчі чемпіонату світу транслюватиме сервіс Megogo.
А якщо не буде світла? Можна ще якось стежити за матчами?
Олексій Мандзій: Будуть радіотрансляції на «Радіо Промінь». Транслюватимуть не всі матчі, але точно будуть 32 гри. Включно з чвертьфіналами, півфіналами й фіналом.
Радіотрансляції будуть вести окремі коментатори, які працюватимуть на візуальне сприйняття, щоб слухач отримував уявлення про те, що відбувається на полі. Це будуть коментатори з команди «Радіо Промінь»: Костянтин Дульцев, Галина Вініченко, Вадим Власенко, Олександр Монзолевський, Вадим Корженко й Олександр Обремський.
Україна подала спільну заявку на проведення чемпіонату світу у 2030. У нас є шанси вперше провести турнір?
Олексій Мандзій: ФІФА має надати рішення про місце проведення чемпіонату світу наприкінці 2023-го або у 2024 році. Україна подала спільну заявку разом з Іспанією й Португалією.
І Португалія, й Іспанія вже заявили, що вони в разі перемоги не зменшуватимуть кількість матчів на власних стадіонах. В Іспанії 11 стадіонів зможуть прийняти матчі, у Португалії – чотири. Виходить, що в Україні може бути два. У нас усе готово, щоб прийняти одну групу, зіграти шість-сім матчів і стати частиною великого футбольного свята.
Це дуже класне рішення передусім у медійному плані. Навіть про Катар ми багато говоримо окремо, не в контексті футболу. І так само говоритимуть і про повоєнну Україну, якщо ми отримаємо право на проведення ЧС.