Експеримент«Фанатом я не став»: редакція дивиться нові «Зоряні війни»
Без спойлерів – про «Соло: Зоряні війни. Історія»
Новий фільм усесвіту «Зоряних війн» «Соло: Зоряні війни. Історія» вийшов в український прокат 24 травня. Редакція The Village Україна переглянула фільм заздалегідь і – без спойлерів! – ділиться враженнями від одного з головних блокбастерів року.
Фото: B&H Film Distrubution
Ярослав Друзюк: Фільм про Хана Соло – це таке відпрацювання обов’язкової програми. Ну тобто є культовий персонаж, який із 1977 року на екрані й у нього за цей час склався певний набір визначальних елементів: цинізм, Кессельська дуга за 12 парсеків, «Хан вистрелив першим!». І все це фільм, звісно, не може ігнорувати.
Андрій Баштовий: Це такий пас величезному пласту поп-культури: він ідеально вписаний у загальний сюжет «Зоряних війн». Але цікаво, як це сприймає людина, для якої це перший фільм у всесвіті «Зоряних війн».
Марк Лівін: Я не дивився жоден фільм серіалу і нічого не знав про Хана Соло до цього сеансу. Що я зрозумів, так це те, що в чувака було дуже багато причин припинити довіряти людям. Персонажі, яких він зустрічає на своєму шляху, здебільшого його підводять. Урешті картинка стає дзеркальною, і йому самому доводиться починати брехати і зраджувати. Цинізм – якраз реакція на це. Наскільки я розумію, у наступних за хронологією фільмах він стане ще більшим циніком.
Ярослав: Можливо, не до кінця.
Андрій: Ми забуваємо про те, що сучасний кінематограф уже значною мірою не кінематограф, а маркетинг. Цільова аудиторія цього фільму – це люди, які дивилися попередні фільми. Марк – не цільова аудиторія цього фільму.
Це такий пас величезному пласту поп-культури: він ідеально вписаний у загальний сюжет «Зоряних війн»
Андрій: Людей, які перебувають у контексті, настільки багато, що заради них варто знімати фільм й ігнорувати тих, хто всі ці фішки не зрозуміє. Це фільм, створений для того, щоб фанати кожні кілька хвилин бачили щось, що натякає на події попередніх фільмів.
Ярослав: Тут просто треба сказати, що «Соло» – це другий спін-оф серії після фільму «Бунтар Один. Зоряні війни. Історія». Спін-офи студія випускає між основними частинами франчайзу – це окремі від загальної історії про родину Скайвокерів сюжети. У цьому випадку – про молодого Хана Соло, героя оригінальної трилогії «Зоряних війн».
Андрій: Про те, як Хан Соло став Ханом Соло. І насправді після цього фільму можна ще кілька фільмів зняти – щоб заповнити прогалину між «Соло» і четвертим епізодом.
Ярослав: Виконавець головної ролі Олден Еренрайк уже сказав, що в нього ще щонайменше два фільми за контрактом.
Cучасний кінематограф уже значною мірою не кінематограф, а маркетинг
Я дивився лекцію Рона Говарда, і він удвічі більш харизматичний, ніж цей фільм
Андрій: До речі, а ви помітили у цьому фільмі харизму? Харизма у фільмі була у двох персонажів – у Чубакки та у Вуді Гаррельсона.
Ярослав: І в Ґловера!
Андрій: Окей, і в Дональда Ґловера ще. Але головні чоловічі й жіночі ролі мене взагалі не зачепили. Коли Дейнеріс з’являється у кадрі, я думаю тільки про те, що це Дейнеріс.
Марк: До акторської гри в мене взагалі жодних запитань не було. Але Чубакка – головний комедійний персонаж у фільмі.
Андрій: Він, як Єнот у «Месниках»!
Ярослав: До речі, про жарти. Не знаю, чи ви стежили за цією історією, але «Соло» починали знімати режисери «LEGO. Фільму» Філ Лорд і Кріс Міллер. Прямо під час знімального процесу їх звільнили. За чутками, вони знімали все, як комедію – із великим акцентом на імпровізацію, з відхиленнями від сценарію. Студія домовилася з режисером Роном Говардом, і він уже зліпив із фільму щось ближче до «Зоряних війн».
Андрій: Я дивився лекцію Рона Говарда, і він удвічі більш харизматичний, ніж цей фільм. Але я все одно намагався абстрагуватися від загального всесвіту і дивитися «Соло» як звичайний фільм.
Марк: І як?
Андрій: Як звичайний екшн. Але мені сподобалися, наприклад, як промальовані статичні текстури – обличчя людей, пейзажі, техніка.
Ярослав: Вони, схоже, вирішили максимально розмальовувати основні частини «Зоряних війн», а спін-офи робити сірими, з усім цим металевим блиском – як у «Бунтар Один».
Андрій: Мені це якраз подобається. А ще подобається, що, з одного боку, тут є цікаві жіночі персонажі, а з іншого – тут і кепкують з гіпертрофованого фемінізму.
Ярослав: Новий дроїд – це той дроїд, якого ми шукали.
Марк: До певного моменту мені здавалося, що це фільм про свободу. Урешті ж виявилося, що насправді це фільм про владу.
Андрій: Мені просто цікаво запитати у Марка, чи хотів би він подивитися після «Соло» наступні фільми із цим персонажем.
Марк: Ні. Я отримав задоволення від перегляду і зрозумів, що це за персонаж. Але це все-таки не моє. Фанатом «Зоряних війн» я не став.
Андрій: Ну, немає смаку – то немає. ?