The Village Україна обирає 10 нових книг лютого від українських видавців і пояснює, навіщо їх читати.

Художня література

Томі Адеємі «Діти помсти й чеснот»

#книголав

Переклад з англ. О. Оксенич

Продовження фентезійної трилогії американської письменниці нігерійського походження, перша частина якої стала одним із найпопулярніших романів цього жанру у США кілька років тому. Хоч книжки Адеємі й вважаються літературою для підлітків, дорослому читачеві, який любить історії про чарівників, буде цікаво познайомитися зі світом Ор’їші, вигаданої на основі нігерійських традицій і вірувань країни. Десятиріччями магія була поза законом, за чим стежив жорстокий король Саран. Могутні клани женців, припливців, ковалів, цілителів, паліїв, провидців втратили свою силу, стали вигнанцями. Але одній невгамовній дівчині Зейлі вдалося повернути магію, а її подрузі Амарі – убити короля.

Після неймовірно захопливих пригод першого роману, у «Дітях помсти й чеснот» до головних героїнь приходить важке усвідомлення всіх утрат і здобутих шрамів. Хтось із них має очолити рух проти монархії, що ще жевріє й набула небаченої магічної сили. Адеємі продовжує теми доросління, кохання, вибору життєвого шляху, додаючи роздуми над тим, як по-різному людьми може сприйматися влада. Вийшло не так динамічно, як у першій частині трилогії, інколи одноманітних внутрішніх мук героїв було забагато, але Ор’їша однаково зачаровує й не відпускає.


Майкл Ондатже «Світло війни»

Vivat

Переклад з англ. А. Цвіри

Мудрий, витончено-меланхолійний роман відомого канадського письменника про те, як важливо вміти «зшивати минуле», щоби не залишатися його тінню, а йти вперед. «Світло війни» – багатошаровий текст. Це і роман про дорослішання, і міркування про неоднозначний моральний бік війни, а особливо непевність твердження про те, що переможців не засуджують, і філософська притча на тему минулого, яке ніколи нікуди не дівається. Ондатже пише про час, коли люди тільки почали оговтуватись від страшної Другої світової війни.

Багато хто продовжував блукати в темряві травм і таємниць, адже «світло війни» – це не про героїзм, а про прихований біль, якого ставало більше з кожним новим затемненням у містах і містечках під час бомбардувань. Отже, Лондон, 1945 рік. Підлітки Рейчел і Натаніель раптом дізнаються, що їхній батько має поїхати в довгострокове відрядження до Сінгапуру. Мати ще трохи побуде з ними й теж вирушить у далеку подорож. Їх лишать самих під пильним оком дивного наглядача.

Лише згодом, після смертельно небезпечного нападу, брат із сестрою дізнаються, що їхня мати продовжує працювати в розвідці… Частину свого дорослого життя Натаніель присвятить пошуку інформації про минуле батьків і відповіді на запитання: чи варте було те, чим вони займалися, руйнування родини та недолюбленості дітей?

Джон Бірмінгем «Він помер із фалафелем у руці»

Bookraine Publishing House

Переклад з англ. Г. Бєлякова

Розповідь про книжку Джона Бірмінгема почнемо з оголошення: вона стане результатом діяльності нового вітчизняного видавництва, що обіцяє спеціалізуватися на нестандартній літературі як українських, так й іноземних авторів. На підтвердження цього в лютому матимемо найвідоміший твір австралійського письменника – автобіографічний роман про поневіряння молодого чоловіка знімними квартирами на шляху до особистого щастя і професійного визнання. Не факт, що читач одразу зрозуміє, що йдеться саме про це, а не про нескінченні вечірки та безглузді витівки під різноманітними видами наркотиків строкатої публіки – панків, прото-хіпі, пральних фетишисток, растаманів тощо.

«Він помер із фалафелем у руці» – хуліганська драг-література в гонзо-стилі. Цих двох термінів цілком достатньою, щоби зрозуміти, будете ви читати книжку чи ні. Трешова реальність, гумор на межі фолу – хтось згадає свої перші роки незалежного від опіки батьків життя, хтось просто не зрозуміє, у чому цінність фіксації всього описаного угару. Кожен сформує власне враження, але класний переклад точно буде тим, що не викликатиме суперечок.


Констандія Сотиріу «Гіркий край»

Видавництво Анетти Антоненко

Переклад з грец. А. Савенка

Оповідки й перекази із «солодкої, мов мед, країни, із краю гіркого, мов полин». Так, «немає кінця-краю в них», бо в людства ще безліч історій про війну та горе, яке вона спричинила. Констандія Сотиріу – кіпрська письменниця, яка прагне осмислити громадянський конфлікт між турками та греками, що призвів до численних смертей і скалічених доль. Нагадаємо, у 1960 році Кіпр отримав незалежність від Великої Британії, гарантами якої також стали Греція й Туреччина.

Відтоді збройні угрупування двох найбільших спільнот – грецької та турецької – протягом десятиріччя вели міжусобну боротьбу. Кіпр розколовся на дві частини. Про те, як це відбувалося, Сотиріу й пише у своїх творах. Словами звичайних жінок, туркень і грекинь, які проводжали на службу синів, щоби потім ніколи їх не побачити, прали криваві речі чоловіків, живучі зі знанням про їхні страшні гріхи… До видання українською увійшли три твори, що важко піддаються жанровому визначенню. Життєпис, полілог, притча – зливаючись в одне голосіння, вони нагадують про ще один злочин людей проти цінності життя інших.

Кадзуо Ішіґуро «Ноктюрни»

Видавництво Старого Лева

Переклад з англ. А. Маслюха

Дещо інший, але незмінно прекрасний Ішіґуро… «Ноктюрни. П’ять історій про музику та смеркання» – перша збірка оповідань видатного письменника, що вийшла 2009 року. Мала проза Ішіґуро елегантна та мудра, як і будь-який його роман. Вона створює особливу атмосферу, що дає читачеві відчуття присутності під час важливих подій – не історичних, звісно, але таких, що розкривають ту чи іншу особистість. Звісно, музика та смеркання тут не випадкові. Що може бути більш драматичним за колись відомого виконавця, який вирушає до Венеції із дружиною, маючи шлюбну кризу, з оповідання «Співак-крунер».

Звісно, серед молодих музикантів, які розважають туристів на площі Сан-Марко, знайдеться той, хто захоче допомогти. І от на смерканні дня й кар’єри зірки з минулого його відданий новоявлений друг зрозуміє, що за прекрасним виконанням серенад може стояти не нещасне кохання, а зрада та ницість. Музика зберігає найкращі спогади про друзів, для яких ти став невдахою і прикладом того, як не слід жити. Боляче, але це допомагає герою «За будь-якої погоди» більш реалістично поглянути на життя, щоби ще більше переконатися у правильності обраного шляху.

Самі ж музиканти для Ішіґуро – ідеальний матеріал, щоби дослідити зарозумілість і гординю. Коротко кажучи, збірка варта читання, бажано повільного й налаштованого на отримання естетичного задоволення.


Нон-фікшн

Адам Кухарський «Закони зараження»

Урбіно

Переклад з англ. Ю. Шекет

На думку доцента та наукового співробітника Лондонської школи гігієни та тропічної медицини Адама Кухарського, «ми можемо використовувати знання щодо однієї

царини для кращого розуміння іншої». Послуговуючись таким підходом, автор аналізує різноманітні спалахи: «від банківських криз, збройного насильства та брехливих новин до розвитку захворювань, опійної наркоманії та соціальної нерівності».

Для чого? Щоби довести, як багато спільного є в типових схем інфікування, скажімо, з розповсюдженням переконань і поведінки, виокремити помилки та пробіли у знаннях, щоби запобігти поширенню небажаних явищ. Книжка Кухарського стане випробуванням для ерудиції читача. Спостерігати за тим, з якою легкістю автор переходить від математичної моделі передавання малярії до зростання популярності того чи іншого виду побутової техніки або, скажімо, від циклу розвитку фінансових бульбашок до народних казок, не просто цікаво. Популяризатор науки змушує мозок читача працювати – знаходити й усвідомлювати причинно-наслідкові зв’язки між тими чи іншими явищами, що в сучасних реаліях діє як протиотрута від глупства та примітивного сприйняття світу, сформованого з мемів із соціальних мереж.

Стівен Строґац «Безмежна сила математики»

Наш Формат

Переклад з англ. А. Дудченко

Американський учений, професор прикладної математики Корнелльського університету Стівен Строґац переконаний, що такий незрозумілий і навіть страшний для багатьох із нас математичний аналіз насправді «хоче, щоби складні задачі були простішими». Без нього «в нас не було б мобільних телефонів, комп’ютерів і мікрохвильовок. Майбутні мами не змогли б скористатися УЗД, а заблукалі мандрівники – GPS», уже не кажучи про дослідження атома чи людського геному.

Саме для того, щоби пояснити допитливій, але далекій від практичної математики людині суть зазначеної в назві книжки «безмежної сили», Строґац і береться за справу. Що таке контрольоване використання нескінченності? Яка геометрія була писком моди у 1600-х роках? Як із піци скласти прямокутник і навіщо це робити? Що спільного в давньогрецького математика Архімеда із крокоміром на айфоні?

Список оригінальних і дещо божевільних, на перший погляд, питань, пов’язаних із книжкою Строґаца, можна ставити довго. Звісно, на всі зайдуться відповіді, адже «Безмежна сила математики» – еталонний нон-фікшн, написаний із чудовим почуттям гумору й неприхованою любов’ю до цариці всіх наук.


Станіслас Деан «Як ми вчимося»

Лабораторія

Переклад з англ. Ю. Костюк

Людський мозок – невичерпне джерело наукових досліджень і захвату. Щоби вкотре нас у цьому переконати, французький нейробіолог Станіслас Деан у своїй книжці наголошує на здатності мозку навчатись, демонструючи дивовижну пластичність нейронів. Автор пише про випадки, які йдуть усупереч поширеній колись науковій думці про те, що знання людина отримує з навколишнього середовища. Деан наводить приклади, які доводять як неймовірну потужність, так і вразливість мозку.

Утім, здатність навчатися, аналізувати інформацію, використовувати її образно та уявно – це те, завдяки чому людина еволюціонувала та стала унікальним видом, що домінує у світі природи. Деан звертає увагу на систему шкільної освіти, пояснюючи, чому вчителі мають зважати на найсучасніші здобутки когнітивної нейронауки, пише про навчальні алгоритми сучасних комп’ютерів, що краще допомагають зрозуміти, як самовдосконалюється наш мозок, розповідає про чотири «стовпи» – фундаментальні механізми, завдяки яким кожен із нас володіє здатністю вчитися… Ще один ґрунтовний нон-фікшн для тих, хто цінує силу науки.

ž Джудіт Ґрізел «Завжди замало»

Yakaboo Publishing

Переклад з англ. Л. Шерстюка

Професорка психології Джудіт Ґрізел досліджує залежності. У двадцять два роки вона сама мусила зробити вибір: вийти зі стану забуття чи залишитися в ньому, ризикуючи померти від передозування. Усвідомивши масштаби проблеми наркотичної залежності, авторка взяла собі за мету «проілюструвати глибину, а також непогамовність досвіду залежної особи». У передмові до українського видання Ґрізел зазначає, що «до початку пандемії COVID-19 ранньої весни 2020 року понад 10 тисяч людей щодня помирали внаслідок передозування або надуживання наркотиків».

Вона закликає не забувати про цю проблему, досліджували причини її виникнення та випрацьовувати шляхи подолання. То з чого почати? Ґрізел пропонує зосередити зусилля на пізнанні нейронних механізмів, прихованих за станами імпульсивності та потягу до чогось. Так читач дізнається про мезолімбічну дофамінову систему, потім – ендорфіни, три закони психофармакології, адаптаційні можливості мозку та багато іншого – цікавого й корисного.

Обираючи науковий підхід до вивчення проблеми виникнення залежності, особливо наркотичної, авторка мудро й тонко зауважує, що його ефективність також залежить від того, чи усвідомлює кожен із нас власну роль у поширенні цього явища, нагадуючи, що «замість того, щоб умивати чи заламувати руки, ми можемо простягти їх іншим».


Ольга Маслова, Ніка Бєльська «Коли я нарешті висплюся?»

Віхола

Укотре серед ночі ви готуєте презентацію проєкту чи пишете добірку про книжкові новинки. Коли ж завдання виконано, задоволено лягаєте під ковдру й… аж до ранку не можете заснути. Протягом наступного дня, запиваючи втому кавою, відчуваючи ненависть до всього світу, тільки й думаєте: «Коли я нарешті висплюся?».

Між іншим, якщо вжити трошки алкоголю, це допоможе потім швидко заснути? Чи краще в ліжку почитати з телефону книжку? Тим, хто хоче розібратися у власних проблемах зі сном, варто звернути увагу на видання біологині Ольги Маслової та генетикині Ніки Бєльської. Якими б не були причини неспання, просто пам’ятайте: «часткове чи повне позбавлення сну або й погіршення його якості призводять до масштабних розладів в організмі, подібних до зачаткових процесів, що відбуваються під час старіння, а достатня кількість сну не лише підвищує бадьорість, а й позитивно впливає на аналіз крові.

З іншого боку, надмірна кількість сну також підвищує ризик серцево-судинних хвороб, діабету 2 типу, ожиріння, депресії, головного болю та смерті від медичних проблем загалом». Тож гайда шукати ліки проти депресії, дієвий спосіб нормалізувати вагу та взагалі панацею від усіх недугів, тобто – достатній сон.