Книжки місяця10 книг вересня
Що купувати в книгарнях цього місяця: новий Бакман та біографія да Вінчі
The Village Україна обирає 10 найважливіших книг, які виходять в українських видавництвах у вересні.
Художня література
Арундаті Рой «Міністерство граничного щастя»
Видавництво Старого Лева
Переклад з англ. А. Маслюха
Арундаті Рой, мабуть, найвідоміша представниця сучасної індійської літератури, лавреатка Букерівської премії, політична та екоактивістка. Авторка створює масштабні прозові полотна, в яких з по-дитячому щирим захватом пише про людей, здатних любити попри соціальну несправедливість, бідність і війни. Між написанням першого роману Рой «Бог дрібниць» і другою художньою книжкою минуло двадцять років. Весь цей час, за словами авторки, вона збирала матеріал. «Міністерство граничного щастя» ‒ емоційна оповідь про трагічні події сучасної Індії, охопленої провокаціями, міжрелігійною, кастовою ворожнечею. Кілька десятиріч, чимало людських доль, безліч болю і втрат ‒ книжка Арундаті Рой геть не схожа на туристично-шаблонний образ країни, куди можна втекти, скажімо, від похмурої київської зими.
В Індії, між іншим, теж буває сніг і холод. Наприклад, у Кашмірі ‒ регіоні, через який конфліктують дві держави, де «смерть була повсюди. Смерть була всім. Кар’єрою. Прагненням. Мрією. Поезією. Любов’ю. Самою молодістю». Відлуння безутішного горя одних стає сенсом буття інших в галасливому Делі. Саме в цьому місті на старому цвинтарі діятиме міністерство граничного щастя, засноване гіджрою Анджум, покращене загадковим Саддамом Гуссейном і наповнене світлом майбутнього доньки загиблої комуністки – панною Джебін Другою. Знайомство з цими персонажами стане по-справжньому яскравим літературним враженням.
Йоко Тавада «Мемуари білих ведмедів»
Видавництво
Переклад з нім. І. Захлядько та А. Савченко
Віртуозний роман для тих, хто не сприймає написане у книжці буквально. Йоко Тавада ‒ японсько-німецька письменниця, літературознавиця, володарка численних премій ‒ створила роман про три покоління білих ведмедів. Творчість в умовах тоталітаризму, еміграція, пристосування до іншої країни, внутрішні бентеги митця, боротьба з кліматичними змінами ‒ проблеми змінюються, а от людина так і лишається твариною, чию приязнь і слухняність можна купити за шматочок цукру. «Мемуари білих ведмедів» ‒ метафора, гра на впізнаваність, натяки на давню міфологію, за якою великий звір був батьком одного давнього народу, й водночас ‒ історія країн, що вже зникли з мап Європи. У першій частині «Еволюційна теорія бабусі» йдеться про зірку цирку, активну учасницю різноманітних конференцій, ведмедицю, яка опанувала триколісний велосипед і літературну творчість.
Відсторонена від реального життя інтелектуалка згадує Київ, роботу в Москві, відчуває захват від словосполучення «Празька весна». Завдяки своїм творам вона опиняється у Західному Берліні. Там починає тужити за «льодяним краєм» ‒ Канадою. Раптом ця історія переривається й починаються друга частина «Поцілунок смерті». У ній читач дізнається про життя Тоски, доньки тієї ведмедиці, що колись написала легендарну автобіографію та переїхала з Канади у соціалістичну Німеччину. «На спомин про Північний полюс» ‒ завершення мемуарів. У цій частині ми познайомимося з Кнутом, сином Тоски, прототипом якого став улюбленець відвідувачів Берлінського зоопарку на таке саме прізвисько. Роман Тавади ‒ саркастичний, сумний ребус про людяність під товстою шкурою.
Борис Віан «Шумовиння днів»
Вавилонська бібліотека
Переклад з франц. П. Таращука
Важко повірити в те, що є люди, які спокійно собі живуть, не прочитавши жодного твору Бориса Віана. Так, іронізуємо. Проза цього епатажного французького автора ‒ гурманська страва, що буде до вподоби не кожному. Проте «Шумовиння днів» є найбільш зрозумілим і традиційним текстом бунтівника-модерніста. То чому б не спробувати? Красива й сумна історія кохання. «Роман, що випереджав свій час», ‒ так зазвичай пишуть про «Шумовиння днів». Усе це так. Але твір отримав визнання в 1960-х, коли минуло понад 10 років від дня його публікації. Під час роботи над текстом Віан багато виступав як музикант. Джаз надихав. Він став лейтмотивом оповіді. Недарма ж головний герой Колен мешкає на вулиці імені Луї Армстронга.
Як зазначав автор, його роман є проєкцією реальності, нагрітої та деформованої. Втім, Віан у цьому тексті, як ніколи, ніжний, романтичний і трепетний. В основі твору ‒ доволі проста історія. Колен, заможний 22-річний чоловік, який мешкає в химерному помешканні майбутнього й навіть має власного кухаря, закохується у прекрасну Хлою. Він оточує її розкішшю та любов’ю. Але раптом у легенях жінки починає рости біле латаття. Колен робить все можливе, щоб врятувати дружину, але програє бій зі смертю. Смуток змінює його, оселю, тужить навіть хатня миша… Те, як все це зображено у словах та образах, є поезією у прозі. Читати «Шумовиння днів» ‒ означає не лише співпереживати, а й фіксувати найменші деталі, повертатися до фраз і описів, щоб краще уявити унікальний Віанів світ.
Ієн Мак’юен «Свій серед машин»
КМ-Букс
Переклад з англ. М. Семашиної
Нова книжка відомого британського автора балансує між таким собі must have сучасного письменника ‒ романом про штучний інтелект та іронічно естетською оповіддю про хиткі стандарти людської моралі. Мак’юен вдається до жанру альтернативної історії. Вигаданий ним 1982 рік став особливим тим, що на ринок вийшла перша партія штучних людей: «Дванадцятьох звали Адамами, тринадцять ‒ Євами. Банально, з цим усі погоджувалися, але продавалося добре».
Наш оповідач, 32-річний невдаха-антрополог Чарлі, витратив на свій екземпляр пристойні гроші. Навіщо? Важко сказати. Можливо, щоб уникнути самотності, вразити дівчину чи остаточно поринути в стан внутрішньої еміграції. Варіантів вистачає. Зрозуміло, що поява Адама перекроїла всі попередні плани його господаря. Неймовірно реалістичний, наділений надзвичайними здібностями, а головне ‒ не здатний викривлювати норми моралі, закладені розробниками ‒ Адам стає рятунком і прокляттям Чарлі, адже ледь не відбиває Міранду, у яку той закоханий. Штучний чоловік заробляє гроші на біржі, швидко вчиться спілкуватися, може захистити… Але ідеальна розробка виявляється беззахисною перед людськими подвійними стандартами, егоїзмом і брехнею. Мак’юен між рядків запитує: «То хто ж, насправді, бракований?». Правильна відповідь очевидна, хоч і не дуже приємна.
Фредрік Бакман «Ведмеже місто»
#книголав
Переклад зі швед. С. Волковецької
З четвертим перекладеним українською романом популярного шведського автора можна бавитися в гру «Знайди 10 відмінностей». Необов’язково вивчати джерела творчості, достатньо прочитати попередню книжку «Брітт-Марі була тут». Уважний споживач літератури відразу помітить ті самі сюжетні ходи, стилістичні прийоми та схеми персонажів. Простіше кажучи, щоб книжку купували мільйонними накладами, необхідно вигадати історію про дружбу, любов і перемогу справедливості, в якій би були діти та підлітки, літня людина з поганим характером, але прихованими чеснотами, якась тварина, провінційне місто, що занепадає, і певний вид спорту. Так, дещо збігається і з «Чоловіком на ім’я Уве».
Бакман повторюється, розраховуючи чи то на погану пам’ять свого читача, чи то на його невибагливість. Якщо все перераховане не бентежить армію фанів письменника, то для них коротко: у «Ведмежому місті» йдеться про пристрасті в депресивному Бйорнстаді, що сподівається на друге життя завдяки спортивній хокейній школі. Її побудують, якщо місцева команда юніорів переможе в чемпіонаті країни. Там, де спорт, завжди є місце інтригам, зрадам, суперництву і навіть страшним злочинам. Та з усім цим можна впоратися, якщо ти ‒ персонаж з книжки Бакмана.
Нон-фікшн
Волтер Айзексон «Леонардо да Вінчі. Біографія»
Наш Формат
Переклад з англ. Я. Стріхи
На думку відомого книголюба Білла Гейтса, саме ця біографія художника дає повноцінне розуміння непересічної особистості Леонардо да Вінчі. Волтер Айзексон з тих авторів, які прагнуть створити власну легенду навіть там, де вже все, здавалося б, сказано. Але виходить навіть більше. Видатні особистості, про яких розповідає відомий біограф, оживають, стають близькими і зрозумілими, сходять зі своїх постаментів, виявляючись людьми зі слабкостями, схильностями до некерованих польотів фантазії чи браком освіти. «Насправді ж геній Леонардо був суто людський, і він викував його власною волею й амбіціями.
На відміну від Ньютона чи Ейнштейна, Бог не наділив його надлюдським розумом. Леонардо майже не здобув формальної освіти, ледве-ледве розумів латину, так гаразд і не опанував ділення у стовпчик. Його геніальність ‒ із тих, які ми можемо зрозуміти і з яких можемо навіть зробити певні висновки для себе. Вона бо ґрунтується на вміннях, які ми можемо розвивати в собі: скажімо, допитливості чи спостережливості», ‒ в цій фразі головний задум автора ‒ довести читачеві, що в ньому теж може бути прихована іскра таланту. Загалом же книжка Айзексона є максимально зручною, структурованою, наповненою цікавими фактами про людину, яка жила пізнанням світу, поєднала науку та мистецтво, залишивши по собі захоплення й незгасиме світло геніальності.
Мішель Обама «Становлення»
BookChef
Переклад з англ. М. Гацацюка
Найгучніша книжка 2018 року, що побила всі можливі рекорди продажу та популярності. Автобіографія експершої леді США розійшлася накладом понад 10 мільйонів примірників, її планують перекласти 44 мовами світу, починаючи з албанської і закінчуючи в’єтнамською. Навіть суворі літературні критики зійшлися на тому, що книжка Мішель достойна усього галасу, який спричинила, хоч і ходять чутки, що стилістичної довершеності їй допоміг надати таємничий співавтор.
Звісно, можна пояснювати шалений успіх «Становлення» на батьківщині авторки тим, що для Сполучених Штатів афроамериканка в ролі господині Білого дому ‒ це революція та перемога справедливості водночас. Але чим спричинена, скажімо, популярність книжки у Великобританії? Точно не соціально-політичними аспектами. Пам’ятаєте випадок, коли Мішель Обама під час візиту до Єлизавети II кинулася обіймати Її Величність, що суворо заборонено етикетом? От у цьому і розгадка. Мішель справжня. Вона класна. Їй віриш і прощаєш недоліки. «Моє становлення», «Наше становлення», «Становлення більшого» ‒ розділи про життя дівчини з Чикаґо, молодої юристки, яка на роботі зустріла коханого чоловіка, першої леді, яка пройшла випробування владою, не загубивши доброти та віри в людство. Все разом ‒ це історія про можливість замислитися для тієї, яка раніше «до кінця тижня вже не могла загадати, як він починався», а головне ‒ про змогу почути свій внутрішній голос.
Дон Тепскотт, Алекс Тепскотт «Блокчейн-революція»
Літопис
Переклад з англ. Ю. Григоренко, Г. Лелів
Повна назва книжки Дона Тепскотта, канадського бізнесмена, голови Науково-дослідного інституту Blockchain, і його сина Алекса звучить так: «Блокчейн-революція. Як технологія, що лежить в основі біткойна та інших криптовалют, змінює світ». Навіть якщо ви думаєте, що розібралися в цій темі, автори здивують глобальним підходом. Почнемо з того, у чому ж полягає революція? «Впродовж майже чотирьох десятиліть у нас був інтернет інформації». Поява блокчейну засвідчила перехід до «інтернету цінностей». «Уперше в історії з’явився нативний (тобто «рідний») цифровий носій цінності, завдяки якому можна управляти будь-якими активами – від грошей і музики до голосів виборців і скрипок Страдіварі, а також зберігати й передавати їх у рівноправній мережі в умовах безпеки й конфіденційності. Довіру гарантують не посередники, а криптографія, співпраця й розумний код». Привіт, безхмарне майбутнє! Прощавай, епохо цифрового феодалізму! Автори видання пояснюють принципи блокчейн-економіки, розповідають, як технології змінюють ринок фінансів, описують моделі ведення бізнесу на основі відкритих мереж, пророкують другу еру демократії та з’ясовують, хто ж буде лідером в умовах нового світу. Захопливо, корисно й трохи заспокійливо для тих, хто боїться всевидящого ока Великого брата.
Бет Комсток «Вперед за мрією»
Yakaboo Publishing
Переклад з англ. Н. Палій
На сайті Бет Комсток, американської бізнес-леді, членкині ради директорів Nike, однієї зі 100 найвпливовіших жінок світу за версією Forbes, великими літерами написано, що зміни ‒ безладний, складний, безперервний процес, що надихає. Людина, яка сміливо кидалася в бурхливе море великого бізнесу й успішно випливала, точно знає, про що каже. Прихильниця інновацій Комсток зауважує, що термін існування компаній у сучасному світі стрімких змін значно зменшився. Це означає, що «лідери, менеджери та наймані працівники мають бути здатні рухатися вперед, не знаючи відповідей на кожне запитання».
Як на це зважитися, уникнувши криз і ризиків? Як стати «безстрашними, ладними невпинно переосмислювати, переконструйовувати та наново уявляти усе, що робимо і що собою являємо»? І до чого тут ЦРУ та Чарльз Дарвін? Розповідь Бет Комсток, що базується на її власному професійному досвіді, має достатньо цікавинок і несподіваних фактів. «Вперед за мрією» ‒ не псевдопідручник з досягнення успіху й процвітання, а радше посібник з бізнес-практики здійснення змін. Авторка не цурається невдач, попереджає, що інновації ‒ це про напругу, а не уникнення її. Книжка Комсток сповнена оптимізму. А практичні поради, що містяться в ній, не дадуть читачеві спокійно сидіти на одному й тому ж робочому місці.
Роберт Мак-Кі, Томас Джерас «Сторіноміка. Маркетинг у пострекламу епоху»
Vivat
Переклад з англ. Є. Голобородько
«Ця книжка написана для творців нового. Ми придумали дієслово сторіфікувати, щоб ним позначити процес перетворення інформації в історію, дієприкметник сторіфікований, щоб описати в такий спосіб змінену інформацію, а також іменник сторіноміка, щоб дати назву усім бізнес-практикам, які базуються на історії й таким чином дають прибуток», ‒ пишуть у передмові до видання Роберт Мак-Кі, відомий американський сценарист, і Томас Джерас, директор компанії Skyword, лідера у галузі контент-маркетингових технологій і послуг.
Світ реклами стикнувся з великою проблемою ‒ люди, а особливо покоління міленіалів, стрімко втрачають до неї довіру та інтерес, а то й відверто зневажають. Як тоді просувати продукти й послуги? За допомогою історій. Та перед тим, як Мак-Кі з Джерасом навчатимуть тонкощів сторіноміки, автори занурюють читача в історію реклами, пропонують дізнатися про споживацький бунт, спровокований Netflix, описують найуспішніші маркетингові тактики, цинічні й маніпулятивні, але що поробиш. Друга частина книжки присвячена історії ‒ її еволюції, адаптації до свідомості людини. Мак-Кі та Джерас навіть виокремили вісім здібностей, що допоможуть під час творення історій, і стільки ж етапів, їхнього написання з практичними порадами. «Сторіноміка» буде корисною тим, хто працює з нативною рекламою й прагне «культивувати відданість бренду й водночас наповнювати душі клієнтів приємними почуттями».