The Village Україна зібрав найцікавіші художні переклади та нон-фікшн літературу, яку варто купувати у січні

Художня література

Маргарет Етвуд «Сліпий убивця»

Клуб Сімейного Дозвілля

Майстерний, глибокий, багатошаровий текст для тих, хто знає й любить творчість канадської письменниці чи хоче нарешті познайомитися з нею більше на хвилі популярності серіалу «Оповідь служниці» за однойменним романом Етвуд. Власне, у «Сліпому убивці» прозаїкиня залишається вірною собі. Крім психологічного препарування, любовної інтриги, історичної складової, у цьому тексті незримо присутня тема жінки як істоти поневоленої, напівречі, долю якої визначають бізнес-інтереси батька чи політичні амбіції чоловіка. Але у тихому болоті біси водяться. І тихий убивця помститься за все зло, приховане і явне…

«Любов дає, шлюб купує й продає. Не буває кохання за контрактом», ‒ про це на власному досвіді пересвідчилася головна героїня роману Айріс Чейз. Старша донька промисловця, чия справа не витримала наслідків великої депресії, разом із фабриками та родинним маєтком переходить у власність Річарда Гріффена, багатія з тих, хто робив швидкі гроші на кризі й сумнівних оборудках. Вона живе за сценарієм, створеним чоловіком і його гламурною сестрою Вініфред, але жодному з них не спадає на думку, що тиха й стримана Айріс може мати таємниці. Оповідь, яка від неї і ведеться, час від часу переривається частинами твору «Сліпий убивця» Лори Чейз, молодшої сестри Айріс. У ньому йдеться про заборонений роман когось із сестер, а може, й обох, з комуністом та автором фантастичних творів Алексом. Виходить захоплива мотрійка ‒ книжка про книжку, в якій пишеться ще одна книжка. І останньою фігуркою буде помста і покарання, акт справедливості, або просто довершений з художньої точки зору фінал, який доводить, що Етвуд ‒ неперевершена письменниця, а Букерівську премію («Сліпий убивця» став її лауреатом 2000 року) просто так не дають.

Юрій Андрухович «Коханці Юстиції»

Meridian Czernowitz

Довгоочікувана книжка художньої прози Юрія Андруховича вийшла наприкінці грудня. Було б несправедливо, якби вона загубилася між холодцями та пляцками новорічних святкувань, тому зараховуємо її до новинок січня з упевненістю, що «Коханці Юстиції» варті зайвої уваги. Отже, маємо дев’ять розділів ‒ окремих історій про вбивць, шпигунів, батярів ‒ поганців різних масштабів і покликань. Як стверджує сам автор, під суперобкладинкою на нас чекає роман, а не збірка оповідань. Тож приготуйтеся відшукувати нитки ‒ образи, місця, мотиви ‒ що зшивають цю доволі строкату оповідь у цілісне тло. Хоча «Коханців Юстиції» краще порівняти з ковдрою із клаптиків, печворком, під якою так затишно, що не хочеться вилазити назовні. Як може бути добре від книжки про злочинців? Виключно завдяки таланту автора, його намаганню деміфологізувати, а іноді й навпаки ‒ оживити, ввести в умовний перелік претендентів на народну любов цілком реальні постаті.

Убивця Степана Бандери, удаваний священик, зрадник підпілля чи той, на кого не зглянулася Юстиція й дозволила несправедливо засудити, ‒ кожен мав мотиви власних учинків. Андрухович реконструює не так історію, переносячи читача зі століття в століття, як намагається відтворити емоційний стан персонажів. «Коханців Юстиції» ‒ ще й чудовий приклад того, як легко художня вигадка долає задокументовані факти, стираючи хиткі кордони правди, бо у ній, як відомо, краси небагато.

Леопольд фон Захер-Мазох «Венера в хутрі»

#книголав

Перша книжка серії класики «Золота полиця», до якої увійдуть нові переклади улюбленої та добре знайомої світової літератури у сучасному дизайні творчої майстерні «Аґрафка», що теж надзвичайно важливо. Протягом року слід чекати на 11 видань. Серед них: «Робінзон Крузо» Даніеля Дефо, «Мобі Дік» Германа Мелвілла, «Девід Копперфілд» Чарльза Діккенса тощо.

«Венера в хутрі» ‒ чи не найвідоміший твір Захер-Мазоха, журналіста й мислителя, автора романтично-еротичної прози, життям і творчістю пов’язаного з Галичиною. Це витончена оповідь-роздум про природу жіночого кохання, жорстокого у своєму вираженні. Все починається зі сну, в якому оповідач розмовляє з чарівною Венерою, богинею, що зійшла з картини його друга Северина. Митець береться пояснити метафору образу богині, де хутро є захистом жіночої чуттєвості від крижаної моралі християнського світу. Северин передає наратору рукопис «Сповіді метафізика», в якому йдеться про його роман з молодою вдовою, що стався на курорті у Карпатах. Саме там художник познайомився із земним уособленням своїх мрій ‒ Вандою. Вони починають зустрічатися, вечорами читати римські елегії… Венера-Ванда катує чоловіка очікуванням бажаної фізичної близькості, влаштовуючи справжню інтелектуальну гру. Флірт фліртом, але наприкінці Мазох робить доволі прогресивний, як на 1870 рік, висновок, що жінка тоді стане чоловіку супутницею життя, подругою, а не рабинею і деспотом, коли буде рівною з ним у правах.

Фіона Бартон «Вдова»

Vivat

Успішна журналістка Daily Mail, редакторка у Daily Telegraph, головна репортерка The Mail on Sunday, зацікавившись одним із розслідувань, вирішує покинути кар’єру й розпочати писати детективні романи. Це ще не сюжет книжки, а опис творчого шляху Фіони Бартон, англійської авторки, чий перший твір «Вдова» став бестселером у США та Великобританії, а також був виданий у ще 35 країнах. У передмові до нього письменниця зазначає, що її цікавить не стільки злочинець, як ті, хто стоять за ним, наприклад, мовчазні дружини, спустошені обличчя яких вихоплюють камери репортерів під час гучних розслідувань. «Я хотіла ‒ відчувала потребу ‒ знати, як ця жінка дає собі раду з думкою, що чоловік ‒ її обранець ‒ може виявитися монстром», ‒ пояснює Бартон. Власне, вдовою є Джин Тейлор. Її чоловіка випадково на виході із супермаркету збив автобус. Але не тому Джин потерпає від уваги журналістів і поліції.

Цілком можливо, що той, з ким вона щовечора дивилася телевізор і їла картопляну запіканку, був причетний до зникнення дворічної дівчинки Белли. Фіона Бартон закручує сюжет не гірше за Полу Гоукінз, фокусуючи увагу на родинному житті, яке за зачиненими дверима будинків зриває маски, народжує конфлікти й призводить до страшних наслідків. «Вдова» ‒ якісний психологічний трилер і дуже впевнений дебют, який отримав продовження. Сподіваємося, що його ми теж незабаром зможемо прочитати українською.

Гіларі Мантел «Везіть тіла»

Фабула

Другий том трилогії лауреатки Букерівської премії Гіларі Мантел про історію Англії XVI століття взагалі й діяльність Томаса Кромвеля зокрема. Події в ній розгортаються за два місяці після страти Томаса Мора, яка стала кульмінацією першої книжки. Нагадаємо, інтриги й підкилимні ігри відбуваються при дворі Генріха VIII, який потрапляє у халепи справді королівських масштабів через зміну дружин, відсутність сина-спадкоємця й наявність низки претендентів на трон, який хитається від загрози громадянської війни. Томас Кромвель стає секретарем Генріха VIII і чи не наймогутнішою людиною в країні. У Анни Болейн, другої дружини короля, примхливої й норовливої, стається викидень, після чого монарх остаточно вирішує позбутися її. Це завдання й має виконати Кромвель, паралельно вигадуючи, ким замінити святе місце, яке не має бути порожнім. Проти Анни фабрикують справу за звинуваченням у державній і подружній зраді. Потім ‒ її страта і нове весілля Генріха VIII, таємне, адже наречена Джейн Сеймур «є далекою родичкою короля, але всі необхідні дозволи отримані». Король розгублений, він усвідомлює, що марнував життя, відчуває гіркоту, адже явно чогось недоотримав від долі. Для впевненості йому потрібно лише одне ‒ син... Кромвель постійно перебуває поруч із ним, він переживає власні втрати, але думки про подальшу долю корони не дають спокою, тому майбутній барон, «закований в обладунки» своєї відданості й прагнення влади, готується до подальшої боротьби, щоб залишити після себе справи, а не старі рахунки.

Нон-фікшн

Д’єго Калб, Ана Морно «Сон»

Видавництво Анетти Антоненко спільно з Ніка-Центр

Якщо хоч раз мама дзвонила вам із самого ранку з фразою: «Бачила тебе сьогодні у поганому сні!» ‒ прочитайте цю книжку, щоб мати протиотруту від забобонів і поганого настрою. До того ж нон-фікшн з Аргентини є доволі екзотичним гостем вітчизняного книжкового ринку, що теж варто зарахувати до плюсів цього видання. Створили її доцент з біології та хімії, викладач Д’єго Калб і письменниця, редакторка Ана Морно.

Від часів Аристотеля до сучасних наукових експериментів, згадавши про Фройда, процитувавши класиків магічного реалізму, автори досліджують один з найзагадковіших витворів людського мозку. І «хоч як сон прагне вислизнути від нас, ми повинні пізнати його й самих себе – задля того, щоб вдовольнити свою цікавість, а надто щоб зрозуміти власне тіло, годинник, що лічить наші години і ті надзвичайно серйозні наслідки, які чекають на нас, якщо ми не будемо до нього дослухатися». З’ясувавши механізм виникнення сну, Калб та Морно приділяють увагу не лише фізіології, створюючи культурологічний екскурс в історію стосунків людини та Морфея. Автори ставлять багато запитань, щоправда не всі вони отримують відповіді, наводять цікаві факти, обґрунтовуючи їх діяльністю невтомних учених. Так, з цієї книжки ви дізнаєтеся, що жінок частіше відвідують нічні кошмари, ніж чоловіків, що неодружені чоловіки бачать більше еротичних снів, ніж жонаті, що молоко допомагає у боротьбі із безсонням, а кольори снів залежать від емоцій, що прагнуть привернути на себе вашу увагу. Як показує практика, хороша книжка теж здатна позбавити сну, активізуючи роботу мозку, тому, читаючи «Сон», не захоплюйтеся і встигніть вчасно зупинитися.

Нікола Тесла «Мої винаходи»

Видавництво Старого Лева

Автобіографія видатного науковця й винахідника, документ епохи, дуже особистісна оповідь, в якій є місце зізнанням у нервових розладах, пристрасті до азартних ігор, станах психіки, що дозволяли виходити за межі звичного й усталеного. «Поступальний розвиток людства неможливий без винахідництва. Це найважливіший плід його творчої думки, найвища мета якого ‒ цілковите панування розуму над матеріальним світом, використання сил природи для людських потреб». Уже з першої сторінки читачеві хотітиметься сперечатися з одним із батьків промислової революції. Але краще заспокоїтися й усвідомити, що часи змінилися, зокрема завдяки геніям минулого, якими б неоднозначними нині вони не здавалися. Що цікаво, згадуючи про дитинство, Тесла зазначає, що через передчасну загибель старшого брата, яку дуже тяжко переживали батьки, він виріс невпевненим у собі. Крім того, від народження його готували до церковної посади, хоч Нікола й мріяв стати інженером. Описуючи шлях до перших винаходів, науковець радить «бути поміркованими та в усьому контролювати свої апетити й нахили», зберігати дитячу уяву як найкраще джерело неймовірних ідей. Робота в Колорадо-Спрінґс, успіхи та привілеї у Європі ‒ про все це Тесла розповідає з поміркованим відчуттям гордості, але й із жартами та кумедними випадками. Він хоче сподобатися. І протидіяти цьому щирому прагненню дуже важко.

Уривок книжки можна прочитати у розділі «Перші сторінки»

Стівен Левітт і Стівен Дабнер «Фрікономіка»

Наш Формат

Результатом творчого союзу видатного американського економіста, викладача Стівена Левітта, чиє ім’я журнал Time вніс до списку «100 людей, що формують наш світ», і популярного публіциста Стівена Дабнера стало видання, яке розійшлося накладом у п’ять мільйонів і було перекладено 40 мовами. Співавтори не сподівалися такого успіху, але й не розслабилися після нього, створивши ще кілька бестселерів.

Фрікономіка ‒ вигадана Левіттом і Дабнером галузь, де мікроекономіка поєднується з життєвою філософією, критичним мисленням і нестандартним підходом до всього сущого. За час свого існування книжка про те, що економіка показує, яким світ є насправді, навіть якщо це йде в розріз із нашими уявленнями про нього, стала культовою. Вона вчить бачити шахрайство там, де ви не сподівалися його побачити, протидіяти лицемірству, яке зазвичай сусідить з усім, що пов’язано з грошима. Досліджуючи стимули заробляння грошей, непевність поширених істин та приховані причини епохальних явищ, автори спонукають до вироблення нового мислення, яке б допомогло краще пристосуватися до часу стрімких змін й численних маніпуляцій і, що дуже важливо, сприяло б матеріальному покращенню життя кожного, хто готовий осмислювати прочитане й те, що лишилося між рядками.

Ларрі Ґонік «Всесвітня історія. Том 2»

Рідна Мова

Від розквіту Китаю до занепаду Риму, і про Індію також ‒ невгамовний Ларрі  Ґонік пропонує продовжити подорож історією видатних цивілізацій, забезпечуючи своїм  супутникам-читачам чудовий настрій. У продовженні культової серії коміксів, яка виходила з 1977 по 2009 роки й встигла перетворитися на мультсеріал, автор приділяє особливу увагу народженню світових релігій і, відповідно, постатям Будди, Конфуція, Ісуса Христа. Але культів для Ґоніка не існує. Саме тому видатний карикатурист дозволяє собі жарти, за допомогою яких набагато легше запам’ятовуються ті чи інші події. Візуальний стиль Ґоніка вирізняється динамічністю, за його веселими малюнками, що часто мають характер карикатур, стоїть купа цитат на історію коміксів США 1970-90-х років, тому фанати жанру знайдуть для себе багато цікавого. Як популяризатор науки письменник прагне зацікавити настільки, щоб читачеві вистачило натхнення переглянути перелік використаних джерел і самотужки продовжити дослідження давніх часів.

Браєн Меркант «Девайс № 1. Таємна історія iPhone»

BookChef

Чого іще ми не знаємо про витвір команди Стіва Джобса, який став фетишем, помічником, а завдяки штучному інтелекту і співрозмовником для мільйонів людей у всьому світі? Виявляється, що після всіх біографій та мемуарів суперзірок Кремнієвої долини деякі нюанси лишилися не розкритими. Наприклад, чому на фабриці у китайському місті Шеньчжень, де виробляють деталі для iPhone, 2010 року почалися самогубства працівників? Чи відчуває корпорація Apple відповідальність за життя африканських дітей, що ледь не голіруч видобувають літієві руди для батарей смартфона?.. Крім шаленої популярності серед американських читачів, «Девайс № 1. Таємна історія iPhone» отримала схвалення професіоналів. Так, авторитетне видання Financial Times визнало її бізнес-книгою року, з чим радо погодився і Bloomberg.